Правозахисники б’ють на сполох: серед українських біженців зростає кількість жертв торгівлі людьми

У світі різко зросла кількість випадків торгівлі людьми, а війна в Україні посилила проблему сексуального рабства щодо українок.

Про це днями заявила генеральний секретар ОБСЄ Хельга Шмід. 

Про те, що біженці з України, особливо жінки, стикаються з великим ризиком насильства за статевою ознакою, торгівлі людьми та іншими видами експлуатації, раніше повідомляли і в Human Rights Watch. Інформатор звернувся до експертів з питанням, чи не є це перебільшенням.  

Що таке торгівля людьми і до чого тут сексуальне насильство?

Торгівля людьми є серйозним порушенням прав людини і може містити широкий спектр насильницьких дій. Від сексуальної експлуатації (такої, як проституція) – до примусової праці, від домашнього рабства – до вилучення органів і примусової злочинності.  

Найчастіше жертвами подібних злочинів стають люди, які опиняються в чужій країні без засобів існування, знання мови та своїх прав. І українські біженці потенційно підпадають під таку вразливу категорію. 

“Безумовно, подібні загрози для наших співвітчизників існують. Насамперед тому, що жінки, які перетинають кордони разом із дітьми, опиняються у дуже вразливому становищі – як економічному, так і психологічному, вони тікають від війни. У такому положенні ними легше маніпулювати”, – наголошує Юлія Аносова, юристка, яка спеціалізується на правозахисній сфері.

За її словами, поняття “торгівля людьми” включає в себе сексуальну експлуатацію та насильство. Польська поліція вже заявила, що розслідує два випадки зґвалтування. Про підозрілих суб'єктів розповідають і волонтери – як на кордонах, так і на території України. “Ми бачили чоловіків, які фотографують жінок та дівчаток-підлітків, тому ми швидко зрозуміли, що за цим можуть стояти торговці людьми, принаймні це було схоже на такі спроби”, – розповідає Ліліан Булар, підприємець, який працює волонтером польсько-українською кордону. 

Крім того, з початку війни на 600 відсотків збільшився всесвітній онлайн-пошук сексуальних послуг та порнографічних фото українських жінок і дітей, повідомила в інтерв’ю німецькому виданню Welt  Хельга Шмід. Також, за її словами, значно зросла торгівля вагітними жінками.

“Жертви сексуальних злочинів заманюються в мережу хибними обіцянками, наражаються на приватні притулки в приймаючих країнах або перехоплюються безпосередньо на кордоні таємно працюючими торговцями людьми. Часто до цього причетна організована злочинність”, – розповіла генеральний секретар ОБСЄ. 

Що загрожує біженцям ще, крім сексуальної експлуатації?

Частина європейців досі асоціюють Україну з постачанням молодих жінок для сексуальних розваг. Але це хибне уявлення. Насправді, більше 90% випадків експлуатації за кордоном громадян України (причому як чоловіків, так і жінок) стосуються саме трудової експлуатації. Про це інформатору розповіла юристка Юлія Аносова.

“Стереотипи про те, що від трудової експлуатації за кордоном потерпають переважно чоловіки, а від сексуальної – жінки, довгий час існували і в українських правоохоронних органах. Тому коли йшлося про жінку, домогтися відкриття кримінальної справи про трудову експлуатацію було завжди непросто”, – говорить правниця. 

Нині в робочу експлуатацію ризикують потрапити біженці, коли іноземці надають їм безкоштовний прихисток. Схема проста: житло пропонують спочатку безкоштовно, а на місці виявляється, що воно надаватиметься за певну роботу. Однак це незаконно.

“Якщо людині пропонують роботу, то вона має оплачуватися. Це дуже важливо. Більше того, якщо навіть ви легально влаштувалися на роботу в тому ж місці, де й живете, наприклад, на ферму, потрібно усвідомлювати: у такому разі ви також можете бути вразливими. Ваш начальник та господар житла може маніпулювати вами, мовляв, недостатньо добре ви працюєте, а в мене живете”, – наголошує Мадаліна Мокан, директор організації боротьби з торгівлею людьми ProTECT.

Також експлуатація людини може відбуватися шляхом втягнення її у злочинну діяльність. До війни були випадки, коли українські правоохоронні органи та консульства допомагали громадянам України, постраждалим від такого виду торгівлі людьми, домогтися справедливості в суді тої країні, в якій це відбулося. 

Як не стати жертвою зловмисників?

“Якщо до вас підходить волонтер у прикордонній зоні та пропонує допомогти з транспортом до нічлігу – це нормально, довкола зазвичай багато правоохоронців. Але якщо вам хтось каже: приходьте на таку заправку і звідти ми поїдемо – це погана ідея”, – розповідає Андреа Бужор із гуманітарної організації World Vision International, яка працює на румунсько-українському кордоні. 

Вона радить запитувати у волонтерів посвідчення і дивіться, чи є намет цієї організації поблизу. Адже зазвичай до прикордонної зони не пускають громадські організації без попередньої перевірки.

Також, зауважують правозахисники, на випадок втрати необхідно сфотографувати основні документи та зберегти їх у телефоні. Бажано триматися групами і заздалегідь виписати контакти поліції країни перебування. 

“Обов’язково записуйте номери телефонів людей, які допомагають вам, і намагайтеся тримати зв'язок із вашими рідними чи друзями, давайте їм знати про свої переміщення. Завжди уточнюйте, за яких умов надається допомога”, – попереджає Андреа Бужор. 

Правозахисники наводять деякі «червоні маячки», які можуть сигналізувати про потенційну ситуацію торгівлі людьми – про яку слід повідомити компетентним органам.

Ознаки торгівлі людьми: 

• Мешкання з роботодавцем в одному приміщенні чи квартирі;
• Незадовільні житлові умови;
• У тісному просторі мешкає декілька людей;
• Неможливо поговорити з особою на одинці, без сторонніх;
• Надані відповіді, очевидно, написані за сценарієм та пропрацьовані;
• Наявні ознаки фізичного насилля;
• Покірний або боязкий вигляд;
• Праця не оплачується повністю, або оплачується дуже низько;
• Вік до 18 років у проституції.

Як повідомити про ймовірну торгівлю людьми? 

Звільнення жертви від експлуатації – складний та небезпечний процес, до якого обов’язково мають бути залучені правоохоронці. Найкращий спосіб гарантувати, що ймовірні жертви отримають необхідну допомогу – зателефонувати на гарячу лінію з боротьби із торгівлею людьми. Такі гарячі лінії є у кожній країні цивілізованого світу:

• Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації в Україні – 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного);
• Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми у Польщі +48 22 628 99 99, +48 605 68 77 50;
• Гаряча лінія для постраждалих від торгівлі людьми у Словаччині +421 800 800 818;
• Національне агентство з боротьби з торгівлею людьми у Румунії +40 21 313 31 00, 0800 800 678 (з Румунії);
• Національна кризова та інформаційна лінія в Угорщині +36 80 20 55 20;
• Гаряча лінія з безпечної міграції й протидії торгівлі людьми в Молдові 0 800 777 77 (з Молдови)+373 22 23 33 09;
• 112 для екстрених ситуацій в країнах ЄС.

Ризики існують, але доведених випадків торгівлі людьми небагато

Так, ризик стати жертвою торгівців людьми, для українців є. Причому як для наших громадян, які виїхали за кордон, так і тих, які перебувають в Україні, розповідає Інформатору Катерина Черепаха, керівниця громадської правозахисної організації “Ла Страда – Україна”. 

Перш за все це пояснюється вразливим становищем цих людей, адже багатьом немає куди повертатися – їхні помешкання або повністю зруйновані, або перебувають в районі активних бойових дій.

“Але питання в тому, що про якісь цифри говорити дуже важко.Тому що не настільки часто люди звертаються по допомогу. Це по-перше. А по-друге, деякі можуть вважати, що ситуації, в яких вони опиняються після всього, що пережили, не такі вже й неприйнятні. Хоча мова може йти саме про експлуатацію – сексуальну чи трудову. Багато не знають своїх прав. І цим часто користуються і торгівці людьми, і вербувальники, і ті, хто експлуатують біженців”, – говорить Катерина Черепаха.

На Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми і гендерної дискримінації, якою опікується “Ла Страда – Україна”, поступає чимало дзвінків з питаннями щодо ризикових, сумнівних чи дивних пропозицій, які отримують наші співгромадяни, коли йдеться про прихисток або умови роботи. Але в організації не беруться стверджувати про різкий зліт кількості випадків торгівлі людьми.

“Виходячи з нашої статистики, ми не можемо про таке стверджувати. Але тут потрібно зауважити, що є багато причин,через які люди в принципі не звертаються за допомогою, – пояснює президент ГО “Ла Страда – Україна” Катерина Черепаха, – Ми активно комунікуємо з нашими партнерськими організаціями, в тому числі в міжнародній мережі “Ла Страда” (це понад 20 організацій в країнах Європи). Знаємо про якісь непорозуміння, порушення прав, або прояви незнання своїх прав нашими громадянами. Але підтверджених, доведених, класичних випадків торгівлі людьми або експлуатації людей по відношенню до українських громадян не так і багато”.

Тим не менш, ризики, за ловами Катерини, є, і вони великі. Крім того, в організації прогнозують, що з часом таких випадків буде набагато більше. Хтось наважиться про це говорити, хтось зможе вийти з ситуації, в якій опинився, а поки мовчить, тому що не має можливості про це повідомити. Так що ситуація потребує постійної уваги і контролю.   

Раніше Інформатор повідомляв про те, що у Німеччині збільшили розмір виплат для українських біженців.

Також ми пояснювали, як українські пенсіонери-біженці можуть отримувати пенсії за кордоном.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.