Позичальник хотів списати валютний кредит у ПриватБанку 2008 року - що вирішив суд
Чоловік вже вимагав через суд провести реструктуризацію, і банк зробив перерахунок у грудні 2023 року
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області 23 жовтня відмовив чоловіку у позові до АТ КБ "ПриватБанк", яким той вимагав перерахувати заборгованість за валютним кредитом 2008 року, визнати зобов'язання припиненими та зняти заборону на відчуження іпотечного будинку. Позичальник наполягав, що банк під час реструктуризації боргу безпідставно нарахував йому проценти та пеню і включив до суми заборгованості комісію за видачу кредитних коштів. Єдиний державний реєстр судових рішень оприлюднив текст рішення у цій справі.
За матеріалами справи, 11 квітня 2008 року чоловік уклав із тодішнім Закритим акціонерним товариством КБ "ПриватБанк" кредитний договір №ZRSWGK0000000005 на суму 39 217 доларів, а в забезпечення його виконання передав банку в іпотеку будинок. Після набуття чинності законом про реструктуризацію валютних споживчих кредитів у 2021 році позичальник звернувся до банку із заявою про обов'язкову реструктуризацію, однак отримав відмову.
Чоловік через суд домагався проведення реструктуризації - і суд першої інстанції, а згодом апеляційний суд і Верховний Суд у 2022 році визнали бездіяльність банку незаконною та зобов'язали провести реструктуризацію. У грудні 2023 року банк повідомив позичальнику про зміну зобов'язань: борг за кредитом склав 300 156 грн, а за процентами - 265 262 грн. Чоловіка ця сума не влаштувала, і він знову звернувся до банку з проханням розкрити, з чого саме вона складається, та врахувати незаконність нарахування процентів і пені з 30 вересня 2009 року. Банк відмовив і цього разу.
Наступний позов чоловіка про новий перерахунок заборгованості Бердичівський суд у травні 2025 року частково задовольнив, застосувавши курс 16,009 грн за долар. Але Житомирський апеляційний суд у жовтні 2025 року це рішення скасував, вказавши, що між сторонами насправді точиться спір не про відмову провести реструктуризацію, а про порядок нарахування процентів і пені та законність стягнення комісії, тому обраний позивачем спосіб захисту неефективний. Після цього чоловік звернувся до банку з новою заявою - про перерахунок боргу, визнання зобов'язання і іпотеки припиненими. Банк відмовив листом від 19 листопада 2025 року, після чого й виникла справа, яку розглядав Бердичівський суд.
У цьому позові чоловік вважав свій обов'язок за кредитним договором виконаним. Банк, своєю чергою, наполягав, що реструктуризацію вже проведено відповідно до заяви позичальника без жодних застережень, і "подвійна" реструктуризація законом не передбачена. Банк також зауважив: якщо погодитися з позицією чоловіка про припинення зобов'язання з 30 вересня 2009 року, то він узагалі не підпадає під умови закону про реструктуризацію, оскільки той вимагає відсутності боргу станом на 1 січня 2014 року. Додатково банк посилався на пропуск позовної давності щодо вимоги про повернення сплаченої комісії.
Суд встановив, що позичальник не надав доказів своїх тверджень
Суд зазначив, що своїм рішенням від лютого 2022 року та постановою апеляційного суду від жовтня 2025 року, які набрали законної сили, вже встановлено факт проведення банком реструктуризації відповідно до закону про споживче кредитування. Позивач не погоджувався із сумою боргу, визначеною банком за наслідками проведеної реструктуризації, вважаючи, що до неї безпідставно включили нараховані проценти та пеню без урахування зміни строку основного зобов'язання з 30 вересня 2009 року, а також комісію за видачу кредитних коштів на інші кредитні платежі.
Проте, як встановив суд, чоловік не надав жодних доказів - листів, розрахунків чи інших документів, - які б підтверджували, що саме увійшло до визначеної банком суми боргу. Через це суд не мав можливості з'ясувати, чи відповідає проведена банком реструктуризація вимогам законодавства та умовам кредитного договору, а відповідно - чи є підстави зобов'язувати банк перераховувати заборгованість.
Що вирішив суд
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області ухвалив рішення відмовити чоловіку в задоволенні всього позову до АТ КБ "ПриватБанк". Суд відмовив:
- у вимозі зобов'язати банк перерахувати заборгованість за кредитним договором №ZRSWGK0000000005 з урахуванням зміни строку зобов'язання з 30 вересня 2009 року;
- у вимозі зарахувати комісію за видачу кредитних коштів на інші кредитні платежі;
- у вимозі визнати зобов'язання за кредитним договором припиненими;
- у вимозі визнати припиненою іпотеку будинку та зняти заборону на його відчуження.
Суд пояснив, що решта вимог є похідними від головної - про перерахунок заборгованості, - а оскільки в її задоволенні відмовлено, відмовлено і в усіх інших.
Чому суди продовжують розглядати старі валютні кредити
Закон про обов'язкову реструктуризацію валютних споживчих кредитів, ухвалений у 2021 році, спричинив хвилю судових спорів між банками і позичальниками, які десятиліттями не можуть розрахуватися за кредитами 2007-2008 років. У цій справі позичальнику вже тричі доводилося звертатися до суду - спочатку щоб змусити банк узагалі провести реструктуризацію, потім щоб оскаржити її результати, а тепер - щоб визнати борг повністю погашеним. Кожного разу суди різних інстанцій оцінювали обраний спосіб захисту по-різному, що й призвело до чергової відмови.
Подібні справи щодо валютних кредитів ПриватБанку й надалі доходять до найвищих судових інстанцій. Раніше Інформатор повідомляв, що долю кредиту в ПриватБанку, взятого ще у 2007 році, у липні розглядав Верховний Суд, який частково задовольнив скаргу боржниці щодо пропуску банком строку пред'явлення виконавчого листа. Також ми писали, що Верховний Суд відмовив "Сенс Банку" у виселенні родини з іпотечного будинку на Чернівеччині, оскільки банк не довів, що майно придбали саме за кредитні кошти.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
