Посилення ППО та очищення від скандальних "слуг": що можуть принести Україні вибори під час війни

Захід дедалі активніше закликає Україну провести вибори, зокрема, парламентські, попри повномасштабну війну. Цьому сприяють корупційні скандали, повʼязані з народними депутатами, в тому числі серед провладних "слуг народу". Українське керівництво поступово змінює риторику стосовно цього питання. Президент Володимир Зеленський наразі вважає, що західні партнери мають бути готові "ризикувати разом" з Києвом - надсилати спостерігачів до "окопів" та виділити гроші на організацію виборчого процесу. Втім, не всі у першому ешелоні влади поділяють таку позицію.

Інформатор розбирався, чи реально провести вибори в Україні під час війни.

Хто хоче виборів і чому вони потрібні

Парламентські вибори в Україні мали б відбутися 29 жовтня 2023 року. Критики проведення виборів під час війни посилаються на законодавство. Зокрема, на ст. 19 закону “Про правовий режим воєнного стану”: 

“1. В умовах воєнного стану забороняються:

...проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування;

2. Верховна Рада України не пізніше ніж у 90-денний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів”.

Та на ст. 83 Конституції України:

“У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану”. 

За словами спікера Верховної Ради Стефанчука, з одного боку, парламент має продовжувати свою роботу та ухвалювати необхідні законодавчі акти: "з іншого боку, не має бути застою тієї демократії, яка є в суспільстві". Відтак, глава ВРУ зазначив, що Україні необхідно ухвалити рішення щодо цього питання, щоб забезпечити стабільність у державі та підтримку демократії. Стефанчук також підкреслив, що підтримає зміни до закону про вибори, якщо вони будуть спрямовані на забезпечення цих цілей.

Голова Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс також закликав провести в Україні вільні та чесні вибори, навіть попри війну. Аналогічну заяву зробив і американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем на День Незалежності України.

"Ви повинні зробити дві справи одночасно. Наступного року в Україні мають відбутися вибори (...) Я хочу, щоб у цій країні (Україні - ред.) відбулися вільні та чесні вибори, навіть під час нападу на неї. Американський народ має знати, що Україна змінилась... І я вважаю, що Україні настав час зробити наступний крок у становленні демократії, а саме - провести вибори у 2024 році", - закликав сенатор.

За даними Інформатора, Захід висловлює побажання стосовно проведення виборів в Україні під час війни і непублічно. Думка наших партнерів полягає в тому, що у Верховній Раді, а також у місцевому самоврядуванні засіли корупціонери, і тому треба позбавити їх можливості перебувати у владі далі. Окрім цього численні скандали не грають на користь іміджу України, що також негативно впливає на західні суспільства та може погано позначитися на міжнародній допомозі Києву.

Згадати гучні скандали часів великої війни, повʼязані з нардепами, не складно. Зокрема, нещодавно зганьбився "слуга народу" Микола Тищенко. Злив плівок з голосом, схожий на голос нардепа, показав, що ресторатор та шоумен може бути повʼязаний з кришуванням колцентрів за хабар.

Також українське суспільство відкрито обурилося через численні відпустки парламентарів за кордоном - на Мальдівах та інших курортах у такий складний для держави час - зокрема мова йде про "слугу" Юрія Арістова. Також аналогічний скандал стався з колишнім "слугою народу", фігурантом санкційного списку США Олександром Дубінським та Богданом Торохтієм. Окрім цього нещодавно "слуга" Анатолій Гунько став відомим на всю країну через схеми розпродажу державної землі.

Цей список можна продовжувати і далі, але очевидно одне. Маловідомі "слуги народу" у 2019 році зайшли в парламент, користуючись популярністю Володимира Зеленського. Парламентарі не виправдали кредит довіри, який їм дало суспільство. Численні скандали, повʼязані з провладною монобільшістю були і раніше - однак їхня наявність під час загрози існуванню держави вже обурює не тільки українське суспільство, але й Захід, який надає Україні десятки мільярдів доларів допомоги.

Вибори під час війни: що каже Зеленський та Офіс президента

Вочевидь, наразі президент зайнятий справами, які повʼязані з війною проти росії. Про можливість проведення виборі Володимир Зеленський казав не з власної ініціативи, а лише у відповідь на численні питання ЗМІ.

"Якщо воєнного стану не буде, то будуть (парламентські вибори - ред.). Ну, в законі написано, що за Конституцією України після закінчення воєнного стану, я думаю, (не пізніше ніж) через 90 днів проводяться вибори", - заявив президент у травні в інтервʼю Washington Post.

“Це ж питання глобальне. Якщо ми переможемо, то будуть (вибори). Значить, не буде воєнного часу, не буде війни”, – сказав Зеленський в інтервʼю BBC наприкінці червня 2023 року.

Однак після серпневого виступу сенатора Грема риторика Зеленського стосовно виборів якщо змінилася, то поглибилася. Голова держави перейшов до висування вимог до Заходу, які він має виконати у разі, якщо виступає за проведення виборів в Україні під час війни.

"Я сказав, якщо ви (західні партнери - ред.) готові дати мені 5 мільярдів, бо я... не зможу просто забрати з бюджету 5 мільярдів... Проводити в кредит вибори я не буду, забирати гроші від зброї і давати їх на вибори також не буду", - заявив Зеленський в інтервʼю Наталії Мосейчук.

Президент наголошував, що важлива також присутність іноземних спостерігачів. Причому не просто в країні, а безпосередньо на фронті.

"Найголовніше - давайте ризикувати тоді разом. Спостерігачі повинні бути в окопах... На передову ми маємо відправити спостерігачів, щоб наші вибори були легітимними для всього світу. Це абсолютно справедливо", - заявив голова держави.

Про те, що українська влада почала "торгуватися" з Заходом за ціну проведення виборів під час війни каже і заява радника голови Офісу президента Михайла Подоляка. Зокрема, він повʼязав можливість налагодження виборчого процесу з посиленням протиповітряної оборонои України. Також він зазначив, що вибори - це недешеве задоволення.

"Як можуть безпечно проголосувати люди, які знаходяться безпосередньо в зоні бойових дій... Чи можемо ми в рамках цього розраховувати на додаткові системи, наприклад, ПРО. На ті ж Patriot, які точно дозволять дозакрити небо і хоча б захистити громадянське населення, яке знаходиться в великих, середніх та маленьких містечках України, на ці практичні питання, які президент порушував, на сьогоднішній день ще немає відповіді... Це коштує величезну суму грошей, які ми не можемо просто так взяти та відправити саме на виборчий процес, враховуючи, що у нас є певний дефіцит бюджету та пріоритетні завдання фінансування армії”, - заявив Подоляк.

Ймовірно, українська влада посилюватиме тиск на Захід у питаннях посилення ППО та постачання більшої кількості озброєння одночасно з тим, як західні партнери посилюватимуть тиск на Київ у питанні проведенні виборів - це відбуватиметься синхронно. Це питання може бути включене до обговорення гарантій безпеки для України - є велика ймовірність, що саме привʼязкою до виборів влада забезпечить державу сильнішим захистом.

Вибори під час війни: позиція нардепів, РНБО та ЦВК

Вочевидь, проти виборів виступають у Верховній Раді, оскільки її склад може радикально змінитися, враховуючи суспільні настрої, сформовані війною та скандалами. Джерела видання LB.ua у "Слузі народу" кажуть, що більшість фракції не підтримує проведення виборів.

"Я не бачу, щоб реально готувалися до виборів президента (які за розкладом мають відбутися 31 березня 2024 року) та Ради навесні наступного року. Гадаю, що ця заява спікера – один з механізмів впливу на депутатів, на їхню поведінку та голосування. Але об’єктивно підготовки до виборів немає. Якщо захочуть провести вибори за будь-яку ціну, то вони точно не будуть відповідати всім міжнародним демократичним стандартам”, - заявив чинний нардеп на умовах анонімності.

Неназвані представники від "слуги" зазначили, що голова партії Олена Шуляк нібито проводила нараду, на якій попередила однопартійців про підготовку до виборів наступного року.

“Неофіційно партнери нам кажуть, що Ізраїль воює понад 30 років і проводить вибори. Тому вважаю, що вони будуть дотискати щодо проведення виборів навесні наступного року. Скоріше за все, доведеться провести президентські вибори та парламентські, але не одночасно. Зі зрозумілих причин: партнери хотіли б перезавантажити уряд і парламент, щоб нова Рада не була повністю підконтрольна президентові, а уряд був коаліційним. Це про стримування та противаги”, - розповів нардеп.

 Критично ставиться до слів сенатора Грема про необхідність проведення виборів секретар РНБО Олексій Данілов. Варто зазначити, що він не є бенефіціаром ані оновлення парламенту, ані збереження його діючого складу, а у своїх заявах чиновник спирається на складнощі, повʼязані з війною, та законодавство.

"Це (проведення виборів - ред.) можливо, коли закінчаться воєнні дії... Під час війни це зробити дуже важко. Ми будемо діяти за законом нашої країни, за нашою Конституцією і визначатимемо, коли нам проводити вибори, згідно з нашим законодавством, а не за бажанням тих чи інших наших партнерів, які вважають, що ми можемо порушувати наші закони. Ні, ми порушувати закони не можемо", - запевняє Данілов.

Водночас джерела LB.ua у Центральній виборчій комісії розповіли, що провести вибори під час повномасштабної війни цілком можливо.

“Багато хто очікує, що президентські та парламентські вибори будуть об’єднувати. Проголосують окремий закон для цього. Обговорюють також питання зміни виборчої системи - на пропорційну із закритими списками (зараз відкриті, з преференцією). Якщо буде політична воля, то весна 2024-го - це реально. І закони приймуть, і строки агітації підкоректуємо, і процедуру голосування, і в строки впишемося”, - розповіло джерело.

Висновки

З останніх заяв президента та представників Офісу президента зрозуміло, що вони не проти проведення виборів під час війни, однак для цього необхідна допомога з боку Заходу. Якщо за таких умов вибори все ж таки пройдуть, це принесе Україні одразу декілька бонусів - посилення ППО, постачання іншої техніки для поліпшення ситуації на фронті, визнання світом української демократії та очищення Верховної Ради і інших інституцій від токсичних корупціонерів.

Однак все це не виключає того, що організація виборчого процесу в цей час - неймовірна складна задача, яка ще залишатиметься темою дискусій протягом тривалого часу.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• На крок ближче до посади голови Міноборони: Умєров подав до Ради заяву про звільнення
• Битва за бюджет. Мінфін хоче обмежити прибутки міст. Причини та наслідки
• Військова допомога від партнерів: Резніков озвучив, скільки отримала Україна з початку повномасштабної війни