Поранені бійці, “Пташка”, Лачен і рятувальники: інтерв’ю з художницею Єлизаветою Борсук, яка створює портрети і відкриває дебютну виставку в Україні

З початку повномасштабного вторгнення Єлизавета малює портрети Героїв України, яких знаходить в соцмережах і бачить в новинах. Деякі впізнають себе в її роботах і купляють їх. А три картини придбала волонтерка із США, невдовзі ці полотна побачать відвідувачі виставки в Детройті. Художниця із Дніпра, і в день річниці війни з росією відкриває свою першу виставку в Україні.

Єлизаветі 24 роки, і все своє життя вона присвятила мистецтву. Любить експериментувати, але наразі дівчина зосередилась на військовій тематиці. Серед її робіт – портрети працівників ДСНС, Захисників “Азовсталі”, військових з фронту. Деякі картини мають певний сюжет, як то евакуація пораненого.

Це документування подій, бо війна закінчиться, але мистецтво завжди пам’ятає своїх героїв.

Дівчина знаходить їх в актуальному інформаційному середовищі – дивиться новини, слідкує за багатьма військовими. Каже, що як художник має бути небайдужою до людини, яку зображує. Тому перед початком процесу вивчає її і усвідомлює, що для неї характерно.

Зобразила блогера Лачена

Автора Telegram-каналу “Лачен пишет” Єлизавета зобразила з маленьким “Байрактаром” в руці, і це символічно. Нагадаємо, блогер разом з Сергієм Притулою ініціював збір коштів на проєкт “Народні Байрактари”. Але це не єдина причина, чому Єлизавета вирішила взятись за його портрет. Вона вчилася з Лаченом в одній школі, він був на клас менший за художницю. Знає його з самого дитинства і ще до початку повномасштабного вторгнення почала слідкувати за його телеграм-каналом. Весь цей час бачила, яку титанічну працю робить блогер, які збори відкриває та швидко закриває. І попри те, що Лачен має багато підписників, він майже одразу побачив свій портрет.

Картини Єлизавети придбали для виставки в США

Три роботи дівчини купила американка Діана Кранко. Це:

• портрет військового, скрипаля Мойсея Бондаренка
• картина, присвячена ДСНС
• зображення евакуації пораненого військовими медиками.

“Я вважаю, що це дуже добре тому, що це спонукатиме іноземців долучатися з допомогою, не бути байдужими і помічати, що у нас взагалі коїться”.

Єлизавета розповіла, що і сама американка не стоїть осторонь наших проблем. Вона надсилає великі пакування з медичним обладнанням і гуманітарною допомогою, які дівчина передає в благодійні фонди. За словами Єлизавети, Діана була волонтеркою Корпусу Миру. Разом з іншими 50 волонтерами його направили в Україну ще в 1992 році. Їхня група була першою в незалежних країнах колишнього Радянського Союзу. Тож Діана бачила, як це було для українців, коли вони повертали свою свободу: мову, музику, культуру і т.д.

Виставка відбудеться в Детройті, коли саме – ще невідомо, але орієнтовно, в березні. Проте картини вже знаходяться в США.

“Килим зберігся. Мені б так”

Це назва роботи Єлизавети, яка була першою створена, обрамлена і показана світові. На картині зображений український військовий на фоні килима. Дівчина знайшла його в Instagram і вирішила намалювати. В Tik-Tok завантажила невелике відео створення цієї роботи. І вже через годину їй написав той самий військовий, якого художниця зобразила. Він впізнав себе, і йому дуже сподобалась робота. Військовий забажав придбати її. Але поки чоловік на фронті і ще не купив її. Тож картину можна буде побачити на виставці у Дніпрі.

Іноді картини даються непросто

Тривалість однієї роботи визначити важко. Це залежить від настрою художника і його внутрішнього стану.

Це може відбутися дуже швидко. Ти знайшла якусь ідею, вона тебе зачепила. Бах! – ти зробила ескіз і вже робиш це на полотні, і в тебе все легко йде. А буває таке, що ти обрала собі ідею, вона тебе чіпляє, але іде важче. Це нормально. Треба відкладати цю картину на якийсь час, бо ти вже не можеш її бачити перед собою. Потім повертаєшся до неї – і все йде як по маслу.

Єлизавета ділиться, що їй подобається сам процес створення картини. Вона взаємодіє з героєм напряму. Якщо обирає певну людину, то вже в голові бачить готовий результат. І не відступить від роботи, доки вона не має потрібний вигляд.

Картини можна знайти в соцмережах і онлайн-галереї

Виставка у Дніпрі стане першою в житті Єлизавети. Свої картини вона поширює переважно в соцмережах. Окрім робіт, іноді показує процес створення, щоб люди могли побачити, як все це відбувається – від “нуля” до готового результату. Окремої уваги заслуговує спільнота “Сіль-Соль” – саме тут картини художниці побачила Діана Кранке. Єлизавета розповіла, що це онлайн-галерея київського галериста Євгена Карася, яка існує з 2020 року. В ній художники мають змогу показати себе і свої роботи українській аудиторії й світові загалом.

Якщо до Дніпра вам їхати далеко, ось профілі художниці в Instagram і Facebook. А ось посилання на групу “Сіль-Соль”.

В мистецтві не перший день

Портретний жанр Єлизаветі близький зокрема й тому, що вона навчалась у відповідній майстерні. Їй цікаво зображувати обличчя, а також, натюрморти з використанням натури. Але цим не обмежується. Художниця зізнається, що любить експериментувати. Працює і з сюжетами, і абстракціями – хоч останнє робить і не так часто. Використовує різні техніки в олійному живописі. А в графіці міксує різні матеріали – і пастель, і гуаш, і олівці. Також робить художню мозаїку з камінців та смальти. Зізнається: чим більше різних матеріалів, тим цікавіше.

Єлизавета відвідувала художню школу і ходила в майстерню. Там вона отримала ази для знайомства саме з образотворчим мистецтвом. Це допомогло дівчині вступити в Дніпровський театрально-художній коледж, де вона навчалась у Леоніда Антонюка та Олени Пахомової. Після цього – Харківська академія дизайну та мистецтв. Там, на кафедрі станкового живопису в майстерні Василя Ганоцького, Єлизавета отримала свою другу освіту.

Дуже важливі для мене люди. Вони формували мене як художника, особистість, тому я їм дуже вдячна за це.

Дебют у Дніпрі

24 лютого 2023 року відкривається перша виставка Єлизавети в Дніпрі. Триватиме місяць. В рамках цього проєкту 10 березня дівчина запрошує всіх на сніданок з нею. Відвідувачі зможуть поспілкуватись з художницею та героями її робіт, які також будуть присутні на заході. Зауважує, що кількість персон буде обмежена. До 10 березня картини будуть розташовані в кафе-галереї “Ван Гог”, а потім їх перенесуть на поверх вище, в Музей українського живопису. На виставці картини можна буде купити, а відсоток від продажу піде на благодійність, у фонд “Повернись живим”.

Дівчина не зупиняється і продовжує малювати, адже ще є багато героїв, яких потрібно зобразити – і волонтери, і лікарі.

Це будуть різні сюжети. Дуже багато думок, ідей. Не треба зупинятись, бо мистецький фронт дуже важливий. Я зображую наших героїв, а кого буде зображувати художник окупанта?

Мистецький фронт

Художники, фотографи, ілюстратори показують світові те, що відбувається в Україні, для того, щоб закарбувати в пам'яті і пригорнути світову увагу до злочинів російської федерації. Наприклад, фото Костянтина та Влади Ліберових з Бахмута, Соледара та інших "гарячих точок" брали на обкладинку Time, CNN та інші відомі видання. Художник Микита Тітов відомий своїми плакатами, які стали символами боротьби українського народу. Він створював їх ще до повномасштабного вторгнення. А тепер він бере участь у різних мистецьких акціях - зокрема, перетворює ворожі снаряди на арт-об'єкти. А Беата Куркуль та Марія Шарлай створюють ілюстрації за допомогою нейромережі. Ми писали про неї тут. 

Раніше ми писали про те, що в день річниці війни Кличко показав кадри захисту столиці на початку повномасштабного вторгнення. Також читайте про "перформанс" у Варшаві - там російські дипломати прокидались під звуки вибухів і сирен.

Відео: Владислав Степанов.
Інтерв’ю записане в “Центрі журналістської солідарності”