Попри протести: спікер парламенту Грузії підписав скандальний закон про "іноагентів"

Спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав закон про "іноагентів" ("Про прозорість іноземного впливу"). Документ набув чинності. Незалежні ЗМІ та організації потрапляють під контроль влади.

Про це пише "Ехо Кавказу". Папуашвілі повідомив про підписання документа на брифінгу у будівлі законодавчого органу.

28 травня парламент Грузії не врахував зауважень президентки Саломе Зурабішвілі, подолав її вето та остаточно затвердив закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти - всього 4.

Згідно з Конституцією Грузії, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання, закон у 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту. Що в результаті й сталося з законом про "іноагентів".

Проти цього закону в країні проходили масові протести. Проте, влада проігнорувала їх. Також від його прийняття застерігали і в ЄС, що теж не стало приводом в підсумку для відмови від нього.

Закон про "іноагентів"

Закон "Про прозорість іноземного впливу" в Грузії є ідентичним до сумновідомого російського закону "про іноагентів". Він ставить вільні медіа під контроль влади й дає можливість зруйнувати свободу слова. Ініціатива викликала масштабні протести. Західні країни виступили з критикою "Грузинської мрії". США оголосили, що можуть запровадити санкції. В ЄС попередили, що це поставить хрест на процесі євроінтеграції.

Правляча партія ухвалила закон з другої спроби - торік "Грузинська мрія" відкликала документ після двох днів масових протестів та зіткнень демонстрантів із силовиками. Цього року влада, контрольована проросійським олігархом Бідзіною Іванішвілі, не відмовилася від ініціативи.

Згідно з новим законом, протягом двох місяців (до початку серпня) відповідні органи та посадовці повинні ухвалити чи опублікувати підзаконні акти, а Міністерство юстиції Грузії та Національне агентство публічного реєстру мають провести "попередні матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону". За попередньою інформацією, вже із серпня ЗМІ та НУО, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону (ця абсолютна більшість грузинських онлайн-ЗМІ та НУО, які працюють переважно із західними фондами), протягом місяця мають через Будинок юстиції внести заяву про реєстрацію як організації, які проводять інтереси іноземної сили. Для перевірки виконання вимог закону Міністерство юстиції у будь-який час може провести моніторинг, а уповноважений чиновник - отримати необхідну інформацію, зокрема персональні дані.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.