Поїхала на заробітки до Англії, але реальність виявилася набагато складнішою – на ТБ стартує нова пригода
Тревел-блогерка Анна Фіник пройшла складний шлях від тимчасових заробітків за кордоном до власного проєкту
2 травня на телеканалі К1 стартує тревел-шоу «Лінія маршруту», яке виходитиме щосуботи і щонеділі о 21:00. Його ведуча, тревел-блогерка Анна Фіник, пройшла складний шлях від тимчасових заробітків за кордоном до власного проєкту на телебаченні. Сьогодні вона досліджує світ, розробляє унікальні мандрівки та ділиться лайфхаками з глядачами. В інтерв’ю Анна щиро розповідає про свої мрії і страхи, перші кроки в кадрі та особисту історію, яка привела її до створення власного тревел-шоу.
Шлях від заробітків до телебачення
– Анно, розкажіть про себе: де ви виросли і яким бачили своє майбутнє?
– Я родом з Одеської області, навчалася в Одесі. У дитинстві мені дуже відгукувалася журналістика – хотілося бути дотичною до історій, людей, подій. Та коли настав момент обирати освіту, я пішла «практичнішим» шляхом – вступила на економічний факультет. І досить швидко зрозуміла, що це не моя сфера: мені не вистачало творчості, живого процесу, емоцій. У мене завжди була мрія – поєднати захоплення фотографією з подорожами, але спочатку не розуміла, як це зробити.
Ще під час навчання я почала їздити до Англії на заробітки. Це був вимушений крок – хотілося фінансової стабільності і певної незалежності. Я працювала на підприємстві, де пакують продукцію для магазинів. Але кожного разу після закінчення візи поверталась додому, в Україну.
– Тому ви й обрали саме Англію для еміграції після початку повномасштабного вторгнення?
– Так, бо це була вже знайома для мене країна. Коли почалася війна, ми з сестрою написали менеджеру й запитали, чи може власник підприємства допомогти з оформленням на роботу.
Довго не було відповіді, тому ми вирішили подаватися на робочу візу до Англії, на те саме підприємство. Ми навіть встигли вирушити до Румунії, щоб оформлювати документи. Саме в дорозі, в автобусі, мені прийшло повідомлення, що візу погоджено. Тільки уявіть: я подала документи 18 травня, а вже 19-го отримала підтвердження! Інші люди чекали місяць або два. Для мене це стало знаком, що я маю їхати саме туди. Це був той момент, коли розумієш: інколи саме життя різко змінює твій маршрут.
– Що ж було далі?
– Реальність виявилась значно складнішою. Спочатку – важка фізична робота, нічні зміни по 12 годин, постійна втома і відчуття самотності, бо поруч немає близьких. І в якийсь момент я дуже чітко усвідомила: я ніби забезпечую собі існування, але не живу тим життям, яким мені хочеться. Це стало переломним моментом. Я вперше чесно сказала собі, що не хочу відкладати життя «на потім». І повернулася до того, що давно відчувала як своє – до фотографії та створення контенту. Почала подорожувати, знімати й викладати відео на YouTube. На цьому етапі я не фокусувалася на переглядах чи реакції – мені було важливо відчути сам процес і зрозуміти, чи це справді моє.
У дитинстві мене дуже надихала програма «Орел і Решка», але тоді це мало вигляд іншої реальності. У моєї родини не було можливості подорожувати, і навіть популярні напрямки здавалися чимось недосяжним. Балі чи Таїланд були ніби з іншого світу. Але в якийсь момент я просто почала діяти: купила камеру і… зробила перший крок. І, здається, саме він змінив усе.
Проєкт, який створений самостійно
– Як саме будується робота над проєктом «Лінія маршруту»?
– Насправді це майже повністю самостійна робота. Я одночасно виконую кілька ролей: продумую ідею випуску, пишу сценарій, знімаю, а потім монтую відео. Іноді до зйомок долучається мій хлопець, але в цілому це проєкт, який я веду сама від початку до кінця. Це складно, тому що ти постійно переключаєшся між різними задачами, але водночас це дає повну свободу – ти можеш реалізувати саме те бачення, яке відчуваєш.
– У чому, на вашу думку, головна відмінність «Лінії маршруту» від інших українських тревел-проєктів?
– Я б сказала, що це про чесність і практичність. Я не намагаюся створювати ідеалізовану картинку, де все бездоганне на вигляд. Мені важливо показати реальний досвід. У кожному випуску є чітка структура маршруту. Людина може подивитись відео і повторити цей шлях: де поїсти, що подивитися, як побудувати день, щоб не марнувати час. Тобто це не просто «надихаючий контент», а ще й практичний інструмент. І, мабуть, саме це створює відчуття, ніби ти подорожуєш не сам, а з кимось, хто вже все перевірив.
– Яким був ваш перший досвід тревел-зйомок?
– Однією з перших поїздок був Рим. Це було дуже хвилююче, тому що я ще не мала чіткого розуміння, як правильно будувати відео, як поводитися в кадрі. Але в мене було сильне бажання передати атмосферу і власні емоції – і я просто робила це інтуїтивно. А коли з’явилися перші відгуки… Це стало дуже важливим моментом! Наприклад, одна дівчина написала, що вона ніколи не підписувалась на інших тревел-блогерів, але на мене підписалась, бо було видно, що я була щирою. Вона почала зберігати маршрути і навіть повторювати їх. Для мене це стало підтвердженням, що я рухаюся в правильному напрямку. І дуже символічно, що згодом ми здружилися – тобто контент справді створює зв’язок між людьми.
Світ відкривається в дорозі
– Що для вас сьогодні подорожі?
– Це передусім новий досвід і відчуття. Мені цікаво не просто «побачити місце», а зрозуміти його атмосферу: як живуть люди, які в них звички, настрій, ритм життя. Я шукаю моменти, які залишаються всередині – коли ти дивишся на щось і думаєш: «Вау, я це прожила». Саме ці емоції потім і хочеться передати глядачам. Я завжди шукаю якісь унікальні місця – не тільки туристичні must-see, а щось особливіше. Наприклад, у випусках я можу поєднувати історичні локації і сучасні топові заклади. Десь це можуть бути незвичайні кафе з морозивом чи десертами, де буквально «тече шоколад», десь – атмосферні місця, про які не всі знають. Тобто я будую маршрут так, щоб він був цікавим і різноманітним.
– Які місця вас найбільше вразили?
– Їх багато, але є ті, що назавжди залишаються всередині. Дуже сильне враження залишила Мадейра – це поєднання океану, гір і природи, яка буквально відчувається через запахи, повітря, світло. Швейцарія – зокрема Лаутербруннен – теж дуже вразила. Це маленьке село серед гір і водоспадів, ніби з листівки. І що цікаво: ще у 2021 році я зробила скрін цього місця з тревел-випуску, а у 2024-му опинилася там сама. Потім знайшла той скрін – і зрозуміла, що стояла саме в цій точці. Це був дуже сильний момент.
В Англії для мене особливе місце – Котсволд. Це така «стара добра Англія»: маленькі містечка, кам’яні будинки, усе дуже атмосферне і затишне.
Загалом, подорожі дарують усвідомлення, що світ значно ширший, ніж ми звикли думати. І що можливостей набагато більше, ніж здається, коли ти знаходишся в одному середовищі. Подорожі буквально змінюють мислення: ти починаєш інакше дивитися на життя, на вибір, на свої обмеження.
– Що вважаєте своєю найбільшою туристичною удачею?
– Зйомка церемонії очищення на Балі. Я працювала на ретриті як фотограф і відеограф, і мала можливість зняти дуже особливі моменти. Є кадри, які не публікувалися – вони залишилися тільки для учасників. Але сам досвід – побачити це зсередини, прожити разом із людьми – це було дуже цінно.
А на Мадейрі знімала локації, які зараз уже частково закриті або вважаються небезпечними. Наприклад, стежка біля водоспаду, яку закрили через ризики. І виходить, що ці кадри залишаються тільки в тих відео, які були зняті раніше. І це теж про цінність моменту – ти ніколи не знаєш, що завтра вже може бути недоступним.
Страх – не првід зупинитися
– Які у вас були найекстремальніші зйомки?
– Напевно, один із найризикованіших моментів – це стрибок із 130-метрової висоти з мотузкою на Балі. Я тоді ще думала, як це правильно зняти: взяла GoPro, попросила зняти мене ще з іншого ракурсу на телефон. В той момент ти не до кінця усвідомлюєш ризик – більше думаєш про те, як передати це в кадрі.
– Що ви дізналися про себе завдяки подорожам?
– Що страх – це не сигнал зупинитися. Дуже часто це сигнал, що ти робиш щось важливе для себе. На Балі перед стрибком я дуже боялася висоти. Але в той момент зрозуміла: це те ж саме, що і в житті. Ми часто хочемо чогось – змінити професію, почати щось своє, реалізувати мрію – але боїмося зробити крок. І цей стрибок став для мене метафорою. Ти стрибаєш у невідомість. Страшно. Але коли проходиш через це – отримуєш результат і відчуття: «Я змогла». І тоді приходить інше усвідомлення: а насправді це було не так неможливо, як здавалося.
– Що вас наповнює і дає сили продовжувати, враховуючи, що ви фактично самі ведете проєкт?
– Жага до життя і люди. Я дуже надихаюся людьми, їхніми історіями, тим, як вони розвиваються. Хтось відкриває кав’ярню, хтось запускає онлайн-проєкт, хтось будує свій бізнес. І оцей рух інших дуже мотивує мене рухатися далі.
Переглянути цей допис в Instagram
– Розкажіть про найближчі плани щодо мандрівок.
– Найближчим часом планую круїз. Ми відвідаємо п’ять країн, зокрема Чорногорію і Хорватію – це будуть нові напрямки для мене, а також Мальту та Італію. Для мене це особлива подорож, тому що я вперше везу своїх батьків за кордон. Вони ніколи не подорожували, і це буде їхній перший досвід – одразу такий масштабний.
– Чи є у вас власні ритуали перед подорожами?
– Так, є своя система. Я завжди продумую свої образи під кожну країну, бо для мене важливо, щоб усе мало цілісний вигляд: і контент, і я – як його частина. Наприклад, легкі пляжні образи ідеально пасують до Греції або островів, але будуть недоречні в Швейцарії. Або навпаки – у горах кращий вигляд має щось стриманіше, спортивне, а в містах – можна дозволити собі більш стильні образи. Тобто я завжди дивлюся на атмосферу місця. Це не про моду заради моди, а про гармонію з локацією.
– Як би ви описали свій стиль подорожей у трьох словах?
– Щирість. Натхнення. Естетика.
– І наостанок, що для вас особисто означає «Лінія маршруту»?
– Це шлях, який не завжди йде за планом, але саме завдяки цьому відкриває більше, ніж ти очікуєш.
Слідкуйте за нами у Telegram
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Відвезли до ТЦК, де вже очікували - зниклий Беспалов повернувся і розповів про помсту відомої співачки
- Привалило двома поверхами, він єдиний, хто вижив – поранений батько-військовий не впізнав дочку-акторку
- Блогера-гумориста запроторили в Харкові в СІЗО - Тепер дружу з повією та Машею Єфросиніною
- Відомий режисер засмучений зростанням цін - Усі казатимуть, що винна влада
- У Клопотенка випитали, скільки ресторани накручують на стравах – борщ за 25 гривень продають за 200
