Фінансове шахрайство у 2026 році - найнебезпечніші схеми та стратегія захисту
Банкірка Глобус Банку назвала головні схеми зловмисників у другому півріччі 2026 року та пояснила, як клієнтам уникнути втрати грошей
У другому півріччі 2026 року фінансові шахраї діють точніше й рідше помиляються з жертвою. Раніше соціальна інженерія та фішинг вже забирали мільярди гривень у українців. Тепер зловмисники підлаштовують сценарії під конкретну людину - її покупки, активність у соцмережах і навіть коло спілкування. Результат - менше операцій, але значно більші збитки для кожної жертви.
Про це розповіла Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ. За її словами, головна небезпека сучасних схем - не лише технічні інструменти, а й психологічний тиск, який змушує клієнта власноруч передавати дані картки або коди підтвердження операцій.
За офіційними даними Національного банку України, у 2025 році кількість шахрайських операцій із платіжними картками скоротилася на 5% - до 256 тис. Проте загальна сума збитків зросла на 24%, сягнувши 1,4 млрд грн. Середній розмір однієї незаконної операції збільшився на 30% і склав 5,5 тис. грн проти 4,2 тис. грн роком раніше.
"Зменшення кількості випадків не повинно вводити в оману. Навпаки: статистика свідчить, що шахрайство стає "дорожчим" для потерпілих. Якщо раніше частина схем була масовою і менш прицільною, то зараз зловмисники дедалі краще готуються, підбираючи влучний момент, коли їхня схема спрацює, і психологічно тиснуть на людину", – заявила Анна Довгальська, заступниця голови правління ГЛОБУС БАНКУ.
Які схеми зловмисників стали найактивнішими у 2026 році
У першому півріччі 2026 року зловмисники будували схеми не лише навколо крадіжки карткових даних, а й навколо психологічного тиску. Клієнтам варто насторожитися, отримавши повідомлення про "блокування картки", "підозрілу операцію", "соціальну допомогу" або "термінову перевірку даних" - усе це типові приводи для маніпуляції. Довгальська також нагадала просте правило: банк ніколи не просить назвати PIN-код, CVV-код, пароль до інтернет-банкінгу або код із SMS.
За словами банкірки, у 2026 році найпоширенішими лишаються такі схеми:
- Дзвінок "від служби безпеки банку" - людині повідомляють про підозрілу операцію або спробу зняти кошти, після чого намагаються отримати дані картки чи змусити переказати гроші на "безпечний рахунок".
- Фішинг - повідомлення з посиланням на підроблену сторінку, що імітує сайт банку, держустанови, маркетплейсу або служби доставки. На початку червня українці масово отримували фальшиві рахунки на оплату електроенергії нібито від Міністерства енергетики.
- Фальшиві "виплати" та "компенсації" - пропозиція отримати соціальну допомогу або повернення коштів під приводом "підтвердження картки" через стороннє посилання.
- Злам акаунтів у соцмережах і месенджерах - шахраї зламують акаунти знайомих і надсилають від їхнього імені прохання терміново переказати гроші.
- SIM-swap (заміна SIM-картки) - перехоплення або перевипуск фінансового номера телефону, що особливо небезпечно, якщо до нього прив'язаний мобільний банкінг або пошта.
- Шахрайство на маркетплейсах - продавця переконують перейти за посиланням "для отримання оплати", а покупця - "для підтвердження доставки", щоб зібрати карткові дані та паролі.
Як діяти, щоб не стати жертвою - правила для кожної ситуації
Анна Довгальська сформулювала конкретні кроки захисту залежно від ситуації:
- Дзвінок "з банку" - покладіть слухавку й самостійно передзвоніть до офіційного контакт-центру за номером на сайті банку або на звороті картки.
- Повідомлення "картка заблокована" - не називайте CVV, PIN-код, SMS-коди чи паролі. Статус картки перевіряйте тільки в офіційному застосунку або через контакт-центр.
- "Виплата", "компенсація", "допомога" - не переходьте за посиланнями з SMS. Будь-яку виплату перевіряйте лише на офіційних державних або банківських ресурсах.
- "Родич у біді" або "знайомий просить гроші" - зателефонуйте цій людині або її близьким особисто, не переказуйте кошти лише на підставі повідомлення в месенджері.
- Продаж товару на маркетплейсі - для зарахування переказу достатньо номера картки або IBAN, CVV-код, PIN-код і паролі вводити на сторонніх сторінках не потрібно.
- Підозрілий сайт - уважно перевіряйте адресу сторінки, домен і наявність зайвих символів або помилок у назві.
- Злам акаунта в месенджері - увімкніть двофакторну автентифікацію, використовуйте складні паролі й перевіряйте незвичні прохання від знайомих через інший канал зв'язку.
- Підозра на шахрайство - негайно заблокуйте картку, зверніться до банку та збережіть усі SMS, переписку, посилання й номери телефонів.
Як резюмувала Довгальська:
"Фінансова безпека починається не лише з технологій, а й з поведінки клієнта. Банки постійно вдосконалюють системи захисту, але шахраї часто атакують не банк, а людину. Саме тому уважність, спокій і перевірка інформації через офіційні канали залишаються найпростішими й водночас найефективнішими способами захисту."
Що ще варто знати про карткове шахрайство в Україні
Одним із ключових інструментів зловмисників є дропи та схеми виведення коштів через підставних осіб. Саме так зловмисники уникають відстеження після успішного злому: гроші миттєво переводяться через кілька рахунків і знімаються готівкою. Розуміння цього механізму допомагає усвідомити, чому повернути вкрадені кошти вкрай складно.
Окремим напрямом є використання штучного інтелекту та діпфейків для персоналізованих атак. Зловмисники синтезують голос або зображення знайомих людини, щоб підвищити довіру до шахрайського повідомлення. Про те, як ШІ допомагає крадіжці грошей українців і чому традиційні методи перевірки вже не завжди рятують, варто знати кожному користувачу фінансових сервісів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
