Погані новини для Києва? Путін, ймовірно, намагатиметься захопити українську столицю: чому це можливо

На жаль, це вже не схоже на плітку чи домисел диванних аналітиків із Facebook: у Києві спостерігаються перші ознаки підготовки до оборони міста. За даними Інформатора, у низці міністерств начальники відділів та інші керівники відкликаються з відпусток. Проводиться «ревізія бомбосховищ», хоч би що це означало. Навколо Києва можна спостерігати переміщення військової техніки та підрозділів ЗСУ – деякі рухаються у напрямку столиці. Конкретніше не говоритимемо. Все це може вказувати на те, що примарні наміри путіна відновити наступ на Київ, про які заговорили останніми днями, реальні. І це, звичайно, погані новини для киян. Хоча точно говорити про такий поворот подій поки зарано.

Що відбувається у Києві та навколо нього

Нічого такого, що сильно впадало б у вічі. Так і має бути в умовах війни.

Навіть на умовах анонімності ніхто не хоче повідомляти подробиці. Анонімними каналами Інформатор з'ясував лише ось що:

• керівництво низки міністерств відкликають із відпусток та відряджень, причин не називають;
• відбувається перевірка бомбосховищ, а також внутрішніх засобів безпеки;
• у населених пунктах вздовж великих трас, що ведуть до Києва, знову зафарбовують таблички із назвами населених пунктів. Наприклад, таке кореспонденти «Інформатора» спостерігали в Іванкові.

Також надходять повідомлення про переміщення підрозділів ЗСУ у бік столиці. Все це може бути звичайною справою. І причини можуть виявитися зовсім різними.

Але зараз це відбувається на тлі заяв офіційних чи напівофіційних осіб росії, таких як Наришкін, про намір повторити наступ на Київ задля захисту Лаври. Мабуть, захищати її збираються від антихристів з Мінкульту (жарт).

Також очевидно, що весь цей движ почався після того, як Пригожин влаштував і відразу злив свій заколот, опинившись у Білорусії разом із кістяком ПВК Вагнер. Мимоволі спадає на думку: може, це був спектакль, сенс якого в тому, щоб вагнера потрапили до Білорусі, не викликавши зайвих питань? Про це трохи згодом.

Навіщо путіну потрібен наступ на Київ?

В експертному середовищі є думка, що в умовах невдалої для нього війни в Україні путіну не можна тупцювати на місці. Інакше його з'їдять свої ж. У путіна має бути якийсь тактичний план, який пояснює, що він не просто відправляє м'ясо на штурми, а досягає якоїсь мети.

Таких планів у путіна вже було багато. Взяти Київ за три дні – це був його перший план. Потім були ще.  

Наприклад, «план блекаут»: залишити Україну без світла, Інтернету, як наслідок, можливості керувати військами. План провалився: путін розтратив величезний запас своїх ракет, але не зміг викликати повного блекауту. 

Цивільні жорстоко страждали взимку без світла та опалення. Але водночас стало зрозуміло, що ЗСУ практично не залежить від атак по енергооб'єктах. Та й критична інфраструктура також: мобільний зв'язок, магазини, АЗС, лікарні, держустанови продовжували працювати, отримуючи електрику від генераторів. 

Через якийсь час у путіна з'явився новий план – вдарити по Києву з неба. У цьому суть того, що відбувалося в Києві протягом травня, коли місто зазнавало майже щоденних ракетних ударів. 

План, ймовірно, полягав у тому, щоб знищити ППО Києва Кинджалами та Іскандерами. Коли у столиці не залишиться прикриття, по ній можна було б вдарити керованими бомбами на кшталт КАБ: ці бомби з'явилися навесні, і досі держава-агресор щедро засипає ними прикордонні території України. Далі прикордоння авіація, яка доставляє КАБи, просунутися не може. Але змогла б долетіти і до Києва, якби не було ППО.

Коли б авіабомби рознесли столицю з повітря, як Бахмут чи Маріуполь, туди б в'їхав шойгу на білому коні. Чи на білому Мерседесі. І кремль би відрапортував, що мети спецоперації досягнуто.

Цей план теж провалився: виявилося, що Patriot збиває навіть Кинджали. Столиця так і не залишилася без ППО.   

Думка, що весь травень і половину червня «узкие» били по Києву і витрачали свої і вже й без того добряче порідлілі запаси крилатих і балістичних ракет, просто щоб втерти ніс американцям і знищити їхній «жалюгідний Patriot», наївно. 

І ось мабуть новий план: росіяни можуть розпочати безпрограшні «м'ясні штурми», щоб схилити Україну до капітуляції чи мирних переговорів. Імовірність такого розвитку подій – не сто відсотків, звісно. Але виключати цього не можна.

Чому ймовірність наступу на Київ реальна?

Тому що це виглядає логічним із двох причин.

Перша, внутрішня. Якщо путін здасться, він відразу втратить владу. Війна в Україні була його ініціативою. У кремлівській верхівці було багато голосів проти. Тепер ці голоси повторюють: Вова, як там твоя війна? І путін повинен щось їм відповідати. 

Відповідь, ми кидаємо по тисячі наших бійців на смерть щодня без жодної системи та сенсу, як у Бахмуті, навряд чи отримає загальне схвалення. Потрібні конструктивні ідеї.

З цього погляду навіть блекаут, нехай він і провалився, спочатку виглядав гарною ідеєю. Бити до посиніння Києвом авіацією, теж, загалом могло здаватися годним планом.

Друга причина – зовнішня. Не секрет, що Москві дуже потрібний мир. І там навіть готові торгуватись про умови. Друзі путіна включили всі ресурси, таємну дипломатію, місію Ватикану, БРІКС, Туреччину, правих політиків у Європі та США, навіть африканських лідерів. І все заради одного – нового Мінська. Або якогось іншого формату припинення воєнних дій, який можна було б оголосити своєю перемогою. 

Є маленький аспект. Зеленський проти, Україна проти. Колективний Захід (так, ми знаємо, що це кремлівський термін) теж проти. Пропонують укласти мир після повного виведення військ із української території.

Але якщо наступ на Київ виявиться успішним, Україна, напевно, стане зговірливішою? Мабуть, так і думають у кремлі.

Але ж у них не вистачить сили взяти Київ? 

Скоріш за все, не вистачить. Але ЗСУ доведеться перекидати свої підрозділи з півдня та сходу, щоб захистити столицю. Контрнаступ зупиниться. Агресор навіть зможе скористатися цим для подальшого просування на Донбасі.

У кремлі це рішення, навіть з урахуванням ймовірних втрат, може здаватися більш вдалим, ніж, наприклад, підрив ЗАЕС – через неможливість оцінити наслідки такого кроку і з погляду реакції НАТО, і з точки зору можливої шкоди від радіації для власне Росії .

Знову ж таки, контрнаступ принизливий для путіна. Навіть якщо ЗСУ в ході контрнаступу матимуть лише обмежений успіх, це буде вже не схоже на «непрості рішення» щодо Херсона. 

Контрнаступ ЗСУ є очікуванням і українського суспільства, і Заходу. Зірвати широко розрекламований контрнаступ швидким ударом по Києву – ознака сили. Відступати кілометр за кілометром від Запоріжжя до Луганська – це ганебніший за путч, влаштований Пригожиним.

А що там із Пригожиним?

Так і проситься припущення, що весь цирк Пригожина було влаштовано лише, щоб переїхати до Білорусії та готуватися до наступу на Київ. Тим більше, що саме вагнер у таких наступах є визнаним майстром. Та й втрати найманців – це не втрати регулярної армії. 

Думка про те, що Пригожин переправився до Білорусі, щоб готувати удар по Києву, висловив в інтерв'ю Sky News екс-начальник Генштабу армії Великобританії Річард Даннат. Такі ж цілі Пригожина, ймовірно, не виключає генсек НАТО Єнс Столтенберг.

Але роль Пригожина зараз неможливо оцінити достовірно. Та й ця роль непринципова з урахуванням можливої загрози, до якої слід готуватися. Нехай навіть загроза ця є лише наміром, а не готовим планом, що вже дозрів у голові кремлівського психопата.

Як повідомляв Інформатор-Україна, у кремлі, ймовірно, вже розглядали план нового наступу на Київ – взимку 2022 – 2023 року. Передбачається, що про цю загрозу українську владу попередив шеф ЦРУ Вільям Бернс, який приїжджав з візитом у листопаді 2022 року. Попередній візит Бернса до Києва відбувся за місяць до повномасштабного вторгнення – у січні 2022 року.