Кремль трактував переговори Реткліффа як слабкість США і посилив удари по Україні
Після нещодавнього візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви Росія не продемонструвала жодної готовності до припинення війни проти України. Раніше директор ЦРУ навіть запропонував тристоронню зустріч Трампа, Зеленського та Путіна, однак замість поступок протягом десяти днів після переговорів у Москві російські війська лише посилили ракетні та дронові удари по українських містах, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Кремль побачив у дипломатичній місії Вашингтона ознаку слабкості, а не сигнал до миру.
За даними The Washington Post, Реткліфф під час зустрічей із представниками російських спецслужб намагався переконати Москву повернутися до переговорів. Російський академік, наближений до вищих російських дипломатів, заявив на умовах анонімності, що ескалація ударів по Києву та інших українських містах після візиту Реткліффа могла бути своєрідним сигналом Вашингтону: мовляв, Росія продовжує наступальну операцію і не бачить потреби змінювати позицію та ставати гнучкішою. Директор ЦРУ зустрічався з головою Федеральної служби безпеки Росії Олександром Бортніковим, який входить до найближчого оточення Володимира Путіна.
"Річ у тім, що у вас справи йдуть не дуже добре. Час говорити. Давайте розберемося, бо через шість чи дванадцять місяців буде ще гірше", - переказав співрозмовник видання зміст сигналу, переданого американською стороною.
Проте Москва сприйняла заклики до миру як ознаку слабкості з боку Сполучених Штатів, а сам Путін розцінив спробу переконати його зупинитися саме як слабкість. Після переговорів Москва продовжила масштабні повітряні атаки. За десять днів після несподіваного візиту Реткліффа Москва наростила кампанію реактивних дронів і ракет, атакуючи цивільну інфраструктуру, зокрема енергетику, водопостачання, супермаркети і продовольчі склади.
Росія продовжує наполягати на територіальних поступках з боку України. Один із близьких до російських дипломатів академіків заявив, що повний контроль над Донбасом може розглядатися Кремлем як мінімальна умова для майбутніх переговорів. Попри економічні проблеми, Путін публічно демонструє впевненість у здатності Росії продовжувати війну.
"Я не маю жодних сумнівів, що ворог зламається", - заявив Володимир Путін цього тижня російським журналістам.
Дефіцит бюджету Росії до кінця липня зріс до 74,4 мільярда доларів, або 2,8 відсотка ВВП, значно перевищивши початкові прогнози. У країні також поглиблюються проблеми з паливом, зростають безнадійні борги, а частина російської еліти вже публічно виступає проти продовження війни. Сам Путін визнав, що влада не була готова до українських ударів по російській енергетичній інфраструктурі, через які скоротилося виробництво пального.
"Ми припустилися помилки", - визнав Володимир Путін.
Попри це, російський лідер, за оцінкою авторів публікації, вважає час своїм союзником. Москва розраховує, що кілька додаткових місяців війни створять для України значно більші проблеми, ніж для Росії, а Кремль сподівається на політичні зміни в Європі та ослаблення західної підтримки Києва. Водночас така стратегія лишається ризикованою: поглиблення паливної кризи, зростання цін і невдоволення населення можуть посилити внутрішній тиск на владу.
"Чи розуміє це Путін, незрозуміло. Глава ФСБ, який зустрічався з Реткліффом, ймовірно, розуміє. Але він не збирається йти до Путіна і переконувати його укласти мирну угоду на нинішній лінії фронту", - сказав журналістам впливовий російський бізнесмен, який побажав залишитися анонімним.
Раніше Інформатор повідомляв, що директор ЦРУ запропонував тристоронню зустріч Трампа, Зеленського та Путіна під час своєї таємної поїздки до Москви наприкінці серпня. За даними Axios, українська сторона поставилася до пропозиції з обережністю: посадовці мали розвіддані про підготовку Росії до можливої ескалації війни навесні на північних напрямках.
Також ми писали, що Росія завдала удару по двох літаках в аеропорту Жуляни, куди днями мали прилетіти спецпосланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер напередодні мирних переговорів у Києві. Народний депутат Олексій Гончаренко назвав цей удар демонстративним сигналом з боку Кремля про небажання домовлятися.