Якщо не врегулювати ситуацію, це може призвести або до скорочення викладацького складу, або існує ризик закриття окремих закладів
На засіданні Комітету Верховної Ради з питань освіти розглянули питання формування нової моделі оплати праці науково-педагогічних і наукових працівників. Голова комітету з питань освіти народний депутат Сергій Бабак назвав ситуацію критичною.

“Підвищення зарплат науково-педагогічних працівників вже відбулося з початку року на +30% до окладу 2025 року. Але ситуація на сьогодні критична. Бюджетна програма під це підвищення досі не затверджена. Через що фактично вже три місяці університети змушені самостійно забезпечувати ці виплати – за рахунок власних ресурсів, спустошуючи свої спецфонди або наближуючи видатки кінця року за загальним фондом державного бюджету”, - написав Сергій Бабак.
З 1 вересня заплановане підвищення зарплат ще на +20%. Народний депутат не розуміє, за рахунок чого воно має забезпечуватися, якщо досі не затверджені механізми підтримки? І це ж суто технічне питання, яке вирішується на менеджерському рівні.
“Під час Комітету наголосили на важливості вирішення цього питання, адже наслідки, на жаль, очевидні. Якщо не врегулювати ситуацію, це може призвести або до скорочення викладацького складу, або існує ризик закриття окремих закладів. Потрібна відкрита розмова про ресурси, які має система, та її можливості витримати такі рішення. Підвищення зарплат наукових працівників відбувається за результатами атестації наукових установ: вища атестаційна категорія = вища заробітна плата. Подивимось на результат, після цього варто буде робити висновки”, - пише Сергій Бабак.
Він зазначив, що до 22 квітня МОН має надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з пропозиціями вирішення цих викликів.
У 2025 році вартість контрактного навчання в українських університетах зросла майже на 30%. Очікується, що тенденція до підвищення цін збережеться і далі. Про це під час брифінгу повідомив заступник міністра освіти Микола Трофименко. Він пояснив, що це пов’язано з необхідністю формування спеціальних фондів у закладах вищої освіти.
"Ви знаєте, що працівникам університетів з 1 січня 2026 року підвищили заробітну плату на 30%, а з 1 березня підвищать ще на 20%. Відповідно, ми не маємо депінгувати – ми маємо забезпечувати адекватну ціну за вищу освіту у наших вишах", – зауважив заступник міністра.
Крім того, держава збільшила фінансування на 10% для університетів, що належать до вразливих категорій, зокрема переміщених із прифронтових територій. Це підвищення не враховується при розрахунку собівартості навчання.
"Ми вважаємо, що ці процеси збалансовані, а вартість навчання у наших університетах адекватна", – сказав Трофименко.
Українська вища освіта залишається значно доступнішою за навчання за кордоном, навіть попри підвищення вартості контракту у закладах вищої освіти, повідомив на брифінгу директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки Олег Шаров. Водночас він наголосив, що якісна освіта не може бути дешевою. За його словами, фінансування навчання студентів-бюджетників має забезпечувати держава, тоді як контрактну форму повинні оплачувати родини.
Також посадовець підкреслив, що попри це українська освіта все одно значно дешевша за іноземну, зокрема за європейську. За словами Олега Шарова, надто низька вартість вищої освіти може призвести до відтоку науково-педагогічних працівників за кордон і, відповідно, негативно вплинути на якість підготовки студентів.