Командир 1-го корпусу НГУ заявив, що понад 700 захисників Маріуполя вже п'ятий рік залишаються у російській неволі
Сьогодні, 5 червня, під час чергового обміну полоненими додому повернулися 33 бійці 1-го корпусу Національної гвардії України "Азов" - але лише двоє з них є бійцями ОЗСП "Азов", які боронили Маріуполь. Критику щодо низького представництва азовців в обмінних списках командир корпусу Денис "Редіс" Прокопенко висловлював і раніше. Він назвав такі результати свідченням системного недопрацювання.
Прокопенко підкреслив, що кожен день у неволі загрожує життю його побратимів. Про це командир 1-го корпусу НГУ "Азов" написав у соціальних мережах.
Загалом сьогодні Україна повернула, за даними видання Інформатор, 185 захисників та одного цивільного. Проте для Прокопенка критичним залишається інше - понад 700 військовослужбовців бригади "Азов" перебувають у російському полоні вже п'ятий рік поспіль, а їхня присутність в обмінних списках - мінімальна. Як заявив Денис Прокопенко, командир 1-го корпусу НГУ "Азов":
"Те, що понад 700 військовослужбовців бригади "Азов" вже п'ятий рік знаходяться у російському полоні і потрапляють в списки на обмін в мінімальній кількості, свідчить про те, що всі ми суттєво недопрацьовуємо".

Командир також згадав загибель азовця Олександра Крохмалюка, якого, за його словами, закатували у російському полоні. Прокопенко назвав цей факт жахливим підтвердженням того, що кожен день неволі є загрозою для життя. За його словами, якщо не посилити тиск на Росію і не знайти нові підходи, росіяни продовжать вбивати тих, хто прийняв перші й найважчі удари у Маріуполі. Командир закликав усіх, хто пам'ятає про полонених азовців, докладати максимум зусиль для їхнього повернення.
Росія послідовно блокує повернення захисників "Азовсталі" ще з 2022 року. Українська сторона готова повернути всіх утримуваних росіян в обмін на своїх військових, однак Москва блокує звільнення захисників через політичні ризики. Кремль використовує полонених як інструмент тиску і пропаганди - влаштовує над ними показові судові процеси на окупованих територіях.
Усі обмінні процеси відбуваються за участю двох сторін: спочатку Україна передає списки для погодження, після чого людей затверджують або ні. Як саме обирають конкретних людей - незрозуміло, адже Росія може утримуватися від обміну жінок або поранених. Саме цей механізм дозволяє Москві роками тримати захисників Маріуполя поза обмінними списками.
55-річний захисник з полку "Азов" Олександр Іщенко загинув у російському СІЗО внаслідок жорстоких тортур. Медична експертиза встановила, що причиною смерті стали численні травми грудної клітки, спричинені побоями тупим предметом. Саме таку загрозу для азовців у російських тюрмах мав на увазі Прокопенко, говорячи про загибель Крохмалюка.
Суд так званої "ДНР" призначив великі терміни ув'язнення дев'ятьом азовцям, які захищали Маріуполь. Усім захисникам України так звані судді приписують тероризм та прагнення "повалити владу "Донецької республіки'". Подібні судилища над полоненими азовцями окупанти влаштовують не вперше - вироки варіюються від багатьох років до довічного ув'язнення.