Підвищення зарплат вчителів: нардеп назвав роботу МОН незадовільною
Реформи немає, законопроєкту немає, Верховній Раді немає з чим працювати
Законопроєкт щодо реформи оплати праці педагогічних працівників, який МОН мало розробити на виконання бюджетних висновків до Закону «Про Державний бюджет» до кінця першого кварталу, досі не внесено на розгляд Верховної Ради. Про це 1 квітня заявив народний депутат, голова комітету з питань освіти Сергій Бабак.
“Сьогодні на засіданні Комітету повторно розглянули контрольне питання щодо формування нової моделі оплати праці педагогічних працівників. Ще 21 січня та 4 березня ми рекомендували Міністерству освіти і науки прискорити роботу міжвідомчої робочої групи та до 20 березня надати Комітету результати її роботи. Станом на 1 квітня жодних результатів до Комітету не надійшло. Так само, як і жодного засідання не відбулося. Фактично це означає, що міжвідомча робоча група не розпочала роботу, а нова модель оплати праці педагогічних і науково-педагогічних працівників досі не сформована”, - написав Сергій Бабак.
Щоб забезпечити підвищення зарплат вчителям, під час прийняття бюджету була досягнута домовленість, що ми маємо вийти на рівень 2,5 мінімальних заробітних плат з одночасною реформою структури надбавок. І саме для цього, у якості компромісу, було виділено додаткові +4,6 млрд грн. МОН отримало доручення від Кабінету Міністрів розробити нову систему оплати праці вчителів, щоб вона могла запрацювати разом із другою хвилею підвищення окладів на +20% з 1 вересня.
“Сьогодні – 1 квітня. І якось зовсім не смішно. Реформи немає. Навіть концепції немає. І навіть якщо вона зараз терміново з’явиться, ми впираємося в календар, адже попереду літні канікули, а Верховна Рада не буде змінювати правила гри для вчителів під час літніх канікул. Хоча для напрацювання рішення було 3,5 місяці після ухвалення бюджету. Позиції всіх сторін були відомі, у тому числі профспілок, до речі, ще з листопада, коли їхні представники долучалися до засідання Комітету”, - пише Сергій Бабак.
За словами нардепа, МОН пропонував виправити ситуацію черговими надбавками, пояснюючи свою позицію – позицією профспілок. Тобто фактично один зі стейкхолдерів має монополію на прийняття рішень, і МОН з цим погоджується, не питаючи думки інших дотичних учасників процесу, зокрема вчителів.
“Нам усім важливо зрозуміти, що ключова проблема полягає у дизайні самої системи оплати праці. Запроваджуючи нові надбавки, ми лише ускладнюємо систему і закладаємо ще більші дисбаланси. І питання лише у тому, коли ця бульбашка просто не витримає, що тоді будемо робити? Скільки ще будемо намагатися «перекласти» одну надбавку в іншу?” - написав Сергій Бабак.
На думку нардепа, «вмонтувати» чергову надбавку – це не реформа. І головне, вчителі цих «збільшень» банально не відчують. І пропозиція МОН розробити новий законопроєкт, який запрацює з 1 вересня 2027 року, – теж не вихід.
“Роками саме так рішення на виконання Закону «Про освіту» у частині підвищення заробітних плат переноситься «на наступний рік». Наслідки такого зволікання ми всі добре бачимо. Сьогодні на засіданні Комітет визнав роботу МОН у частині формування нової моделі оплати праці педагогічних працівників незадовільною”, - пише Сергій Бабак.
Народні депутати рекомендували Кабінету Міністрів взяти питання формування і впровадження нової моделі оплати праці педагогічних працівників під особистий контроль Прем’єр-міністерки України, а МОН – невідкладно забезпечити початок роботи міжвідомчої робочої групи. Також до 22 квітня Міністерство має надати Комітету узгоджену концепцію нової моделі оплати праці з фінансово-економічними розрахунками, оцінкою впливу на державний і місцеві бюджети та пропозиціями щодо нормативно-правового забезпечення її впровадження. 29 квітня повторно розглянемо це питання на засіданні Комітету.
Навіщо потрібна реформа оплати праці вчителів
Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій провів моніторинг оплати праці педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти за січень 2026 року. Про ключові висновки та проблеми чинної моделі оплати праці освітян розповів голова Комітету Сергій Бабак. За його словами, щоб виконати законодавство щодо підвищення заробітних плат учителям до рівня трьох мінімальних окладів, необхідно переглянути структуру оплати праці педагогів.
«Проблема у самій структурі оплати праці вчителів. За діючої моделі підвищення до трьох мінімальних заробітних плат ніхто не зможе виконати», — зазначив Сергій Бабак.
Як пояснив голова Комітету, нинішня система передбачає відносно невеликий базовий оклад і значну кількість надбавок, які залежать від стажу, навантаження та інших факторів. У разі підвищення базового окладу до рівня трьох мінімальних зарплат це автоматично призведе до пропорційного зростання всіх надбавок. У результаті, за оцінками, загальний рівень оплати праці може сягнути 60–80 тисяч гривень, що створить додаткове навантаження на державний бюджет у розмірі сотень мільярдів гривень. Водночас за словами Сергія Бабака, Комітет підтримує підвищення заробітних плат педагогічних працівників: воно має відбутися на основі зміненої збалансованої моделі.
Окремо він звернув увагу на питання надбавок. З початку року відбулося підвищення зарплат вчителів на 30%, однак, окрім базового окладу, у структурі зарплати існують різні надбавки: частина з них фінансується з місцевих бюджетів, інша — з освітньої субвенції. Під час розрахунку формули освітньої субвенції закладається в середньому близько 25% надбавки за престижність праці. У громадах із оптимізованою мережею закладів освіти та збалансованим навантаженням учителів цей рівень може становити 25–30%.
Водночас у громадах, де з різних причин зберігаються малокомплектні школи та класи з невеликою кількістю учнів, виникають дисбаланси у фінансуванні. У таких випадках органи місцевого самоврядування змушені зменшувати надбавки, щоб забезпечити виплати всім педагогам. При цьому, як зазначив голова Комітету, не завжди йдеться про об’єктивні причини.
«Не можна однозначно сказати, що це свідома маніпуляція громад, хоча інколи таке трапляється. На останньому засіданні ми проаналізували, що 120 громад, які зменшили надбавку за престижність, насправді мали достатньо коштів на рахунках для її виплати. Потрібно розібратися по кожній із цих громад, чому надбавка не виплачується», — пояснив Сергій Бабак.
Також він наголосив, що рішення щодо рівня заробітної плати педагогічних працівників ухвалює Кабінет Міністрів України. Парламентський Комітет у межах своїх повноважень і надалі здійснюватиме контроль і реагуватиме на можливі порушення. Таким чином, ключовим викликом залишається передусім необхідність перегляду самої структури оплати праці педагогів.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
