Є ліміт на вихідні перекази - не більше 100 000 грн на місяць від однієї особи, інакше можлива перевірка.
Перекази коштів між близькими родичами в Україні у 2026 році не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб, проте це не звільняє відправника і отримувача від перевірки з боку банківського фінансового моніторингу. Про податкові нюанси та правила фінмоніторингу при таких операціях розповідає адвокат Богдан Янків, повідомляє видання dtkt.ua. Нульова ставка ПДФО діє для переказів, дарування чи спадщини від родичів першого і другого ступеня споріднення, тому декларувати такі суми і платити податок не потрібно. Водночас банк може зацікавитися природою переказу незалежно від того, оподатковується він чи ні.
Богдан Янків виокремлює чіткі категорії родичів, на яких поширюється пільга. До родичів першого ступеня споріднення належать батьки, чоловік або дружина та діти, включно з усиновленими, а до другого ступеня - рідні брати й сестри, бабусі, дідусі та онуки. Якщо людина щомісяця надсилає гроші мамі на підтримку, це не вважається оподатковуваним доходом ні для відправника, ні для отримувача.
Попри податкову пільгу, система фінансового моніторингу працює окремо від питання оподаткування. Юрист зазначає, що існує ліміт на вихідні перекази - не більше 100 000 гривень на місяць від однієї фізичної особи, і якщо суми регулярно великі або надходження стабільні, банк може ініціювати перевірку.
Щоб уникнути проблем із банком, фахівці радять заздалегідь підготувати два типи документів. Перше завдання - довести родинні зв'язки документально: банк вимагатиме копію свідоцтва про народження, а якщо прізвище змінювалося після одруження - ще й свідоцтво про шлюб. Друге завдання - підтвердити фінансову спроможність відправника, адже банк має переконатися, що людина справді має змогу надсилати такі суми.
Підтвердженням фінансового стану можуть слугувати різні документи залежно від того, де людина отримує дохід:
Для громадян, які отримують дохід за кордоном, правила складніші. Будь-який іноземний дохід резидента України підлягає обов'язковому декларуванню, і якщо людина працює там найманим працівником чи отримує дивіденди, раз на рік потрібно подати декларацію про майновий стан і доходи та сплатити ПДФО 18% і військовий збір 5%. Якщо податок уже сплачено за кордоном і між Україною та тією країною діє угода про уникнення подвійного оподаткування, іноземний податок можна зарахувати в рахунок українського ПДФО - доплачувати потрібно лише різницю. А ось військовий збір у розмірі 5% сплачується завжди і за жодними міжнародними угодами не зараховується.
Увага банків до переказів між фізособами зростає на тлі загального посилення фінмоніторингу платіжного ринку. Українські банки впроваджують нові інструменти обміну інформацією про підозрілі операції, а клієнтам, яких визнають ризиковими, дедалі частіше обмежують доступ до власних коштів без детальних пояснень причин.
Раніше Інформатор повідомляв, що фінмоніторинг банків вийде на новий рівень з 30 жовтня, коли українські банки запустили спільну систему виявлення платіжних схем нелегального грального бізнесу, що дозволяє установам обмінюватися даними про ризикових клієнтів. Також ми писали, що Верховний Суд скасував рішення про відмову ПриватБанку обслуговувати клієнта через фінмоніторинг, визнавши, що суди попередніх інстанцій не перевірили, чи мав банк реальні підстави вважати операції підозрілими.