Переговори з Путіним чи війна на багато років: як зміниться риторика Зеленського після саміту НАТО - думка експертів
Президент припускав переговори з Росією за посередництва інших країн; втім, експерти кажуть, що на таку можливість вплине ситуація на полю бою, але готовність України до перемовин все одно не означає, що перемовини все вирішать
Напередодні саміту НАТО президент Володимир Зеленський допустив можливість переговорів із російським президентом Володимиром Путіним, але за посередництва інших держав. На самому ж саміті про мир не говорили, але і наступальну зброю України не дали. Експерти у спілкуванні з Інформатором кажуть, що такі переговори дійсно можливі, але готовність України до них ще не означає, що вони щось вирішать. Бо набагато більше залежатиме від позиції Росії. А це своєю чергою залежатиме від ситуації на полі бою.
Чи зміниться риторика Зеленського
“Ми бачили, як під впливом соціологічних даних Зеленський модифікував свою позицію. Офіс президента зважатиме на соціологію. Також є нюанси щодо зовнішньополітичної арени – якщо щось змінюється там, змінюється і підхід нашої влади”, – підкреслив у коментарі Інформатору політолог Олексій Якубін.
На Заході наразі тривають дискусії щодо того, наскільки є дієвими стратегії, оскільки війна в Україні набула глобального виміру, каже експерт. Саме від рішень американців, за його словами, залежатимуть дії української влади, адже у нас є залежність від партнерів.
“Після Саміту миру у Швейцарії ми чули заяви окремих представників, що в будь-якому випадку треба думати, як розмовляти далі з Росією. Президент заявив, що до листопада будуть напрацювання (щодо мирного плану – ред.) і, можливо, шукатимуть країн-посередників, які б допомогли в організації якогось формату взаємодії донесення меседжів до РФ”, – додав Якубін.
Він наголосив, що розглядається формат переговорів за посередництва США або Китаю, щоб Україна спілкувалася з ними, а вони вже – з Росією. Водночас каже, що до листопада ситуація навряд зміниться, оскільки всі сторони чекають розвитку ситуації з президентськими виборами у Сполучених Штатах.
Готовність України до переговорів не означає готовність Росії
Політолог Петро Олещук зазначає, що Зеленський хоче бачити на другому мирному саміті представників Росії, але невідомо, чи погодяться на це росіяни. Каже, що поки що вони не планують своєї участі, розраховуючи, що вони нав’яжуть більш вигідний для них формат переговорів.
“Ми звикли обговорювати, що Україна нібито не хоче переговорів, а РФ готова до них будь-якої миті, але насправді це не так. Наразі не видно, що Росія готова на якийсь хоча б мінімальний конструктив, а ультиматуми Путіна це підкреслюють – як і посилення терористичних атак росіян по Україні. Зокрема, удар по Охматдиту 8 липня свідчить про недвозначну позицію РФ щодо переговорів, його зробили з метою залякування. Готовність до переговорів з боку України ще не означає, що до цього готова Росія”, – зауважив експерт.
Він каже, що західні партнери очевидно чекають від України готовності до переговорів. Особливо, в контексті наближення президентських виборів.
“Я б не поспішав з якимось висновками, адже ситуація все ще незрозуміла. Треба думати не лише про позицію, а й про позицію Росії, яка поки що полягає у продовженні війни з метою здійснення подальших завоювань”, – додав Олещук під час спілкування з Інформатором.
Народний депутат та дипломат Богдан Яременко теж каже, що однозначної відповіді щодо зміни риторики Зеленського немає. Крім того, на полі бою теж не склалася ситуація, за якої ми можемо диктувати умови.
“Президент реагує на поточну військово-політичну ситуацію – ми обороняємося, Росія тисне, а світ задає нам багато питань стосовно перспектив воєнної кампанії. Але Зеленський не говорить про якісь компроміси з боку України, його позиція залишається безкомпромісною, як і позиція більшості українців, навіть тих, хто виступає за переговори”, – зазначив Яременко у коментарі Інформатору.
Чим для України завершився саміт НАТО
Нові системи ППО, 40 мільярдів євро та шість винищувачів F-16 влітку – такі результати для України після саміту НАТО, який відбувся 9-11 липня у Вашингтоні. Крім того, саміт завершився підписанням “Українського договору”, згідно з яким 22 країни НАТО, ЄС і Японія зобов'язалися забезпечувати Україну зброєю, боєприпасами та навчанням для військових. Цей договір відкритий для підписання іншими державами.
Такі результати є великим плюсом для обороноздатності нашої держави. Водночас вони не підсилюють наступальні спроможності української армії, а в підсумковій декларації саміту заявили, що Росія для НАТО загрози буцімто не становить, тож конфронтацій з державою-терористом уникатимуть. А про переговори з РФ взагалі не йшлося. Тож поки рішучість та чітка позиція західних партнерів все ще під питанням, незрозумілою залишається і подальша доля нашої держави у цій війні, яка, судячи з усього, поки що залежить від ситуації на полі бою. І лише вона визначить, які умови одне одному диктуватимуть сторони на майбутніх ймовірних переговорах.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
