Парламент Грузії знову розглядатиме законопроєкт про "іноагентів": Саакашвілі називає це змовою проти країни
Вже відомо, що президентка Саломе Зурабішвілі має намір ветувати даний закон
Парламент Грузії розгляне законопроєкт про так званих "іноагентів" вже наступного тижня. Спершу 12 квітня документ обговорять на комітеті з юридичних питань. А вже 15 квітня голосуватимуть в сесійній залі.
Про це повідомляє грузинський портал SOVA. Зазначається також, що експрезидент Грузії Михеїл Саакашвілі виступає радикально проти та вважає спробу протягнути цей закон "змовою проти Грузії", а серед інтересантів бачить РФ.
Ув’язнений ексочільник Грузії вважає законопроєкт спробою Росії послабити вплив Заходу. Саакашвілі нагадує, що аналогічні закони діють в РФ, Казахстані та Киргизстані - відверто недемократичних країнах. Також колишній президент додав, що грузинському суспільству потрібні "стійкість, мобілізація та єдність більше, ніж будь-коли".
"Головне завдання Москви, яке Путін пояснив мені з першої ж зустрічі – це викорінення впливу Заходу на пострадянському просторі. Тож це... (що цей закон розглядатимуть - ред.) - є частиною великої змови проти Грузії", – заявив експрезидент у Facebook.
Зазначимо, що чинна голова грузинської держави, Саломе Зурабішвілі, має намір ветувати закон. Однак парламент здатний обійти вето завдяки спеціальному юридичному механізму. В минулому році депутати вже таке робили.
Законопроєкт про "іноагентів": що це і в чому проблема
Нагадаємо, наразі керівна партія країни "Грузинська мрія" знову повернулася до планів ухвалення законопроєкту "про прозорість іноземного впливу". В пресі його коротко називають "законом про іноагентів" (іноземних агентів), порівнюючи з аналогічною нормою в російському законодавстві.
Цей закон має посилити контроль держави над громадськими організаціями та ЗМІ, які отримують фінансування від західних донорів (фондів, урядів, НКО тощо). Під дію документи мають потрапити ГО, які отримують з-за кордону понад 20% свого фінансування, а вимогами до них буде щорічне подання декларацій та звітування, на які проєкти вони отримали кошти і як витратили. У разі проблем зі звітуванням будуть застосовуватися штрафи. Це основні положення закону.
Частина грузинського суспільства різко не схвалила даний документ. Минулої весни спроба прийняти його викликала масштабні протести. Врешті під тиском вулиці, а також критики з ЄС та США влада Грузії відкликала закон. Зараз його намагаються протягнути знову.
Опозиція вчергове закликає до акцій непокори, вбачаючи в ініціативі спробу наступу на свободу слова, тиск на громадянське суспільство та дискредитацію нелояльних до влади ГО і ЗМІ. В свою чергу, уряд позиціонує законопроєкт як необхідність посилення фінансового контролю за організаціями та медіа, які отримують закордонні гранти та, можливо, діють в інтересах тих, хто ці кошти надає.
Подібний закон давно діє в Російській Федерації. Він широко застосовується путінським режимом для маркування "неугодних" політиків, блогерів, ЗМІ та організацій, а також полегшує репресії силовиків проти таких осіб чи організацій. При цьому варто зазначити, що вперше аналогічний документ ухвалили в США. Закон FARA діє в Америці аж з 1938 року.
Рік тому "Інформатор" вже висвітлював масові протести прозахідної опозиції в Грузії. Тоді керівна партія країни все ж дослухалася до громадськості та відкликала закон - втім, аби повернутися до його розгляду за рік.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
