Витрати держави на митні процедури для дешевих посилок можуть виявитися вищими, ніж очікувані податкові надходження
Народний депутат Ярослав Железняк поспілкувався з експертами щодо урядового законопроєкту про скасування пільги на посилки дешевше ніж 150 євро. Представники українського мережевого бізнесу виступають за скасування пільги. А представники поштових сервісів та митниці вважають, що впровадження закону в 2027 році технічно неможливо.
Ярослав Железняк навів статистичні дані:
Координатор економічної експертної платформи Олег Гетьман і Сергій Башлаков, співвласник групи MTI / Інтертоп— виступили за скасування пільги. На їх думку, безподатковий ліміт створює штучну перевагу для іноземних платформ. Український бізнес сплачує всі податки при імпорті та продажу, а іноземні продавці — ні. На їх думку, скасування пільги необхідне для стимулювання внутрішньої економіки та справедливого ринку. Адже пільга часто використовується як лазівка для незаконного ввезення комерційних партій товарів під виглядом особистих посилок. К рім того, на думку експертів, в умовах війни всі канали імпорту мають оподатковуватися чесно і без винятків.
Максим Нефьодов, ексголова Держмитниці, засновник ToP, виступає проти ініціативи. Ось його аргументи:
“Я особисто буду переконувати колег, що прийнявши закон в такому вигляді, ми вже у 2027 році отримаємо просто колапс”, - підсумував Ярослав Железняк.

Ярослав Железняк порівняв дві цифри:
Таким чином у нардепа виникають три питання:
“Спойлер: відповіді на ці запитання відсутні. Ніхто і ніяк. Це треба було вже півроку як робити, але цим ніхто не займається досі. Тому наступне риторичне питання: якщо всі 7 років цієї влади проекти, які були в 100500 легше (від РРО до соціальних виплат) одразу колапсували, то який хоч один аргумент, що така складна задача для абсолютно безрукого непрофесійного уряду хоч теоретично реалістична за півроку?”, -пише Ярослав Железняк.
У понеділок, 30 березня, Кабінет Міністрів України схвалив пакет із трьох законопроєктів. Вони передбачають зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про банки і банківську діяльність» щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, оподаткування операцій електронної торгівлі, а також продовження сплати військового збору в діючих на сьогодні розмірах.
Мінфін пропонує запровадити оподаткування ПДВ при імпорті товарів, які ввозяться в Україну в поштових та експрес-відправленнях, починаючи з 0 євро. Згідно з положеннями законопроєкту з 1 січня 2027 року пропонується застосування ПДВ до імпортованих товарів незалежно від їх вартості. Нарахування ПДВ буде здійснюватися автоматично, та включено у ціну ще на етапі купівлі товару на маркетплейсі. Некомерційні відправлення вартістю до 45 євро оподатковуватися не будуть (це подарунки чи речі для особистого або сімейного користування одержувачем).
Детальніше про зміни:
Спеціальні правила оподаткування дистанційного продажу товарів передбачатимуть, що оператор електронної платформи (український чи іноземний) одразу при продажі товару включить до його вартості відповідну суму ПДВ і потім перерахує цю суму вже безпосередньо до українського бюджету. Для покупця товару механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлено логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатись відправникові, а кошти, у тому числі і ПДВ, будуть повернуті покупцеві оператором електронної платформи.
Водночас залишаться і чинні на сьогодні механізми, де ПДВ в український бюджет може сплатити безпосередньо одержувач. Якщо електронна платформа продала товари без ПДВ, логістичний оператор матиме можливість доставити такі товари одержувачу, взяти з нього відповідну суму ПДВ і перерахувати цю суму вже безпосередньо до бюджету.