В Ощадбанку запевняють, що операція здійснена за наявності волі клієнта
Чоловік помітив що з його рахунку без дозволу були списані кошти у розмірі 12 731 гривні. Він вимагає від Ощадбанку компенсацію у сумі 60 тисяч гривень. Про це йдеться у рішенні Печерського районного суду Києва, опублікованому 24 жовтня 2025 року.
4 травня 2024 року чоловік дізнався, що з його особового рахунку було списано кошти у розмірі 12 600 гривень та 131 гривні за обслуговування банку. Він одразу звернувся до відділення АТ «Ощадбанк» про надання відомостей щодо безпідставно списаних з його рахунку коштів. Менеджери відповідного відділення відмовилися надавати належну інформацію щодо списання коштів з його картки і зазначили, що він сам списав ці гроші з картки. Вказане змусило його звернутися до поліції із заявою, відомості про яку внесено до ЄРДР. Вказує, що списання коштів відбулося не за його розпорядженням і він не повинен нести відповідальності за такі операції. Крім того, вважає, що протиправні дії АТ «Ощадбанк» призвели до хвилювання, фізичних і душевних страждань, викликали емоційну напругу, почуття образи, приниження гідності, змусило витрачати час задля поновлення своїх прав, чим завдало йому моральну шкоду, яку оцінює у розмірі 60 тисяч гривень.
28 березня 2025 року від Ощадбанку надійшов відклик на позовну заяву, відповідно до якого просять у задоволенні позову відмовити. Вказують, що операція здійснена за наявності волі клієнта, операції з використання інтернет-ресурсу проведено коректно з використанням усіх необхідних реквізитів платіжної картки відомих виключно клієнту, що свідчить про відсутність вини банку у виконанні розпорядження клієнта щодо перерахунку коштів з його рахунку. Ініціювання переказів по його картці було здійснено шляхом електронної ідентифікації електронного платіжного засобу та клієнта. Він не надав жодного належного і допустимого доказу для доведення факту вчинення операцій з вини банку. Ощадбанком не порушено умови договору, зобов'язання чи вимоги чинного законодавства України під час проведення операцій. Крім того, вказують, що не надано доказів на підтвердження того, що йому було завдано моральної шкоди, не вказано в чому саме полягає заподіяна йому моральна шкода, з яких міркувань останній виходив, визначаючи її розмір та не надав доказів на підтвердження своїх доводів.
Звертаючись до суду з позовом чоловік посилався на те, що списання коштів з рахунку відбулося не за його бажанням. Разом з тим, відповідно до даних програмного забезпечення АТ «Ощадбанк» встановлено, що 25.04.2024 року - вихідний автоматичний IVR-дзвінок для підтвердження реєстрації в системі «Ощад 24/7», який був успішно прийнятий. Під час дзвінка система інформує клієнта про те, що не потрібно розголошувати отриманий одноразовий пароль в чат-ботах (Messenger, Viber, Telegram), а використовувати тільки для доступу в систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7». Для підтвердження реєстрації та отримання одноразового пароля необхідно було натиснути цифру 1 на клавіатурі телефону, що клієнт і здійснив. Після підтвердження, клієнту було озвучено одноразовий пароль. Даний дзвінок здійснювався системою автоматично, без з'єднання з оператором. Дистанційне банківське обслуговування (ДБО) «Ощад 24/7» регламентується положенням Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО). Надалі з рахунку за допомогою ДБО «Ощад 24/7» відбулась успішна операція з переказу коштів на картку іншого банку, що підтверджується випискою по рахунку та витягом з автоматизованої системи банку. Отже, зазначена операція з переказу коштів була здійснена у мобільному додатку системи ДБО «Ощадбанк 24/7» та підтверджено біометричними даними (Face ID/Touch/ ID) або ж кодом доступу, який встановлюється на етапі авторизації в мобільний додаток. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази його звернення до Ощадбанку з вимогою про компрометацію платіжної картки, після проведення спірних операцій.
Суд відмовив чоловіку в задоволенні позову. Він не довів факт списання коштів з його рахунку саме з вини Ощадбанку, оскільки така транзакція була ініційована ним.
"Факт порушення кримінального провадження від 08.05.2024 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, не є належним та допустимим доказом неправомірного заволодіння коштами позивача третіми особами. Відтак, позивачем не доведено факт списання коштів з його рахунку саме з вини банку, оскільки така транзакція була ініційована позивачем. За таких обставин, його позовні вимоги до акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають", - наголосив суд.