Археологи розкопали в Кувейті глиняну статуетку, що стала для них повним сюрпризом
Археологи, з-поміж 1,5 тисячі інших артефактів, розкопали у Кувейті статуетку "інопланетянина". Їй сім тисяч років, а зроблена вона з глини. Датується артефакт VI тисячоліттям до нашої ери. Він є першим у своєму роді, знайденим в Перській затоці. Втім, подібні знахідки вже траплялися в стародавній Месопотамії. Саме там статуетки такого дещо надприродного стилю були поширені, повідомляє LiveScience.
Маленьку тонко опрацьовану голову з розкосими очима, плоским носом і витягнутим черепом знайшли під час розкопок цього року в Бахрі, доісторичному місці на півночі Кувейту.
Саме тут спільна кувейтсько-польська команда проводила розкопки з 2009 року. Бахра 1 було одним із найдавніших поселень Аравійського півострова, окупація якого тривала приблизно з 5500 до 4900 рік до нашої ери.
Протягом цього часу Бахра була заселена убаїдами. Їхня культура походить з Месопотамії й відома характерною керамікою, включно з фігурками, схожими на прибульців. Убаїди переплелися з суспільствами неоліту або нового кам'яного віку в Перській затоці. Частина їхнього культурного обміну включала мистецтво.
"Відкриття фігурки стало повним сюрпризом для всієї команди. Це була перша подібна знахідка у регіоні Перської затоки. Вона виготовлена з месопотамської глини, а не з грубої червоної кераміки. Це означає, що Убаїди активно імпортували свої традиції в регіон", – пояснили дослідники.
Вчені переконані, що новознайдена статуетка, насичена символічним значенням, хоч знайшли її та не в захороненні. Припускають, що вона навіть могла виконувати ритуальну роль.
Фігурки убаїд іноді називають ящіркоподібними, птахоподібними або змієподібними. Різні теорії намагалися пояснити незвичайні риси обличчя цих фігурок.
Одна ідея припускає, що скульптури демонструють штучну деформацію черепа. Такої практики дотримувалися в суспільстві Убаїд, що підтверджують останки скелетів, розкопані в Месопотамії.
Формування голови, досягнуте шляхом обмотування бинтами навколо гнучкого черепа немовляти, могло використовуватися убаїдами як символ ідентичності, наприклад, класу, культури чи приналежності до особливої групи в межах свого поселення.
Убаїди, можливо, перейняли цю практику на території сучасного Ірану у VIII та VII тисячоліттях до нашої ери. Практика досягла свого піку в суспільстві Убаїд протягом V тисячоліття до нашої ери.
Розкопки на місці тривають, як і дослідження голови глиняної фігурки, знайденої цього року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.