НБУ закликав банки змінити підхід до фінмоніторингу клієнтів
Регулятор пояснив, чому збір документів більше не гарантує проходження перевірки в банку.
Система фінансового моніторингу в українських банках має відмовитися від формального підходу і перейти до змістовного аналізу операцій клієнтів. Про це заявила директорка Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська під час заходу Radio NV. Фінмоніторинг у банках і раніше викликав чимало запитань з боку клієнтів, а тепер регулятор офіційно визнав недоліки в його роботі. За словами Липської, перебудова системи повʼязана з впровадженням ризик-орієнтованого підходу і триває вже певний час. Однозначної дати завершення процесу немає, оскільки він охоплює всю банківську систему країни.
Про перебудову підходів до фінансового моніторингу директорка профільного департаменту НБУ Анна Липська розповіла в ефірі Radio NV. Вона наголосила, що зібрати велику кількість документів від клієнта більше недостатньо - банк має розуміти суть його діяльності та фінансові можливості.
"Система фінансового моніторингу мала б перебудуватися. Чи це швидкий або простий процес? Однозначно ні", - сказала директорка Департаменту фінансового моніторингу НБУ Анна Липська.
За словами представниці НБУ, законодавство для запровадження ризик-орієнтованого підходу вже розроблене, і зараз триває його імплементація. Втім вона визнала, що на сьогодні цей процес не завершено повністю і має окремі недоліки.
"Необхідно знати свого клієнта, розуміти специфіку його діяльності та фінансові можливості, а також те, чи відповідає та чи інша транзакція, яку здійснює клієнт, його фінансовим можливостям і діяльності", - пояснила Липська.
Директорка департаменту зазначила, що такий глибокий аналіз особливо важливий в умовах війни, адже значна частина операцій в Україні повʼязана з оборонним сектором і закупівлями за державні кошти. Вона також описала, як саме НБУ виявляє формальний підхід банків під час наглядових заходів. За словами Липської, регулятор бачить різницю між двома моделями роботи фінустанов:
- банк збирає багато документів, але не проводить жодного реального аналізу і не зʼясовує кінцевих бенефіціарних власників клієнта;
- банк запитує відносно небагато документів, зате готує якісний і обґрунтований аналітичний висновок за операцією.
"Межі відповідальності банку не обмежуються лише збиранням певних документів. Банк має запитувати ті документи, які справді необхідні йому для проведення аналізу, а згодом здійснювати такий аналіз", - заявила Липська.
Як банки перевіряють операції клієнтів
Механізм фінансового моніторингу в українських банках складається з кількох послідовних етапів. Спершу кожну транзакцію перевіряють автоматизовані ІТ-системи, а вже потім, якщо виявлено відхилення, до справи долучаються фахівці комплаєнсу. Серед основних факторів, які беруть до уваги алгоритми банку:
- статус публічного діяча (PEP) в одного з учасників операції;
- складна або заплутана структура власності компанії;
- звʼязок з офшорними юрисдикціями;
- невідповідність операції заявленій фінансовій діяльності клієнта.
Якщо система фіксує підозрілі ознаки, операцію призупиняють, а фінансові аналітики вивчають економічну суть транзакції та можуть запросити у клієнта договори чи первинну документацію. Саме за підсумками такого аналізу відповідальний працівник банку ухвалює рішення - провести платіж, заморозити активи або повідомити державні органи.
Раніше Інформатор повідомляв, що клієнт не зобовʼязаний доводити свою невинуватість перед фінмоніторингом банку. Верховний Суд у справі №757/5609/24 заборонив фінустановам блокувати рахунки, посилаючись лише на власний висновок про "неприйнятно високий ризик", і поклав тягар доведення законності блокування саме на банк.
Також ми писали, які кроки варто зробити клієнту, якщо банк надіслав запит у межах фінмоніторингу. Юрист Михайло Ортинський пояснив, що своєчасна і прозора відповідь на запит істотно підвищує шанси клієнта відстояти свою позицію в суді, тоді як ігнорування запиту дає банку законну підставу розірвати договір.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
