Суд стягнув з Ощадбанку 49 500 гривень, списаних шахраями
Суд частково задовольнив позов жительки Старокостянтинова до Ощадбанку через фішингову атаку і списання коштів
Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області 19 жовтня частково задовольнив позов жительки Старокостянтинова до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" про повернення коштів, списаних шахраями. Жінка вимагала повернути 134 500 гривень, які зникли з її рахунку після фішингової атаки, однак суд постановив стягнути з банку лише 49 500 гривень, а в решті вимог відмовив.
Згідно з текстом рішення, яке оприлюднив Єдиний державний реєстр судових рішень, 28 вересня 2025 року близько 20 години жінці в месенджері Telegram подзвонив невідомий, який представився співробітником технічної підтримки і повідомив про нетипові дії на рахунках. Після дзвінка їй надійшло фішингове посилання, а на телефоні зявилася іконка "Єпідтримка" - коли позивачка спробувала її видалити, екран телефону потемнів.
Увечері того ж дня жінка перевірила рахунки в додатку "Ощад 24/7" і виявила, що з картки списано кошти кількома транзакціями: дві по 29 500 гривень, одну на 6 000 гривень і дві на 10 000 гривень кожна. Наступного дня, 29 вересня 2025 року, вона звернулася до відділення Ощадбанку в Старокостянтинові, де їй порадили заблокувати картку і отримати нову.
"Не доведено, що саме позивачка особисто ініціювала кожну зі спірних платіжних операцій... не доведено, що вона передала третім особам PIN-код, CVV/CVC, пароль або одноразові коди", - зазначив представник позивачки адвокат Григорук С.В.
Проте представник банку, адвокат Поперецький О.В., наполягав, що сукупність обставин - послідовність реєстрації нових пристроїв, активація підтвердження через ОТП-пароль та зміст аудіозапису розмови жінки з працівником банку - свідчить, що саме вона своїми діями сприяла доступу шахраїв до системи дистанційного обслуговування.
Суд встановив, що 30 вересня 2025 року, вже після того як жінка повідомила банк про несанкціоноване списання і отримала нову картку, з її рахунку знову зникли кошти - пʼятьма транзакціями на загальну суму 49500 гривень. Саме за цей епізод суд визнав відповідальність банку, оскільки встановив таке:
- 28 та 29 вересня 2025 року жінка двічі повідомила Ощадбанк про несанкціоноване списання коштів;
- банк не вжив усіх необхідних заходів для припинення небезпечного доступу до рахунку, а лише замінив пластикову картку;
- доступ до дистанційного обслуговування та веббанкінгу "Ощад 24/7" залишився відкритим;
- жодних доказів того, що після звернень жінки до банку вона сама сприяла новій втраті доступу до рахунку, відповідач суду не надав.
Щодо першого епізоду списання - 85 000 гривень 28 вересня 2025 року - суд дійшов протилежного висновку. Дослідивши дані програмного забезпечення банку, аудіозапис розмови жінки з оператором контакт-центру та її пояснення в суді, суд встановив, що позивачка під час спілкування з шахраями надала їм дані своєї платіжної картки, а також намагалася увійти в додаток "Ощад 24/7", перебуваючи під впливом фішингового посилання. Звернення до банку з повідомленням про шахрайство надійшло вже після того, як усі транзакції по зняттю коштів були здійснені.
Суд ухвалив рішення, яким позов жінки задовольнив частково:
- з акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" на користь позивачки стягнуто 49 500 гривень збитків від неналежних платіжних операцій, що мали місце 30 вересня 2025 року;
- у решті позовних вимог - щодо 85 000 гривень, списаних 28 вересня 2025 року, - відмовлено;
- з банку на користь держави стягнуто 498 гривень 27 копійок судового збору.
Суд пояснив свою позицію посиланням на усталену судову практику: відповідальність за списання коштів несе користувач лише тоді, коли банк доведе, що саме клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті пін-коду або іншої конфіденційної інформації. Водночас суд зауважив, що за відсутності належних доказів сумніви мають тлумачитися на користь споживача як слабшої сторони у відносинах з банком.
Раніше Інформатор повідомляв, що Чернігівський апеляційний суд зобов'язав Ощадбанк повернути жінці майже 28,3 тисячі гривень, списаних невідомими через мобільний банкінг, визнавши недоведеною її провину у втраті доступу до платіжних даних. Також ми писали, що Тернопільський суд відмовив чоловікові у поверненні 60 900 гривень, знятих шахраями з картки, і навпаки задовольнив зустрічний позов банку про стягнення кредитного боргу.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
