Обіг канабісу, підвищення податків, повернення публікації декларацій держслужбовців
Цього тижня Верховна Рада працювала в комітетах, але на наступний вже заплановані пленарні засідання. Народний депутат Роман Каптєлов розповів Інформатору про найважливіші законопроєкти, що увійдуть до порядку денного українського парламенту.
Виступаючи у Верховній Раді 28 червня з нагоди Дня Конституції, президент Зеленський серед іншого підтримав легалізацію канабісу.
“Усі найкращі світові практики, усі найбільш ефективні політики, усі рішення, хоч би якими складними чи незвичними вони здавалися для нас, мають бути застосовані в Україні, щоб українцям, українкам, усім нашим громадянам не довелося терпіти біль, стрес і травми війни. Зокрема, ми маємо нарешті чесно легалізувати для всіх, хто цього потребує, ліки на основі канабісу, відповідні наукові дослідження та контрольоване українське виробництво”, – сказав Володимир Зеленський.
Тож наступного тижня Верховна Рада розгляне поданий Кабміном за дорученням президента законопроєкт № 7457 про регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) в медичних, промислових цілях, науковій та науково-технічній діяльності для створення умов щодо розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування онкологічних захворювань та посттравматичних стресових розладів, отриманих внаслідок війни.
“Закон на цю тему вже було внесено до парламенту народними депутатами, але тоді ВР за нього не проголосувала. Чи будуть голоси цього разу - важке питання. Під час Другої світової війни тютюнові компанії США домогалися для себе пільг, розповідаючи про те, що солдатам необхідно знімати стрес. Це не призвело до більшого розповсюдження паління з усіма негативними наслідками для курців. Я особисто не буду голосувати за цей закон. Я не впевнений в надійності контролю. Мені здається, що такого роду дискусійні норми мають прийматися не депутатами в ВР, а народом на референдумі”, - каже Роман Каптєлов.
До чутливих тем, які мають вирішуватись на референдумі, народний депутат також відносить питання легалізації зброї, проституції, можливість для ЛГБТ-пар укладати шлюб.
30 червня 2023 року попри різку критику Верховна Рада прийняла податковий законопроєкт № 8401, поданий кабінетом Міністрів 31 січня 2023 року. Він пеердбачає скасування з 1 вересня 2% єдиного податку та частково скасовує чинний мораторій на проведення перевірок для підакцизних товарів (алкоголь, тютюн, паливо), грального бізнесу та фінансових послуг. З 1 жовтня повертається відповідальність за порушення у сфері застосування РРО.
Щоб цей законопроєкт набув силу закону, його мають підписати спочатку голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, а потім президент Владимир Зеленський. Але народний депутат Дмитро Разумков подав проєкт постанови про скасування результатів голосування у другому читанні та в цілому за законопроєкт №8401, чим заблокували його подальший розгляд.
“Це не мало жодного практичного сенсу та робилось виключно з метою самопіару, - каже Роман Каптєлов, - на найближчому засіданні ВР цю постанову винесуть на голосування. Вона прогнозовано не набере необхідну кількість голосів, тож блокуюча поправка буде автоматично скасована”.
З початком дії військового стану в Україні декларації, які мають регулярно надавати держслужбовці та депутати, стали недоступні для перегляду на сайті НАЗК з причин безпеки. На наступному тижні Верховна Рада спробує повернути прозорість у це питання.
“Це було непросте рішення. Адже багато хто не хоче, щоб громадськість бачила статки депутатів та посадових осіб. Дехто хто каже про ризики. Мені не дуже зрозуміла ця позиція. Адже я як народний депутат подаю декларації та не бачу в цьому жодної проблеми. Але не будемо забувати, що Верховна Рада - то є сріз українського суспільства”, - каже Роман Каптєлов.
На наступному тижні на розгляд парламенту винесуть законопроєкт №7588 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки. Ще рік тому, у липні 2022 року його вніс Кабінет Міністрів України. У вересні 2022 року законопроєкт було прийнято за основу. А надалі він надовго затримався в парламентських комітетах.
Законопроєкт має на меті урегулювати користування сільськогосподарською землею, яка перебуває у постійному користуванні державних підприємств, установ, організацій, закладів освіти. Ще з радянських часів ці установи володіли величезними земельними наділами, які виділялися для проведення наукової роботи, навчання майбутніх аграріїв, вирощування елітного насіння та саджанців тощо. Але сьогодні часто-густо цю землю непрозоро віддають в оренду фермерам за символічні кошти та великий відкат керівнику установи.
Кабмін вирішив прибрати цей корупційний потік та офіційно і прозоро передати в оренду земельні ділянки, які протягом не менше 1095 календарних днів на момент прийняття закону вже знаходяться в оренді, а також ті, які тимчасово не використовуються для проведення досліджень у зв’язку з необхідністю додержання вимог просторової ізоляції посівів оригінального, елітного, сертифікованого насіння та садивного матеріалу плодових культур і винограду.
“Ідея законопроєкту проста: наразі гроші йдуть в чорну в приватні кишені, а мають йти до державного бюджету”, - Каже Роман Каптєлов.
Наступного тижня на розгляд Верховної Ради буде представлений законопроєкт №8316 про внесення зміни до статті 8 Закону України "Про критичну інфраструктуру" (щодо врегулювання спорів, предметом яких є право власності держави на об’єкти критичної інфраструктури, що перебувають у державній власності). Його ще у грудні 2022 року вніс народний депутат Олександр Федієнко. У першому читанні законопроєкт було прийнято у березні 2023 року.
Законопроєкт передбачає введення мораторію на банкрутство державних об’єктів критичної інфраструктури на період воєнного стану. Та заборону стягувати з таких підприємств борги через суд. Міжнародна торгівельна палата (International Chamber of Commerce, ICC) виступила з критикою цієї ініціативи.
Також планується розглянути законопроєкт №5431 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України, який ще 2021 році внесла народний депутат Роксолана Підласа. Того ж року він був прийнятий у першому читанні. Тоді АМКУ підтримав документ, але зазначив, що свої зауваження до документу висловила Американська торговельна палата, European Business Association, Рада бізнес-омбудсмена, Посольства США в Україні та проєкт Twinning.
Законопроєкт вносить зміни щодо діяльності та повноважень Антимонопольного комітету. Йдеться про перший етап довгоочікуваної «антимонопольної реформи». Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна зобов’язалась забезпечити функціонування органу, уповноваженого та належним чином обладнаного для забезпечення ефективного застосування законодавства про конкуренцію, тобто АМКУ. Без вирішення цього питання повноправне членство України в Євросоюзі залишатиметься під питанням.
Як раніше повідомляв Інформатор, найближчим часом народні депутати проведуть виїзне засідання тимчасової слідчої комісії, створеної для боротьби з незаконними кол-центрами, які займаються шахрайством, у Дніпрі.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.