Насуваються можливі зміни в політиці блоку: коротко про все, що потрібно знати про вибори в Європарламент

В усіх 27 країнах ЄС із 6 по 9 червня відбуватимуться вибори до законодавчого органу європейської спільноти. Уже ввечері неділі громадськість дізнається результати голосування, які можуть передвіщати зміни в політиці блоку. Інформатор зібрав найважливіше, що допоможе розібратися в ситуації.

Як проходять європейські вибори?

Європарламент — єдина інституція ЄС, яка безпосередньо обирається громадянами. Право голосу в Євросоюзі має приблизно 373 мільйонів громадян. Вони мають обрати 720 депутатів Європарламенту на наступні п’ять років. Явка виборців зазвичай не дуже висока і становить приблизно 50 відсотків.

Кожна країна має власне законодавство, і, до прикладу, сама визначає віковий ценз та точну дату проведення голосування. Голосувати можна в будь-якій державі ЄС, але за її законодавством. Місця в парламенті розподіляються між членами Євросоюзу залежно від чисельності населення: Німеччина, найбільш густонаселена країна ЄС, має 96 місць, Франція — 81, а три найменші держави — Люксембург, Мальта та Кіпр — мають по 6 місць.

Кожен член Євросоюзу має провести вибори між 6 та 9 червня за принципом вільного демократичного волевиявлення. Результати будуть опубліковані в вечорі неділі, в останній день голосування.

Яке значення Європарламенту?

Європарламент довгий час відігравав роль «клубу для дискусій», навіть після того, як у 1979 році депутатів почали обирати. Реальні повноваження він отримав у результаті Маастрихтського (1992) та Лісабонського (2009) договорів.

Є унікальна особливість у функціонуванні цієї установи: Європарламент не має права законодавчої ініціативи. Але його оцінка є обов’язковою для законопроєктів, запропонованих Єврокомісією чи Радою ЄС. Зокрема разом із Радою міністрів країн ЄС він приймає рішення про спільний бюджет. Парламент також затверджує склад Європейської Комісії.

Що таке «Європейські партії»?

У Європейському парламенті існує сім політичних груп і після виборів кожен депутат, зазвичай, обирає свою, залежно від політичних вподобань. Кожна фракція повинна складатися з принаймні 23 представників 7 різних країн.

Найпотужніша фракція — право-консервативна Європейська народна партія (176 депутатів). На другому місці — ліво-центристський Прогресивний альянс соціалістів і демократів (S&D), грума має 139 голосів. Третіми йде ліво-ліберальна група Renew Europe зі 101 місцем. Зелені/ Європейський вільний альянс мають 72 депутатів, а Європейські консерватори та реформісти — 69. Європейські об’єднані ліві/Ліво-зелені Півночі — 37 депутатів. Ультраправа фракція Ідентичність і демократія (ID) має 49 місць. 61 депутат не належить до жодної фракції.

Що на кону?

На останніх виборах 2019 року найбільше виборців турбували питання екології, але зараз на першому місці економіка, міграція та безпека. Ймовірно, праві фракції наберуть цьогоріч більше голосів, однак експерти прогнозують, що навряд це призведе до різкої зміни курсу, у тому числі й щодо політики безпеки, частиною якої є російсько-українська війна, зазначає німецьке видання NZZ.

На політиків тиснуть фермери, які цьогоріч провели масштабні акції протесту, передовсім через невдоволення «Зеленим курсом» ЄС. Іншою проблемою стала масова міграція, страхи довкола якої активно підігріваються гібридними атаками РФ. І це не просте питання: з одного боку європейські компанії потребують припливу свіжої робочої сили, з іншого — мігранти, особливо вихідці з Близького Сходу та Африки, часто не інтегруються в суспільство, що стало ґрунтом для багатьох негативних процесів.

Перемога правих може негативно позначитися на підтримці України та політики розширення союзу. Але навряд зміни будуть катастрофічними: по-перше, праві партії розділені між собою щодо підтримки Києва, по-друге — ультраліві, які зазвичай симпатизують РФ, втрачають популярність, і, по-третє, Рада міністрів, а не Європарламент визначає курс зовнішньої політики блоку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.