За тиждень до виборів у Європарламент Кремль розігрує “міграційну карту”, підсилюючи союзні політичні рухи та провокуючи Варшаву на необдумані кроки
Режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка активізував провокації з нелегальними мігрантами на кордоні з Польщею. Він буквально змушує їх штурмувати кордон і вже мало не дійшло до вбивства польського прикордонника. Загострення відбувається за лічені дні до голосування за представництво в Європарламенті, що підживлює підтримку праворадикальних рухів. Водночас Варшава вважає, що йдеться про дискредитацію Польщі на міжнародній арені та провокацію нестабільності всередині країни.
Польські ЗМІ повідомляють, що останнім часом значно активізувалися спроби нелегального перетину кордону зі сторони підконтрольної Кремлю Білорусі. Ще у 2022 році Польща відгородилася від режиму самопроголошеного президента Олександра Лукашенка п’ятиметровим парканом із камерами та датчиками руху. Прикордонники почали нести службу в співпраці з військовими. Але давати раду атакам мігрантів їм кожного разу все важче.
Мігранти з Близького Сходу збігаються в групи по 50–100 осіб поблизу Біловезької Пущі, де Мінськ спеціально послабив норми прикордонного контролю, і намагаються силою прорвати кордон. Вони використовують драбини, підпилюють щаблини паркану й роблять підкопи. Останнім часом нормою стали силові зіткнення з польськими прикордонниками, ситуація стрімко загострюється. Чимраз частіше вони мають при собі ножі та потужні рогатки.
У вівторок, 28 травня, нелегал порізав прикордоннику обличчя «розочкою» з розбитої пляшки. Пізніше поранення імпровізованим списом отримав польський солдат. Кілька годин по тому нелегал напав на польського прикордонника й завдав цього разу по-справжньому тяжких ушкоджень ножем. Поки пораненому зупиняли критичну кровотечу, нелегали з білоруського боку закидували їх камінням та палками. Прикордонника забрали до шпиталю, лікарі борються за його життя, оскільки стан важкий.
Польські правоохоронці повідомляють, що 90% тих, хто намагається проникнути до ЄС, має в паспортах російські візи. Мінськ налагоджує канали людського трафіку з країн, які розриває війна, як от Сирія. Після чого багатьох нелегалів методами радянського КДБ доводять до стану відчаю, аби змусити їх брати штурмом кордон.
«Що було із цими людьми раніше, скільки разів їх виштовхували за прикордонну огорожу, невідомо. Білоруси жорстокі, їх б’ють і нацьковують на них собак. Біженці показали мені рани від укусів і сказали, що в них не залишилося сил, вони смертельно виснажені. Вони хотіли б повернутися з-під цього паркану в Мінськ, а потім, можливо, у свої країни, але вони чують від білоруських спецслужб, що немає шляху назад. Вони мусять рухатися в бік Польщі, бо якщо цього не зроблять, то загинуть, — каже Newsweek Пьотр Чабан з польської волонтерської служби.
Лукашенко ще у 2021 році напрацював методику використання нелегалів як гібридної зброї проти ЄС. Після початку повномасштабного вторгнення росіян в Україну йому в цьому активно допомагали ФСБ, але зрештою ситуація трохи стихла. Й от ми бачимо новий рівень зростання напруги, якраз у той момент, коли Кремль намагається розхитувати Захід, висуваючи територіальні претензії до акваторій Балтійських країн та погрожуючи ядерною зброєю.
«Ми маємо справу з організованою, дуже ефективною на багатьох рівнях операцією з прориву польського кордону та спробою дестабілізації країни… Ніхто тут, принаймні серед нас, не сумнівається в характері тих дій, з якими ми тут маємо справу, і в тому, що ця агресія не випадково набирає масштабів», — сказав очільник польського уряду Дональд Туск, який разом із міністром оборони відвідав місце подій.
Загострення на кордоні трапилося за тиждень до виборів у Європарламент. Часу якраз достатньо, аби інцидент набув розголосу й замало, аби про нього забули. Правоцентристська «Право та справедливість», а також праворадикальні, а по-суті відверто пропутінські рухи, як сумновідома «Конфедерація», узяли антимігрантські гасла собі на щит.
«“Вони кличуть на допомогу"... Але ж з боку Білорусі їм нічого не загрожує, мало того, їм спеціальним чином дозволено відвідувати це місце, тому що на сайті білоруської прикордонної служби в нас є чіткі вказівки щодо правил перебування на цій території, є пропуски, штрафи і зони, де можна зупинитися у виняткових випадках. І ці люди кочують, як хочуть. Зрозуміло, що їм нічого не загрожує, а якщо так, то юридично це перша безпечна країна, й автоматично, коли вони намагаються перетнути кордон, вони порушують правила, і вони не повинні мати права на притулок», — Рафал Маклер, незмінний співорганізатор багатьох антиукраїнських акцій у Польщі.
Один з лідерів «Конфедерації» частково говорить правду: далеко не всі мігранти є біженцями від війни. Частина шукає легкого життя коштом європейських платників податків. Але він не хоче помічати першопричину проблеми — зумисні дії сателіта Кремля і важко повірити, що, це випадково.
Інцидент із нападом на польських правоохоронців активно використовують для критики ліберального уряду Туска й міграційної політики ЄС загалом. Прем’єру дорікають, що будучи в опозиції він виступав проти жорстких дій Варшави щодо біженців. Тепер Туск намагається не дати правим розіграти антимігрантську карту, взявши на озброєння сучасну, набагато радикальнішу, ніж у часи Ангели Меркель, міграційну політику ЄС.
Варшава надсилає додаткові військові підрозділи з колісною бронетехнікою та гвинтокрилами. Поліцію теж мають залучити до охорони кордону, пише Rzeczpospolita. Загони силовиків мають прибути з важкою технікою, у тому числі з водометами. Прикордонники рекомендують зробити буферну зону у 200 метрів від лінії кордону. Пропонують також залучити міжнародні сили Frontex — агенції, яка займається охороною зовнішніх кордонів ЄС.
«Я вважаю, що в інтересах Польщі було б показати Путіну і Лукашенку, що вони атакують не тільки польський кордон, але й кордон Європейського Союзу», — заявив очільник польського МЗС Радослав Сікорський.
Водночас в інформаційному полі точаться дискусії щодо того, чи доцільно використовувати армію для поліційних цілей. Військові не мають для цього відповідної кваліфікації, натомість мають зброю, яку за статутом повинні застосовувати у відповідь на напад.
«Ну що має трапитися, щоб ми мали право стріляти в інших? От вони ріжуть наших військових — цього й далі замало? Що мають зробити? Відірвати йому голову?», — запитує Добромир Сосніж, депутат з «Конфедерації».
У 2013 один із польських військових переслідував сирійця, який втік через кордон. Під час погоні він поранив його. Хоч обвинувачення нікому не висунули, прокуратура досі веде розслідування, що демонструє, наскільки неоднозначною може бути ситуація з оцінками щодо правомірності застосування зброї. До того ж є й інші мотиви.
«Треба усвідомлювати, що ми маємо справу з гібридною війною на кордоні, яку розпалюють білоруські служби. Чекають, коли військові почнуть стріляти й будуть жертви. Ми не повинні мати із цього приводу ілюзій. Це мета штучно створеного тиску на кордон», — каже Radio Zet Цезарій Томчик, заступник міністра національної оборони.
Те, наскільки успішною може бути інформаційна атака авторитарного блоку, чітко видно на ситуації довкола підтримки палестинців у Секторі Газа. Маючи перевагу в традиційній війні, в інформаційному протистоянні уряд Беньяміна Нетаньяху тотально програв. Тепер очільника держави, яка зазнала нападу, розшукує Міжнародний суд у Газі, а Палестину за короткий час визнали аж чотири країни ЄС, що важко розцінювати інакше, як успіх ХАМАСу.
Варшава не може дозволити, аби напади на її військових, прикордонників та поліцейських відбувалися безкарно. Але збирається підходити до цього питання обережно, щоб не робити подарунки Москві, до прикладу, у вигляді перемоги «друзів Путіна» чи осуду міжнародної громадської думки щодо Польщі.
Страхи небезпідставні: у США частина демократів розчарувалися в Джо Байдені через підтримку Ізраїлю і збираються його бойкотувати, навіть, якщо це принесе перемогу Трампу. Подібне може статися і з ліберальними силами в Польщі та ЄС, коли в мережу потраплять кадри з пораненими чи вбитими біженцями, особливо, якщо серед них є діти та жінки.
Для поляків кадри насильства над прикордонниками та військовими — це справжній шок, тому можна не сумніватися, що такі, як «Конфедерація» отримають з цього політичні дивіденди. Волонтери, як Пьотр Чабан із Підляської правозахисної групи, переконані, що хвиля антимігрантських настроїв тільки починає рости, «ніхто й ніщо її не зупинить». Залишається відкритим лише питання, чи зможе Захід впоратися із цими страхами, аби не забути, що справжнім ворогом є саме Кремль.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.