ТОПТЕМИ:

12:57

Народжений літати почав повзати - Меловін перейшов дорогу Кажанні у книзі Я не хотів це писати

Співак натякнув, казка має психотерапевтичний ефект. Мовляв, написав так, аби можна було побачити відображення себе

Шоу-бізнес, Меловін, співак, музика, психологія, казка, книжка — Меловін написав книгу й днями презентував її українцям.

Популярний співак Костянтин Бочаров, відомий як Меловін, який нещодавно заявив, що йде зі сцени, як виявилося, має ще один талант - письменника. Він написав книгу під протирічною назвою "Я не хотів це писати" й презентував її українцям в День книги 23 квітня. Видання містить авторські казки, зокрема, мотиваційну казку, яку артист зачитав в прес-центрі "Уніан". Твір відверто скидається на притчу, а головний герой у ній - кажан, що перегукується із псевдонімом співачки Кажанної.

"Це прикольна річ. Я її нещодавно знову перечитував, щоби сам для себе ще раз зрозуміти те, що я написав. Отака ілюстрація. Потоплений кажан. Розповідаю", - поділився співак.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений 𝗠𝗘́𝗟𝗢𝗩𝗜𝗡 (@melovin_official)

Казка про кажана, який повірив у тхорів

Жив собі кажан, незвичний, не такий, як інші. Він літав уночі, складав дивні пісні, мав зуби, як у хижака, але серце ніжне, як полуничне варення. Він не просив визнання, не прагнув оплесків. Просто любив темряву, бо в ній не треба було визнання, бо в ній не треба було бути, як усі. Йому вистачало шелесту повітря поміж крил, мовчазного місяця, який не питав, чому ти саме такий. Але одного разу, повертаючись із нічного польоту, він почув гуркіт за кущами.

Там сиділи троє тхорів і пліткували про нього. Бачили того кажана? - сказав один. Думає, він хтось, а насправді ні риба, ні м'ясо, ні птах, ні звір літає собі, ніби ніч йому належить. А його музика, - додав другий. Хто таке слухає? Пищить, верещить. Чому не можна, як усі, просто нюхати землю? Кажан почув це, і щось у ньому всередині стиснулось. Вперше він засумнівався:

"А може й справді? Може я дивний? Може, треба бути якимось нормальним?"

Із того дня кажан перестав літати. Він почав ходити, повзати, як тхори. Протискав крила, намагався бути тихим, прямим, передбачуваним. Нюхав землю, сміявся не зі свого, а з чужого. Слухав не серце, а зграю. Йому було незручно, було тісно в собі, але ж прийняли. Не чіпали і не сміялися. Хіба не цього він хотів? Він звик. Трохи зненавидів небо, трохи себе.

А потім прийшла ніч, у якій все змінилося. Гроза накрила ліс, дерева стогнали, земля перетворилася на багно. Вода лила з неба без зупинки, тхори метушились. Вони не знали, куди подітися, бо не мали крил. Вони не могли втекти, бо їхня свобода була лише в межах сухої землі, а землі вже не було. Кажан стояв поруч. Він міг злетіти, злетіти, але крила, які довго не розправлялися, стали кригкими, а серце, яке довго мовчало, стало чужим.

Він більше не пам'ятав, як бути собою. Коли вода дісталася до його грудей, він закрив очі і згадав не тхорів, не страх, не насмішки, а себе і ніч, у якій він співав, як хотів. Повітря, яке обіймало свободу, що не питала дозволу. І тоді, перед самим кінцем, він подумав:

"Краще бути дивним, але вільним. Краще літати і ризикувати, ніж повзати і не жити. Краще бути тим, ким ти є. Бо якби я залишився собою, я б і зараз був живий".

Костя Бочаров, Меловін — Меловін публічно зачитав одну зі своїх казок-притч.

Якщо ти дочитав цю казку, я хочу сказати тобі декілька речей. Не будь своїм власним тхором. Не знецінюй себе тільки тому, що хтось не зрозумів твоїх пісень. Не обов'язково - світу впізнати тебе, але це твоя робота не загубити себе, поки інші вчаться бачити набагато глибше.

Крила - це не завжди про те, щоб злітати високо. Іноді це просто про внутрішню свободу, про те, щоб не питати дозволу, аби бути собою. І навіть якщо ти тільки вчишся їх розправляти, повір, це вже величезна перемога. Бути дивним не вада. Це не помилка в системі. Це її прикраса.

Все справжнє, що ти колись любив, вигадали ті, хто не вміли бути нормальними. Ти не зобов'язаний подобатися усім, особливо тим, на кого ти ніколи не хотів би бути схожим. Ти не для них, ти для себе. І для тих, хто відчуває твою тишу, навіть якщо ти не говориш уголос. І найважливіше, навіть якщо ти колись зрадив себе, ти можеш повернутися. Не соромно зламатися, соромно залишитися у брехні.

Кажан загинув, бо замовк, а ти ще можеш заспівати свою партію. Тому будь, будь не ідеальним, будь тремтливим, але своїм для себе. Будь собою, навіть коли темно, бо саме ти і є це світло. Моя пісня "Обиратиму себе", яку ти можеш просто зараз переслухати, є справжнім якорем для твоєї душі. Користуйся.

"Отак. Тому шукайте силу і опору в собі. Не шукайте оці костелі в інших людях. Не шукайте це в подіях, які можуть вас ламати. Шукайте опору в собі. Наш світ може завжди просто руйнуватися кожного дня. Земля може йти з-під ніг, але наша опора всередині ніколи не має зникати, бо саме ми дозволяємо цій опорі тримати нас", - підсумував Меловін.

Зараз читають на Інформаторі

14:21

Призначення платежу на рахунок ФОП - важливий сигнал для Податкової та фінмоніторингу банку