Нардепка Скороход показала скарги сімей військових, яких направляли в гарячі точки без екіпірування та інструктажу
Згідно з актами службових розслідувань, які вдалося отримати окремим родинам бійців, зафіксовані шокуючі випадки на фронті
Народна депутатка Анна Скороход показала звернення сімей військових, які зникли безвісти. Родичі бійців масово скаржаться, що їх направляли у найгарячіші точки без інструктажу, зв'язку, гарного екіпірування та навіть без індивідуальних жетонів. Сім'ї вимагають покарання для командирів, які допустили такі речі.
Про це Скороход заявила в етері однієї з програм. За її словами такі звернення - колективні, і надходять вони з різних бригад.
"Наших рідних відправляли у найнебезпечніші зони без чіткого інструктажу, без плану евакуації або підкріплення. Бійці опинялися на позиціях без зв'язку... Після бою ніхто не знав, хто куди пішов і кого шукати. Особливо боляче усвідомлювати, що значна частина зниклих - це новоприбулі воїни, які лише нещодавно пройшли базову підготовку, не мали бойового досвіду, були погано екіпіровані та не забезпечені навіть індивідуальними жетонами", - зачитала Скороход одне з таких звернень.
Далі в ньому йдеться, що, згідно з актами службових розслідувань, які вдалося отримати окремим родинам, зафіксовані шокуючі випадки. Наприклад, на бойове завдання виходили лише двоє бійців. Один досвідчений, інший - щойно прибув до бригади. У зверненні наголошується, що "повернувся лише один, а ім'я другого навіть не згадується у звітах, це системна ситуація".
"Відповідальність за життя людей несуть командири. Саме ті, хто віддає накази, мають відповідати за їхні наслідки... Якщо командири не фіксували склад бойових груп, не забезпечували зв'язок і контроль, не інформували вчасно про зникнення бійців - це не лише службова недбалість, це злочин! Ми вимагаємо, щоб кожен командир, у секторі якого зникли наші рідні, був публічно заслуханий на спеціальному засіданні, щоб кожен відповів за свої дії чи бездіяльність!", - вимагають родичі зниклих бійців у своєму зверненні.
Скороход додала, що це звернення підписали 110 людей. І стосується воно однієї з бригад ДШВ.
"От невже ми на державному рівні не можемо забезпечити, що б з сім'ями хоча б нормально спілкувалися? Щоб вони отримували службові розслідування, щоб вони мали якусь інформацію. Це ж елементарні речі, які може забезпечити військова частина. А головне питання - щодо відсутності відповідальності командування за прийняті чи неприйняті рішення", - підсумувала нардепка.
Зниклі безвісти військові
Станом на початку цього року в Єдиному реєстрі осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, було понад 71 тисячу записів - це військові та цивільні. Розшуком зниклих безвісти військових займаються Нацполіція, СБУ та Державне бюро розслідувань.
Основна проблема, з якою стикаються рідні військових, які зникли безвісти, на початку пошуків - брак інформації щодо служби. Щоб уберегти від хвилювань, досить часто бійці приховують від сімей номери частин, напрямки, де воюють, контакти побратимів і командування. Це ускладнює пошуки як офіційні - через правоохоронців, так і неофіційні - за допомогою побратимів.
Коли військовослужбовець отримує статус зниклого безвісти, правоохоронці перевіряють безліч версій, зокрема й перебування в госпіталі без свідомості та навіть СЗЧ. Але головні дві - полонений або загиблий.
Україна має двох ключових партнерів, з якими комунікує щодо питань зниклих безвісти: київська команда Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ) і Міжнародна комісія з питань зниклих безвісти. МКЧХ підтверджує перебування військових у полоні, комунікує з родинами зниклих безвісти й полонених. Щоправда, комунікація з рідними мінімальна. Навіть якщо Міжнародний Комітет Червоного хреста визнає військовослужбовця полоненим, жодної інформації про його стан отримати не вдасться.
