Накопичував на пенсію, проте прийшли росіяни-окупанти: як чоловік повертав гроші з кримського відділення ПриватБанку

Чоловік у Криму відкладав собі на старість. Зробив вклад у 2009 році, а у 2014-му росіяни окупували півострів. Через це банк не віддавав гроші. Тому чоловіку довелося звертатися до суду. І судді йому допомогли. Від районного суду Києва до Верховного Суду вони визнали його право отримати заощадження.  

У березні та у вересні 2009 року чоловік відніс до кримського відділення ПриватБанку гроші. Та поклав їх на два депозити. На «Депозит VIP» він поклав 1 млн 098 тис. 235,49 грн. А на вклад «Пенсійний накопичувальний» він вніс 13 тис. 760 грн.

Угоди продовжувалися аж до анексії півострова у 2014 році. Нагадаємо, що захоплення Криму армією рф розпочалося у лютому 2014-го. Вже 16 березня окупаційною владою було проведено псевдореферендум, а 18 березня у москві путін підписав договір про прийняття півострова до складу росії.

Весь цей час до травня чоловік не згадував про свій вклад. А коли згадав, то виявилося, що його ощадні книжки заблоковані. Також він не міг отримати через банкомати та через Приват24 інформацію про стан рахунків. І дізнатися чи є там взагалі гроші.  

Коли він знайшов працююче відділення, то виявилося, що кошти на місці: 2,6 млн грн на одному рахунку та 124 тис. грн на іншому. Проте, нічого не було відомо про те, як можна було забрати гроші з банку.

У вересні 2014 року чоловік знов нагадав банку про себе і попросив повернути заощадження. Проте там відповіли, що «на даний період призупинено роботу Кримського відділення ПриватБанку та обслуговування клієнтів у зв'язку з невизначеністю статусу Кримського півострову та його правового режиму». Чоловіку не залишалося нічого іншого, як звернутися з позовом до суду.

Що було у суді

В серпні 2016 року чоловік просив суд стягнути з ПриватБанку 3,6 млн грн по одному вкладу та 185 тис. грн по другому. Потім подумав і вирішив себе не стримувати. І збільшив позовні вимоги: по VIP-депозиту вимагав від банку 4,2 млн грн, а по пенсійному вкладу 216,6 тис. грн.

Проте, у суді чоловік не зміг довести, що взагалі робив пенсійний вклад. Він не надав суду ні самого договору депозиту в оригіналі, ні оригіналу квитанції чи платіжного доручення на підтвердження внесення до банку коштів. Тому суд вирішив, що доказів цього вкладу не має.

У банку не змогли допомогти з підтвердженням договору. Там відповіли, що всі поштові відправлення, які направлені з материкової частини України, не приймаються поштою Криму та Севастополя. І повертаються у зворотному напрямку. Крім того, в ПриватБанку заявили – не має законодавчої бази, яка б визначала юридичний статус та діяльність банківської системи України в Криму.

У суді представник банку запевняв, що не було права та можливості ПриватБанку працювати після окупації півострова. Проте суд встановив, що відповідальність має нести установа, а не її філія у Криму. Тому у грудні 2017 року суддя Подільського райсуду Києва вирішив стягнути з ПриватБанку 2,6 млн грн вкладу, 1,5 млн грн процентів за договором. Всього це виходило 4 млн 187 тис. 533,33 грн.  

Банк намагався оскаржити це рішення. Його представник у суді наполягав, що чоловік не надав оригінали договорів та не підтвердив наявність на рахунках коштів, які б мали йому виплатити. Проте, у січні 2018 року колегія суддів Апеляційного суду Києва не знайшла помилок у рішенні свого колеги та залишила все як було.

Тоді ПриватБанк пішов до Верховного Суду. В скарзі адвокат державної установи зазначив, що їх клієнт невірно розрахував проценти по вкладах та не так підрахував суми коштів. Проте чоловік заперечив: він намагався розірвати угоду у 2014 році, але нічого не вийшло. Таким чином, за умовами договору проценти за вкладом мали розраховуватися за передбаченою у договорі ставкою -18%. Проте і цього разу Привату не пощастило. Представник банку не надав суддям свої розрахунки, тому і не було підстав переглядати рішення на його користь.

Інформатор писав, що батько передав борг по кредиту у ПриватБанку своєму синові.