Накопичувальна пенсія і недержавні пенсійні фонди: плюси та мінуси від експертів
Які ризики пов'язані з НПФ і чому під час війни не треба приймати закон про накопичувальну пенсію
Пенсія українців - найменша в Європі. Громадяни старше 60 років отримують в середньому 100 доларів. З квітня у Верховній Раді розглядається законопроєкт про накопичувальні пенсії. Втім недержавні пенсійні фонди працюють в країні майже двадцять років. При цьому експерти застерігають, що приймати закон про накопичувальні пенсії - це великий ризик. Чому?
Що таке недержавний пенсійний фонд
Недержавні пенсійні фонди (НПФ) існують в Україні з 2004 року. Такі фонди теж видають пенсію його учасникам, але, на відміну від державного пенсійного фонду - в НПФ людина збирає собі на старість сама. НПФ бувають трьох видів: відкриті, корпоративні та професійні.
- У відкритих учасниками можуть бути будь-які фізичні особи незалежно від місця та характеру їх роботи. Внески на користь учасників можуть здійснювати як фізичні, так і юридичні особи.
- В корпоративних фондах учасниками може бути одна або кілька юридичних осіб-роботодавців.
- В професійних учасниками фонду можуть бути організації роботодавців, їх об'єднання, об'єднання громадян, професійні спілки, їх об'єднання або фізичні особи, пов'язані за родом професійної діяльності, зазначеної в статуті фонду.
Згідно з українськими законами недержавний пенсійний фонд не може бути визнаний банкрутом. Але все ж НПФ може бути ліквідовано. У цьому випадку всі заощадження вкладника будуть переведені в інший НПФ, на їх вибір.
Важливо пам'ятати, що при цьому недержавні фонди не гарантують прибутковість, тому в разі негативного балансу підприємства вкладник отримає збиток.
Через це важливо вибирати перевірений НПФ і стежити за його балансом. Подивитися звіти більшості НПФ України можна на сайті Адміністративного центру персоніфікованого обліку.
Переваги і ризики вкладів у НПФ
НПФ найчастіше використовують як джерело додаткового доходу. У них є як недоліки, так і переваги.
Плюси:
- на відміну від пенсійного страхування життя, де між клієнтами розподіляється 85% отриманого інвестдоходу, НПФ ділить між учасниками весь прибуток;
- якщо член фонду по досягненню пенсійного віку не буде забирати всю суму відразу, а побажає отримувати виплату частинами, то фонд продовжить керувати цими активами і нараховувати прибуток;
- недержавні пенсійні фонди не штрафують своїх учасників за несвоєчасне внесення чергового платежу.
Мінуси:
- відсутність гарантованого доходу. Учасник фонду не застрахований від того, що по закінченню терміну дії договору він отримає менше, ніж вклав за час накопичення;
- закрити пенсійний рахунок не можна. Його можна або заморозити, якщо більше відкладати не виходить, або перевести до іншого недержавного пенсійного фонду;
- відкладати на пенсію в іноземній валюті не вийде: в Україні до недержавного пенсійного фонду можна робити внесок тільки в гривні.
Що кажуть експерти про накопичувальну систему пенсій
Повернення до ідеї повноцінної роботи накопичувальної системи, на думку керівника експертної групи з питань накопичувальної системи пенсійного забезпечення Міністерства соціальної політики Олександра Індило, безальтернативне.
“Змінити ситуацію й суттєво підвищити рівень пенсійного забезпечення, просто вплинувши на параметри солідарної системи, практично неможливо. Наприклад, чи готові ми збільшити кількість працюючих у 1,5-2 рази, тобто створити 5-10 млн нових робочих місць? Швидше за все, ні. Те ж стосується й скорочення середнього періоду виплати пенсій, тобто підвищення пенсійного віку. Збільшення у 1,5-2 рази страхових внесків, швидше за все, також не буде сприйнято”, - спрогнозував Індило.
Адвокат, кандидат юридичних наук Анна Даніель вважає, що прийняття закону про накопичувальні пенсії може стати важливим кроком до реформування пенсійної системи в країні, адже держава не зможе вічно перекривати дефіцит Пенсійного фонду. Та при цьому експертка звертає увагу на низку негативних моментів.
"Хвилює те, що це робиться поспіхом, під час війни. Чи є в нас сьогодні на стільки високий рівень довіри громадян до держави, що вони можуть повністю довірити кошти на накопичувальне пенсійне страхування уповноваженому пенсійному фонду, створеному державою, аж до кінця 2025 року, і чи держава спроможна їх захистити? Згадаємо, що рівень довіри до фінансових інституцій у громадян є наднизьким", - зауважила Даніель.
Вона додала, що накопичувальна пенсійна система не матиме сенсу і позитивного ефекту, якщо рівень інфляції в країні буде високим.
Нардеп Андрій Павловський, член Комітету з питань соціальної політики, також вважає, що під час війни це ризикований крок.
«Тим більше в Україні обмежене коло інвестиційних інструментів і галузей, куди можна інвестувати пенсійні заощадження. Економічні експерти кажуть, щоб система була успішною, треба, щоб пенсійний актив на пенсійних рахунках хоча б на 3% перевищував рівень інфляції в країні. Минулого року ми мали інфляцію 26%. Цей рік Національний банк прогнозує під 30%. Яка тоді повинна бути дохідність на цих накопичувальних рахунках? Мінімум 33%? А яка галузь під час війни в Україні дає таку дохідність?» - зауважив Павловський.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
