Судова ухвала змінила долю родовища, за яке вже вклали сотні мільйонів гривень і яке могло зробити Україну лідером на літієвому ринку. Але все пішло не за планом - і тепер у гру можуть вступити нові гравці
На вимогу Офісу генерального прокурора Печерський районний суд Києва наклав арешт на 51 земельну ділянку в межах Полохівського літієвого родовища, яким у тому числі цікавиться президент США Дональд Трамп. Воно знаходиться у Кіровоградській області. Відповідне рішення було ухвалено 7 березня 2025 року.
Як повідомляє видання NV, дослідженням родовища займалася компанія ТОВ "Укрлітійвидобування", яка належить підприємцю Сергію Табалову. За його ініціативи було здійснено оцінку запасів родовища за міжнародними стандартами JORC, а також розпочата підготовка до промислового видобутку.
Арешт пов’язаний із кримінальним провадженням, що триває ще з 2016 року, у межах якого прокуратура з’ясовує законність видачі дозволу на розробку родовища. За результатами останніх геологічних досліджень, у надрах Полохівського родовища зосереджено понад 760 тисяч тонн у перерахунку на карбонат літію (760 kt LCE). Це один із найбільших підтверджених запасів літію в Європі.
ТОВ «Укрлітійвидобування» інвестувало понад 100 млн грн у геологорозвідку та загалом понад 300 млн грн у розвиток проєкту. Ще 119 млн грн компанія сплатила за отримання ліцензії на видобуток. У разі повернення родовища державі, воно може стати об’єктом конкуренції між іншими інвесторами.
Літій – стратегічно важливий метал для виробництва акумуляторів, електротранспорту, а також у сферах енергетики, медицини, хімії та аерокосмічної галузі. У 2021 році глобальне споживання літію становило 0,5 млн тонн LCE, а до 2028 року прогнозується зростання потреби до 6 млн тонн. Наразі основна частина переробки літію у світі зосереджена в Китаї (понад 60%).
В Україні наразі розвідано чотири родовища літію, два з яких - у Кіровоградській області. Зокрема, Полохівське (біля Малої Виски) - єдине, що має чинну ліцензію на видобуток. Інше родовище в області - "Добра" - розташоване поблизу Добровеличківки. Ще два родовища - "Шевченківське" (Донецька область) і "Крута Балка" (Запорізька область) - перебувають на тимчасово окупованих територіях.
На початку 2025 року Україна і США планували підписати рамкову угоду щодо стратегічного партнерства у видобутку корисних копалин, однак процес було зірвано під час візиту Володимира Зеленського до Вашингтона через розбіжності в американському керівництві. Згодом, 27 березня, стало відомо, що США передали Україні нову, розширену версію договору, яка викликала дискусії навіть серед американських політиків через її умови.
16 квітня перша віцепрем’єрка – міністр економіки Юлія Свириденко повідомила про серйозний поступ у перемовинах щодо цієї угоди. А вже 17 квітня, за словами президента Володимира Зеленського, може бути підписано меморандум про стратегічне співробітництво у сфері надрокористування між Україною та США.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.