На Донбасі підняли ціни на житло для військових – чому оренда будинку сягає 35 тисяч гривень

Ціна на житло у фронтових районах - як у Львові: навіщо військові орендують житло, скільки на цьому заробляють місцеві та до чого тут українська делікатність

Оренда житла військовими
Оренда житла у Куп'янську обійдеться майже як у Львові – колаж: Інформатор-Україна

У прифронтових містах нині – бум на житло. Будь-яка група військових, що приїздить на фронт, шукає для себе «располагу», де можна перепочити, помитися, випрати речі. В зв’язку з цим у деяких тилових містах ціна оренди квартири чи будинку сягає 15 тисяч гривень, зі зручностями – до 35 тисяч гривень. «Інформатор» дізнався, як військові арендують житло. 

 Комусь треба попратися, до когось дружина приїхала

Військовослужбовець ЗСУ Станіслав з Київщини вже пів року перебуває на Донбасі. Пояснює, що його група часто змушена переїздити з місця на місце – інколи мають бойові виходи.

«Живемо в основному по селах. Коли приїздимо в село – йдемо до сільради і по місцевих напитувати житло. Ціни різні – все залежить від зручностей. Минулого разу знімали літню кухню у господарів – жили по суті у хліві, самі обладнали літній душ, ходили до дворового туалету. Платили 3 тисячі гривень на місяць. Зараз живемо в кращих умовах – є ванна, туалет, навіть дивани у будинку – складаємося на оренду, бо ціна такого будинку 7 тисяч гривень. Якщо чесно, за такі кошти у моєму рідному містечку можна зняти пристойну квартиру. Командування каже, що можемо жити у місцевій адміністративній будівлі, але там доведеться спати на головах у решти військових, ніяких зручностей немає, до того ж – по таких об’єктах найчастіше прилітає – ворог швидко дізнається, що тут розміщуються військові і може вгатити. Ризикувати не хочеться, тому з хлопцями склалися по 1 тисячі гривень на аренду житла. Платимо подобово – бо не знаємо, скільки ще тут будемо, за комуналку сплачуємо окремо», - розказує чоловік.

Військові активно шукають житло на фронті
Військові активно шукають житло на фронті. Фото Костя Андрійович 

 Юрій з Черкащини після ротації повернувся на Бахмутський напрямок. Розповідає, що зараз разом з побратимами копають окопи.

«Хлопці вже знайшли житло в тилу. Бо після окопів десь треба перепочивати та відновлюватися. Банально, випрати речі, прийняти душ, поголитися, зарядити павербанк – все це потрібно. Знайшли будиночок у селі поблизу – власник евакуювався, за ним приглядають сусіди. Просять у нас, хоч щось на хліб дати за оренду, бо сидять взагалі без грошей. Будемо скидатися з хлопцями – і нам добре, і людям трохи допоможемо, бо розуміємо, що місцеві ледве кінці з кінцями зводять. Зручності мінімальні – добре, що ще зимою купив розкладачку, маю спальник, зате є газ, світло, криниця в дворі», - розказує військовий.

Андрій з Краматорська виставив оголошення на ОЛХ про подобову оренду квартири в місті. За однокімнатну хоче 900 грн на добу. Пояснює, що бажаючих дуже багато.

На місяць на аренді можна мати до 30 тисяч гривень
На місяць на аренді можна мати до 30 тисяч гривень

«Військові не знімають житло помісячно – тому немає сенсу у довготривалій оренді, все подобово – бо завтра хтозна що може бути і куди перекинуть. Найчастіше в мене знімають на добу або дві – комусь треба перепочити і попратися, а до когось дружина приїхала, тож треба усамітнитися», - пояснює чоловік.  

 Українська делікатність

Волонтерка Діана Макарова розповідає, що житло військовим здавали ще з 2014 року – тоді у прифронтових зонах були популярні будиночки. Волонтери та командування домовлялось з сільськими радами, Міноборони сплачувало комуналку, допомагала з житлом військовим місцева влада.

Військових могли розмістити у клубах, школах, дитячих садочках, у приміщеннях підприємств. Проте ситуація змінилась з початком повномасштабної війни. Скупчення військових у сільському клубі – «жирна» ціль для ворога. Тому командування розпорядилось розселяти військових невеликими групами в різних точках.

Військових зараз селять невеликими групами
Військових зараз селять невеликими групами

Зрозуміло, що якщо у селі є клуб, школа і дитсадок – декілька невеликих груп заселити туди можливо. Решта ж житлового фонду – приватна власність, тому тут доводиться викручуватися – найчастіше волонтерам та самим бійцям.  

«Росіяни на окупованій території не церемоняться. Вибивають з ноги двері, господарів за шкірку – от вам і житло. У українців ситуація інша. Незважаючи на військовий стан і на те, що військові зараз мають право багато на що – все-таки вони шукають житло, домовляються з власниками, сплачують оренду і комунальні послуги, складаються зі своїх зароблених грошей, з розумінням ставляться до власників, які теж хочуть  отримати – хто прибуток, а хто на хліб заробити. Мені дуже подобається ця делікатність з нашої сторони», - каже волонтерка.  

За її словами, всі міста, наближені до фронту та до місць скупчення військових попіднімали ціну на оренду житла.

«Костянтинівка, Слов’янськ, Вуглегірськ, Запоріжжя, Харків – це ті міста, де квартирують військові. Навіть Львівщина – поблизу військових полігонів – там теж спостерігається бум на оренду», - каже Макарова.

Коли йшли бої за Бахмут, військові штурмували волонтерів з проханням знайти хоч якийсь будиночок в оренду чи квартиру, та хоч в Слов'янську, куди можна відтягнути легких контужених, прокапати, відлежатись. Слов'янськ переживав бум оренди. У Вугледарі до останнього можливого працювали ріелтори, здаючи житло військовим.

Жінка пояснює, що є люди, які підвищують ціни на житло і намагаються заробити. А є й такі люди – які просять кілька копійок, або заплатити за комунальні послуги.

«В мене є знайомі, які евакуювались, а житло здають безкоштовно військовим. Знаю людей, які не тільки віддають житло в безкоштовне користування, але й комунальні послуги оплачують військовим самі», - розповіла вона.

У кожної групи військових є декілька будинків чи квартир
У кожної групи військових є декілька будинків чи квартир

Діана пояснює, що найчастіше військовим доводиться орендувати житло вскладчину – у кожної групи, взводу чи роти  є декілька будинків чи квартир, куди можна «відскочити» від передової на перепочинок.

«У військових це називається «располага» - такий своєрідний тил, де можна приготувати поїсти, покупатися, відпочити або перехворіти застудою пару днів чи відлежатися з тиском, щоб не їхати до госпіталю», - каже вона.

Також Макарова розповіла, що армія – це зріз суспільства. Тому орендарі серед військових трапляються різні.

«Зазвичай – це порядні люди, які з розумінням ставляться до чужої власності. А є й такі, хто нечистоплотний, можуть щось украсти, є й аватари чи покидьки. Банально, але спостерігала картину: в Миколаївці в хаті щось украли, в Костянтинівці вже бояться здавати житло військовим, бо пішли чутки, що ЗСУ пограбували всю Миколаївку», - пояснює вона.

 Ціна питання

За словами Діани Макарової, в Костянтинівці такий-сякий будинок зараз можна орендувати за 15 тисяч гривень. Оренда будинку з хоч якимись зручностями стрибає до 35 тис грн.

Квартири здають подобово
Квартири здають подобово
Військові хочуть мати хоча б якісь зручності
Військові хочуть мати хоча б якісь зручності
В прифронтових містах активно працюють ірелтори
В прифронтових містах активно працюють ірелтори

 

Довгострокову оренду перераховують подобово
Довгострокову оренду перераховують подобово
На здачі житла можна заробляти
На здачі житла можна заробляти

На сайті ОЛХ в Костянтинівці найдешевшу квартиру пропонують за 600 гривень на добу, зі зручностями – 1000 – 1500 грн, будинок – 1600 гривень на добу. У Краматорську за місяць одно-двокімнатки просять від 5 до 10 тисяч гривень. Ціна будинку – від 20 тисяч гривень і вище.

Діана Макарова пояснює, що попит значно перевищує пропозицію. Тому ціни зростають.

Ріелтор Олена працює по Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці та Покровську. Теж пояснює, що замовлень дуже багато, а варіантів вкрай мало.

«Військові продовжують прибувати і першим ділом просять житло. Раніше ставили умови – щоб була. Приміром, мікрохвильова пічка, електрочайник, дивани, ванна з туалетом. Зараз просять знайти хоч щось – хоч чотири стіни якихось і щоб була електрика. Але варіантів не так багато», - каже жінка.

За її словами, зараз військові намагаються заселятися побільшими групами. Це щоб менше платити за оренду.

«Знаю випадки, коли знімають приватний будинок і живуть по 35 – 50 чоловік одночасно. 30 чоловік постійно на місці, решта бувають набігами на кілька днів. Сплять у спальниках просто на підлозі, займають сарай, погріб, літню кухню у домоволодінні», - пояснює вона.

Дуже часті випадки, коли приїздять батьки чи дружини з дітьми до бійців. Тоді просто молять знайти на кілька днів житло для родини.

«Є такі власники, які взагалі не здають житло. Наприклад, знаю одного такого – у нього трикімнатка з шикарним ремонтом, залишив майже всю побутову техніку там, ванна з якогось італійського мармуру. Навідріз відмовляється здавати будь-кому, дуже труситься за свої пожитки», - розказує Олена.

Люди різні, є й такі, хто допомагає безкоштовно
Люди різні, є й такі, хто допомагає безкоштовно

«Згадайте які шалені ціни на житло переживали Львів, Франківськ, Рівне тощо. Тилові міста переживали бум оренди. Ставка йшла на біженців. Тому схід і захід разом, завжди. А люди скрізь більш-менш однакові. І на півдні бум оренди, там ставка на військових. І в центрі бум оренди, там ставка на біженців. І в прифронтових містах іде розрахунок на військових зараз», - каже Макарова.

 Оренда в окупації

Ситуація з орендою з того боку виглядає дещо кращою. Росіяни справді не церемоняться з пошуками житла – можуть вибити двері, виставити на вулицю господарів і спокійно жити, хоча їх командування просить цього не робити, щоб максимально здобути прихильність місцевого населення.

Проте буму не спостерігається. Міста на Донбасі досить відчутно спорожніли, тож порожнього житла в Донецьку чи Луганську чимало. На окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей окупанти позаймали бази відпочинку, тож проблем з орендою фактично немає. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube