Мовчазна більшість: відомий політолог пояснив, чому соціологічні рейтинги можуть не збігтися з результатами виборів
Більшість соціологічних опитувань не враховує ефект так званої мовчазної більшості, коли люди не озвучують свою політичну позицію через її буцімто непопулярність, зате на виборах голосують так, як їм потрібно
Соціологічні рейтинги в Україні фіксують лише настрої активної меншості, тоді як переважна більшість громадян просто відмовляється від участі в опитуваннях. Цю тему підняли на тлі ажіотажу навколо рейтингів Кирила Буданова, який у березні 2026 року потрапив до трійки лідерів президентської гонки за даними SOCIS.
Про це написав Володимир Фесенко, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента", 26 квітня 2026 року. За його словами, дані опитування SOCIS, навколо яких зараз виник резонанс, насправді оприлюднили ще наприкінці березня - і тоді такого ажіотажу не було.
"В інформації про методику опитування є повідомлення, що рівень досяжності (Response Rate): 10,05%. Це означає, що в процесі телефонного опитування з тих, до кого зверталися, на запитання інтерв'юерів відповіли лише 10% людей", - зазначив він.
Тобто, пояснює Фесенко, реально опитали трохи більше тисячи людей - а зверталися до приблизно десяти тисяч. Близько 90% тих, до кого звернулися, просто відмовились брати участь у дослідженні. Він похвалив SOCIS за те, що компанія розкрила цей показник - на відміну від більшості колег.
"Я щиро дякую компанії SOCIS, що вони надали цей показник. Соціологічні компанії дуже рідко надають його, тому що, коли він такий низький, це суттєво послаблює валідність даних. Надання цього показника — це прояв професійної чесності", - зазначив Фесенко.
При цьому політолог уточнив: це не означає, що соціологія взагалі втрачає сенс. Дані опитувань фіксують реальні тенденції, але лише серед тих, хто цікавиться політикою і готовий говорити з незнайомими інтерв'юерами.
Реальні цифри можуть помітно відрізнятись від тих, що показують опитування. Самі соціологи описують це явище терміном "спіраль мовчання" - коли люди приховують свої погляди, вважаючи їх непопулярними.
Цей ключовий показник методики дослідження, Response Rate, зазвичай залишається поза увагою коментаторів. Поведінку "мовчазної більшості" передбачити вкрай складно, а отже і результати майбутніх виборів можуть стати повноцінною несподіванкою.
Експерт зробив висновок про "чорну скриньку" на виборах
Фесенко дійшов висновку, що результати майбутніх виборів вирішуватиме "мовчазна більшість" — ті самі 90% українців, які відмовляються відповідати на запитання соціологів. Їхні настрої та позиції можуть помітно, хоча і не кардинально, відрізнятись від того, що фіксує поточна соціологія.
Він охарактеризував цю групу як потенційну політичну "чорну скриньку". Тобто - непрогнозовану силу, здатну принести великі сюрпризи на виборах. Проблема низького рівня досяжності, за словами аналітика, стосується не лише SOCIS — вона притаманна всім соціологічним компаніям, які працюють в Україні. Просто тепер є фактологічне підтвердження цього явища.
Рейтинги Буданова і Залужного вже ставали предметом суперечок
Соціологічні рейтинги в Україні регулярно викликають суперечки. Зокрема, раніше Залужного і Буданова усунули з опитувань КМІС через підозри, що їх навмисно виключили саме тоді, коли довіра до них зростала. Ця ситуація показала, що питання методології і добросовісності соціологічних досліджень в Україні гостро стоять уже не вперше.
Водночас за результатами опитування SOCIS у червні 2025 року, Залужний і Буданов залишались найвпливовішими фігурами серед українців — випереджаючи навіть президента Зеленського. Саме ці дані стали частиною того інформаційного фону, на якому Фесенко і побудував свій аналіз довіри до соціології.
Вибори в Україні: наскільки це можливо
Нагадаємо, на початку 2026 року видання Financial Times повідомило, що президент України Володимир Зеленський 24 лютого нібито може представити план проведення президентських виборів Україні разом із референдумом, а адміністрація президента США Дональда Трампа нібито наполягає на проведенні голосування до 15 травня, пригрожуючи у разі зволікання позбавити Україну безпекових гарантій.
Після цього народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк заявив, що ця стаття американських журналістів є маніпулятивною, а інформацію для неї давали, ймовірно, некомпетентні люди, оскільки провести вибори 15 травня неможливо. Ввечері 12 лютого сам Володимир Зеленський спростував чутки про те, що він буцімто збирається оголосити про вибори та референдум в Україні 24 лютого.
Трохи раніше нолова політсили "Слуга народу" Олександр Корнієнко припускав, що в Україні теоретично можна провести вибори навіть під час війни. Але на практиці - це буде дуже складний процес в усіх сенсах, тому для проведення виборів потрібно щонайменше всеосяжне та повне припинення вогню.
Корнієнко також додав, що фінансуванням проведення виборів в Україні займатимуться країни Євросоюзу. Якщо раніше організація виборів обходилася у 2,5-3 мільярди гривень, то за нинішніх умов ці витрати фактично подвоюються й можуть сягнути близько 6 мільярдів гривень, хоча раніше Корнієнко озвучував суму у 10 мільярдів грн.
Слідкуйте за нами у Telegram
