Західні журналісти прогнозують розкол суспільства та зміну іміджу Володимира Зеленського через можливу відмову від територій Донецької області
Дедалі більше українців, виснажених тривалою війною, висловлюють готовність до територіальних поступок в обмін на залізні гарантії безпеки та припинення бойових дій. Згідно з аналітичним матеріалом видання The New York Times, цей зсув у суспільній свідомості є наслідком накопиченої втоми та бажання отримати впевненість у завтрашньому дні без нових обстрілів. Опитування демонструють, що ключовим фактором для населення є не сама передача земель, а неможливість повторення агресії з боку Росії у майбутньому.
За даними видання The New York Times, результати останніх досліджень вказують на суттєву динаміку порівняно з початком повномасштабного вторгнення. Тенденцію підтверджують і найсвіжіші дані КМІС: станом на кінець січня 2026 року вже 40% опитаних українців заявили про готовність до виводу військ із Донбасу заради завершення війни. Примітно, що лише за останній місяць кількість тих, хто «легко» погоджується на таку умову, зросла до 9%, а ще 31% вважають таку поступку «загалом прийнятною» за умови отримання гарантій безпеки від США та Європи.
Водночас західні аналітики попереджають про серйозні внутрішні ризики для України. Попри зростання прихильників компромісу, 52% населення все ще залишаються непохитними у питанні цілісності державних кордонів і виступають категорично проти територіальних поступок. Такий розподіл думок створює реальну загрозу глибокого розколу всередині держави. Окрему увагу журналісти приділяють постаті Володимира Зеленського: видання вважає, що офіційна згода на втрату територій може трансформувати його образ у світових медіа з "лідера супротиву" на політика, який допустив тривалу окупацію рідних земель.
Як зазначають міжнародні оглядачі, для багатьох українців головною умовою будь-яких перемовин залишається саме надійний механізм захисту від майбутньої війни. Проста відмова від Донбасу без вступу в НАТО або отримання аналогічних гарантій сприймається більшістю як капітуляція, а не як шлях до миру. Уряд України наразі продовжує наполягати на "формулі миру", яка передбачає повне відновлення територіальної цілісності, проте тиск з боку західних партнерів та внутрішнє вигорання населення вносять свої корективи в інформаційне поле.
Офіційна позиція української влади, закріплена у Конституції та численних заявах РНБО та Офісу президента, залишається незмінною: жодних територіальних поступок агресору. Міністерство закордонних справ України неодноразово наголошувало, що будь-які "торги" територіями є юридично нікчемними та небезпечними для світового правопорядку. Водночас соціологічні опитування, що проводяться КМІС та іншими авторитетними інституціями, є важливим індикатором для міжнародних партнерів, які формують стратегію подальшої військової та дипломатичної допомоги Україні на 2026 рік.
Нагадаємо, РФ наполягає на повному виведенні українських військ з Донбасу. Росія посилається на так звані "домовленості на Алясці", нібито досягнуті між президентом США Дональдом Трампом та Путіним минулого літа. За версією Москви, ця угода передбачає передачу під контроль РФ усіх територій регіону, які ще не були захоплені.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що територіальні питання не вирішуються на рівні делегацій і можуть обговорюватися лише під час його особистої зустрічі з російським диктатором Володимиром Путіним.
25 січня Зеленський заявив, що Сполучені Штати намагаються знайти компроміс щодо цього проблемного питання територій. Втім президент наголосив, що на поступки мають піти всі сторони, в тому числі й РФ.