Ми хотіли б стати членом БРІКС замість ЄС: Туреччина може зробити різкий геополітичний розворот

У вівторок, 4 червня, перебуваючи з візитом у Китаї, Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив про бажання Анкари доєднатися до БРІКС. На думку керівництва країни, це має стати хорошою альтернативою вступу в ЄС, адже з 1999 року Анкара не може просунутися далі статусу кандидата. Це питання мають обговорити 9 червня на зустрічі міністрів країн БРІКС у російському Нижньому Новгороді.

Фідан також заявив, що сподівається взяти участь у цьому саміті, повідомляє газета South China Morning Post. Китай та США вже заявили, що вітають рішення Анкари.

«Звісно, ми хотіли б стати членом БРІКС. Подивіться, як піде справа в цьому році. Це могло б стати хорошою альтернативою ЄС… ЄС не давав Турції стати повноправним членом через політику ідентичності, тому нам доведеться шукати інші альтернативи», — заявив глава турецького МЗС Хакан Фідан.

Про що йдеться у Анкарі

Туреччина вперше робить такі заяви й вони стали несподіванкою для багатьох. Ігор Семиволос, директор Центру близькосхідних досліджень, вважає, що такі слова на даному етапі мають на меті сприяти більшим поступкам від ЄС чи США.

«Політичні маневри можуть, звісно, закінчитися геополітичним розворотом, але станом на зараз я бачу це як політичний маневр. Без сумніву, Туреччина була б діамантом у короні Росії, але в те, що Туреччина готова до такого розвороту, я не вірю особливо сильно», — каже експерт.

Пан Ігор додає, що Захід і Туреччину пов’язує занадто багато спільного, аби такий перехід відбувся безболісно для Анкари. Є, звісно, інші країни БРІКС, які орієнтуються на Захід, до прикладу, Індія, але рівень інтеграції неспівставний.

«Індія не є членом НАТО, Індія не має амбіцій стати членом Європейського Союзу. Між Європейським Союзом і Туреччиною давно вже діють митні правила ЄС. Якщо вони стають членом БРІКС, то під загрозою опиняється вся торгівля з Європейським Союзом. І є ще дуже багато різних моментів», — каже Ігор Семиволос.

Туреччина, ЄС та БРІКС

Туреччина була обурена тим, що її статус не змінився, коли в рамках роботи з розширення Євросоюзу Молдова та Україна стали кандидатами на членство. Уряд Реджепа Ердогана зазнав критики з боку західних союзників не лише через зв’язки з Росією, але й через проблеми з демократією та верховенством права. Анкара суттєво відійшла від багатьох західних норм, що і стало оновним приводом для заморожування її кандидатського статусу. Втім, влада Туреччини вважає, що Євросоюз боїться появи нового потужного члена, який може скласти конкуренцію Франції та Німеччині.

Натомість група БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африканська Республіка) не має жодних вимог до внутрішнього устрою держав-членів, часто доєднуючи відверто антидемократичні країни. З моменту заснування у 2006 році блок двічі розширювався: у 2011 році до нього доєдналася ПАР, а 2024 року — Єгипет, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія та Ефіопія. КНР та РФ вбачають у блоці майбутній аналог НАТО чи ЄС і навіть пропонують запровадити спільну валюту за аналогією з Євро. Але скептики зауважують, що інтереси країн-членів є надто різними, а часом і взаємозаперечними. До прикладу, Індія хоче зайняти місце Китаю в виробничому ланцюжку західних економік.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.