Масштабування системи Фрея - гендиректор військової компанії вважає, що Україна може заробити два держбюджети на власній зброї
Вадим Кодачигов пояснив, як антибалістична система Freya та продаж виробів - а не технологій - здатні принести Україні непогані гроші
Антибалістична система Freya вже збирається в Європі за принципом конструктора - і саме вона може стати основою для масштабного виходу України на міжнародний ринок зброї. Раніше розробники розповідали, чому Freya може перевершити Patriot за рядом показників. Тепер до дискусії долучилися представники оборонної індустрії - і порушили питання, яке виходить далеко за межі однієї системи: чи зможе Україна перетворити технологічні розробки на стабільне фінансування армії?
Генеральний директор військової компанії Вадим Кодачигов прокоментував ситуацію журналістам телеканалу Київ 24. За його словами, приватні виробники вміють створювати якісні рішення, проте масштабування залишається системною проблемою - і подолати її без участі держави неможливо.
"Для того, щоб це не стало системним збоєм, це має усвідомити держава. Я за те, щоб Україна продавала не технології, щоб Україна продавала вироби. Тому якщо ми розуміємо, що нам треба масштабуватися, ми можемо масштабуватися за гроші своїх виробів, які ми продаємо в Європу. І ми можемо розвивати своє виробництво в Європі, але ці виробництва будуть лишатися українськими, тому що технологія належить Україні", - сказав Вадим Кодачигов, генеральний директор військової компанії.
Кодачигов зазначив, що вже пропонував Міністерству оборони конкретну модель: відкривати виробництва в Чехії, країнах Балтії та Польщі - у більш безпечних локаціях - зі спеціальним податком до України за кожен вироблений там виріб. Ці кошти мали б іти безпосередньо на закупівлю зброї для армії. Він назвав таку схему нормальною ринковою процедурою - і підкреслив, що цей ринок зараз вільний.
Підрахував потенціал і порівняв із газовими доходами Росії
Кодачигов навів конкретну оцінку потенціалу: за рік-два Україна може отримати суму, рівну двом-трьом державним бюджетам - виключно за рахунок продажу зброї. Він порівняв цей ресурс із газовими доходами Росії і наголосив, що у України немає стільки газу, зате є технології. Саме вони, на його переконання, мають стати основою для наповнення бюджету, а не предметом передачі іноземним партнерам.
Демонополізація експорту - ключова теза, яку Кодачигов просуває з того часу, коли очолив асоціацію виробників озброєння. Він зазначив, що Росія активно просуває свої технології на зовнішній ринок і відкрито на цьому заробляє - "шалені гроші", як висловився він сам. Україна досі не скористалася цією нішею, хоча має для цього всі підстави. За словами Кодачигова, вже за три-чотири місяці роботи у правильному напрямку можна отримати перші надходження до бюджету - без прохань до партнерів.
Що відомо про причини уваги системи Freya
Freya - це консорціум незалежних європейських компаній, мета якого - до 2027 року створити автономну систему перехоплення балістичних ракет. Основою для неї є ракета FP-7, яку позиціонують як аналог ATACMS, але вдвічі дешевша. Нові випробування підтвердили здатність до маневрів у повітрі - ключову вимогу для перехоплювача, - а в перспективі платформа зможе збивати навіть балістичні цілі.
Аргументи Кодачигова вписуються в ширший контекст дискусії про експорт українських розробок. Чинна ситуація означає, що українські виробники мають 50% вільних потужностей - але держава не дає їм ліцензії на експортні операції. Виробники переносять бізнес у країни, де президентське оточення не вирішує, кому давати дозвіл на експорт, а кому ні. Саме цю проблему і намагається вирішити пропозиція Кодачигова - через системний підхід з прозорим оподаткуванням зарубіжних виробництв.
Що чекає на ринок, якщо відбудеться технологічний прорив
Fire Point обіцяє, що платформа FREYJA зможе збивати балістичні цілі, а компанія наголошує на перспективі закрити українське небо без залежності від іноземних поставок. Після успішних випробувань FP-7 головний конструктор Fire Point Денис Штілерман закликав європейських партнерів пришвидшити темпи співпраці заради пан'європейського антибалістичного щита. Це саме той ринок, про який говорить Кодачигов - і який поки що вільний.
Ворог нарощує кількість балістики, оскільки Росія знає про проблеми України зі збиттям саме цього типу зброї. Через нестачу антибалістичних ракет для ППО противник готовий повторювати масштабні удари. На цьому тлі європейська оборонна промисловість не готова повністю взяти на себе відповідальність за власний захист - не вистачає ні виробництва, ні сучасного проєктування. Це і є той структурний попит, на який пропозиція Кодачигова дає відповідь.
Що варто знати про Freya і ринок зброї
Українська компанія Fire Point показала запуск балістичної ракети FP-7 - тієї самої розробки, що ляже в основу антибалістичної системи Freyja і здатна покривати 200 кілометрів. Fire Point обіцяє, що платформа зможе збивати і балістичні цілі. Співзасновник і головний конструктор компанії Денис Штілерман заявляв, що прагне знизити вартість перехоплення балістичної ракети до рівня нижче 1 мільйона доларів.
Зеленський заявляв, що Україна може виробляти 8 мільйонів дронів, але фінансування дозволяє закупати лише половину - отже, є 4 мільйони БпЛА для можливого виходу виробників зброї на експорт. За підрахунками, тільки на FPV-дронах держава може заробити щонайменше 2 мільярди доларів. Країни-учасниці Рамштайну разом із ЄС вже виділили понад 5,7 мільярда доларів на виготовлення українських ракет та безпілотників - пріоритети формату змістилися в бік інвестицій у внутрішнє українське виробництво.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
