Масована атака на корупцію: що стоїть за серією обшуків у чиновників та олігархів?

Минулого тижня Україною прокотилася хвиля гучних відставок. Їхнім ініціатором виступив глава держави, який пов'язав чистки владних рядів з початком боротьби з корупцією. А цього тижня відбувся другий акт дійства – серія обшуків у чиновників з різних відомств та різних рівнів. Завітали правоохоронці і до олігарха Ігоря Коломойського, екс-міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та нардепа від ліквідованої ОПЗЖ Вадима Столара. Інформатор розбирався, що за цим стоїть: щире прагнення керівництва країни очистити владу від корупціонерів чи лише демонстрація таких намірів через репутаційну безвихідь? 

Недоторканий олігарх

“1 лютого 2023 року стало маркерним днем в історії президента Зеленського, оскільки правоохоронці з саме президентської вертикалі – ДБР, СБУ, – провели масові рейди по різним корупційним точкам”, – оцінив ситуацію в інтерв’ю Інформатору журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, чия стаття про закупівлю Міністерством оборони харчів для армії послугувала триггером для антикорупційних заходів останніх днів.

Хоча частина цих заходів, на думку Ніколова, переважно спрямована на отримання піар-ефекту. Як, наприклад, візит силовиків до олігарха Ігоря Коломойського. В ньому, вважає журналіст, немає ніякого сенсу, крім одного – дати сигнал, що СБУ має претензії до олігарха на 40 млрд гривень.

“Хоча обґрунтованість цих претензій наразі невідома. Це лише прес-реліз про обшук у Коломойського з фото розгубленого олігарха, яке демонструє – ось він стоїть перед обличчям закону. На цьому – все”, – говорить Юрій Ніколов.

Справжнім покаранням для Коломойського може бути лише екстрадиція до США, де проти нього відкрито кримінальні справи. А обшуки для олігарха ніякої загрози не несуть. 

Мальдіви, шуба та мільйон доларів

“Життя – це супермаркет. Бери, що хочеш, але каса попереду”, – цю тезу з давнього інтерв'ю Ігоря Коломойського, мабуть, можна застосувати до кожного з тих, до кого 1 лютого прийшли з обшуком правоохоронці. Але найбільше вона підходить до історії життя в.о. начальника податкової служби Києва Оксани Датій.

Під час обшуку у податківиці виявили кілька списків передноворічних бажань, в яких йдеться про кар’єрне підвищення, соболину шубу, мільйон доларів, поїздку до Лондону, годинник Breguet та “інші ласощі”. Майже все, що просила Датій у Всесвіту, вона отримала. Але тепер, судячи з усього, чиновниці не оминути “каси”.

Розплачуватися доведеться за те, що підозрювана, як стверджує слідство, реалізовувала через своїх довірених осіб схеми штучного завищення валових витрат деякими підприємствами, ведення бізнесу без реєстрації ФОП та надання недостовірних відомостей про доходи. Через це держава втратила близько 15 млн гривень.

В іншому епізоді керівництво ГУ ДПС у Києві виявилось причетним до схем незаконного отримання відшкодування ПДВ, внаслідок яких у тіньовий обіг потрапило понад 30 млрд гривень.   

Формулювання підозр, висунутих київській податківиці, вочевидь, малозрозумілі для пересічного громадянина. Тож, недивно, що знайдені в неї під час обшуку вішлисти були використані у якості ілюстративного матеріалу нинішнього етапу боротьби з корупцією. Те, що суспільний резонанс отримали фото папірців із записами, скажемо прямо, інтимного характеру, як раз і говорить про перевагу форми над змістом в усіх цих процесах. Публіка потребує візуальних ефектів, влада діє на потребу публіки.       

“Історія з київською податківицею і її вішлистами дуже вражає з емоційного боку і є досить, скажімо так, телегенічною. Але з іншого боку, про податкову столиці розмови ходять, здається, всі три десятки років незалежності України. І те, що за нею прийшли в той самий день, було одним з елементів постановочного шоу від влади”, – переконаний Юрій Ніколов. 

Діряві ворота країни

Того ж дня Кабмін звільнив керівний склад митниці. Свою посаду втратив виконувач обов’язків голови Держмитслужби В’ячеслав Демченко, який став в.о. ще у листопаді 2021, та його перший заступник Олександр Щуцький. Причини таких кадрових рішень офіційно не називаються. 

За словами  голови фракції “Слуга народу” Давіда Арахамії, від обов'язків відсторонили ще одного заступника, Руслана Черкаського. Відносно нього почали дисциплінарне провадження.

Історії з відстороненням високопосадовців державної митниці, говорить Інформатору Юрій Ніколов, також поки що незрозумілі журналістам, що висвітлюють тему корупції та боротьби з нею.  

“Їхня змістовна частина, яка теж поки схована за зовнішнім піар-ефектом, ще буде підлягати вивченню: кого насправді звільнять, а кого насправді посадять. Тобто маємо чергову історію з грою в “нові обличчя”. Коли замість інсталяції нових правил, що унеможливлюють корупційні схеми, крадіжки та хабарництво, просто змінюють обличчя на потоках. В розрахунку на те, що нові обличчя не будуть красти, – пояснює експерт. – Але як свідчить українська історія, якщо нові обличчя потрапляють на старі схеми, зазвичай, вони швидко псуються і продовжують діяти в дусі своїх попередників”. 

Слідами сумнозвісних яєць для армії  

Також викликають питання до підозр, які слідчі СБУ висунули колишньому заступнику міністра оборони В’ячеславу Шаповалову і екс-керівнику департаменту закупівель МО Богдану Хмельницькому. Це ті самі люди, які були звільнені з Міноборони за історію з яйцями під час закупівлі харчів для армії. Але зараз, стверджує наш співрозмовник, їм інкриміновані інші епізоди.

“З дуже скупих даних, що є в публічному просторі, можна зрозуміти, що Шаповалову пред’являють підозри теж по закупівлі харчування, але в інших епізодах. А Хмельницькому інкримінують історії про закупівлю бронежилетів. В мене немає сумнівів, що по цих людях потрібно доводити справи до вироків. Але там виникає велике питання щодо того, чи має це бути справою СБУ”, – коментує Юрій Ніколов.

Справа в тім, що посади цих чиновників і задекларовані розміри збитків такі, що розслідування по них має вести НАБУ. А з обшуками до Шаповалова 1 лютого прийшла Служба безпеки України. І Хмельницькому підозру висунула СБУ. 

“Далі може трапитись дуже неприємна історія, коли суд вирішить, що це все – підслідність НАБУ і примусить прокуратуру передати туди справи колишніх представників Міноборони. Це дасть підстави для ухвалення рішення, про те, що всі докази, які були зібрані в ході досудового розслідування СБУ, не є належними у випадку продовження справи НАБУ. І це фактично нівелює всі напрацювання слідчих”, – попереджає експерт.

Тобто вже зараз під судову справу закладається міна, яка згодом може зруйнувати її перспективу і не завадити винесенню вироку підозрюваним. Відкривається широке поле для юридичних трюків.

До речі, до Коломойського у вересні з обшуком приходило НАБУ, а цього разу – СБУ. Це, на думку спостерігачів, в подальшому може вилитись в конкуренцію відомств, перетягування доказів та загрожує зрештою розвалом кримінальної справи. 

Чи будуть вироки?

“Просто хочу нагадати, що обшук – це не підозра і не вирок. Це лише слідча дія. Вона може до чогось привести. А може й ні”, – звертає увагу політичний експерт Олена Яхно. 

І з цим важко не погодитись. Багато хто із спостерігачів звернув увагу на те, що Володимир Зеленський розгорнув полювання на корупціонерів після викривальних публікацій у ЗМІ. Надто бурхливо вони обговорювались у суспільстві, що продемонструвало його внутрішній запит на необхідність приборкання будь-яких корупційних проявів під час масштабної війни.

Це і підштовхнуло владу до активності. Але суспільство, як показує український досвід, цілком може задовольнитися яскравою картинкою і на певний час заспокоїтись. На відміну від західних партнерів України.  

І тут не можна не зв’язати бурхливу антикорупційну діяльність українські правоохоронці розгорнули напередодні саміту Україна – ЄС. Його стратегічна мета, за задумом української влади, – отримати нові запевняння у зближенні з Євросоюзом в контексті майбутнього членства.

“Показові звільнення, кримінальні справи та обшуки напередодні такої події легко зчитуються як сигнал європейським партнерам: Україна усвідомлює свої проблеми з корупцією, готова з ними боротися та розуміє, що без цієї боротьби подальша євроінтеграція навряд чи можлива”, – пише у своїй статті на сайті РБК-Україна політичний оглядач Мілан Леліч. 

І за великим рахунком, говорить Юрій Ніколов, це добре, що напередодні саміту наша країна отримала позитивний піар, продемонструвавши, що глава держави продовжує лінію на боротьбу з корупцією, початок якій він поклав два тижні тому, відреагувавши на історію з яйцями Міноборони. 

“Зеленський тоді вперше за багато часів припинив толерувати корупціонерів. Спочатку послідували відставки, в тому числі в МО, зняті з посад губернатори, які засвітились в корупційних скандалах. Тепер перейшли до дій правоохоронців. Важливо, щоб наша влада продовжила справжню боротьбу з корупцією, а не демонстрацію її”, – зауважує журналіст розслідувач.              

Скоріш за все, влада, дійсно, розпочала боротьбу з корупцією від репутаційної безвиході. Обставини склались таким чином, що Банковій не залишається нічого іншого, як оголосити похід проти хабарників і розградачів державних грошей, яких не зупиняє навіть війна.

Але якщо це не призведе до швидких, а не затягнутих на довгі роки, судових процесів та реальних вироків, репутаційні втрати у Володимира Зеленського та його команди будуть ще більшими. Не кажучи вже про втрати для авторитету України в очах західних союзників з усіма наслідками для українців, що з цього витікають.  

Раніше Інформатор писав про подробиці відставки заступника керівника ОПУ Кирила Тимошенко.

Також ми повідомляли про те, що Міноборони потрапило у корупційний скандал через завищені ціни на продукти для військових.