Людина молодшає кожні сім років: тоді чому ми старіємо
Наші клітини вмирають, але на їхнє місце приходять нові. Деякі оновлюються дуже швидко.
Це цікава думка, яку багато хто з нас чув раніше: наші тіла оновлюються кожні сім років. Проблема в тому - що насправді відбувається. Ймовірно, цей популярний міф зводиться до статті 2005 року, в якій використовувався на той час новий метод визначення віку людських клітин, пише IFLScience. Один із авторів тієї статті вважав, що середня тривалість життя клітин може становити від семи до десяти років. Потім на їхнє місце приходять нові. Тоді чому ми не молодіємо?
Якби людське тіло було просто краплею, що складається з клітин одного типу, тоді, можливо, був би хоч якийсь елемент істини в поширеній думці: приблизно кожні сім років із кожної клітини вискакувала б одна запасна, а потім вони помирали б в один і той самий час, як за годинником.
Однак реальність така, що наші тіла складаються зі складного масиву різних типів клітин з різними потребами та функціями, організованих в органи з різними потребами та функціями. Це означає, що деякі клітини в організмі людини відновлюються набагато швидше, ніж інші.
Візьмемо клітини, які складають самий верхній шар слизової оболонки шлунка, клітини поверхневої слизової оболонки або фовеолярні клітини. Їхня мета – виробляти слиз, який захищає внутрішню частину шлунка від їдкої кислоти, яку він виробляє.
Бути першою лінією захисту означає, що дуже важливо, щоб вони були у відмінній формі. Тож вони відновлюються кожні 10 днів! Насправді епітеліальні клітини шлунково-кишкового тракту – ті, що вистилають весь травний тракт, а не тільки шлунок, складають близько 12% щоденного клітинного обміну людини.
Однак найбільша частка припадає на клітини крові. Причому еритроцити, середня тривалість життя яких становить близько 120 днів, складають 65% загального щоденного обміну, а всі типи клітин крові – майже 90%. Крім того, є клітини, які ми носимо з собою протягом усього життя, наприклад клітини центральної нервової системи.
Ось чому травми головного та спинного мозку вважаються такими серйозними – залучені нейрони зазвичай не відновлюються спонтанно. Однак без пошкоджень вони проживуть стільки ж, скільки і тіло, в якому вони перебувають, і деякі вчені вважають, що вони можуть продовжувати жити й після цього, якщо їх пересадять.
