Львів'янка отримала дзвінок з Київстару щодо оформлення електронної SIM-карти та втратила з карток ПриватБанку кошти у розмірі 108 500 гривень - що вирішив суд
Жінка зверталася до ПриватБанку з заявою щодо повернення коштів, які були списані з її карток, але жодної відповіді не отримала
Жінка отримала дзвінок від нібито працівника Київстар, який під приводом оформлення електронної SIM-карти заволодів коштами з її карток ПриватБанку. Загалом вона втратила з рахунків 108 500 гривень. Про це йдеться у рішенні Сихівського районного суду Львова, опублікованому 19 серпня 2025 року.
17.09.2024 року жінка звернулась до поліції із заявою та просила вжити заходів до невідомої особи, яка 05.09.2024 року, представившись працівником ПрАТ «Київстар», здійснила дзвінки з номерів на її номер та під приводом оформлення електронної SIM-карти шляхом зловживання довірою, з використанням електронно-обчислювальної техніки, заблокувала SIM-карту потерпілої, після чого заволоділа коштами з платіжної картки ПриватБанк на загальну суму 56 500 гривень та з кредитної картки ПриватБанк коштами на загальну суму 52 тисячі гривень.
"Згідно з інформацією з сайту банку, ліміт на зняття готівки в банкоматі з картки ПриватБанк становить 20 тисяч гривень на 3 години. Водночас за період з 19:06 до 19:43 знято в банкоматі з належних позивачу платіжних карток ПриватБанк кошти в загальній сумі 108 500 гривень. Повернувшись на територію України 17.09.2024 року позивачка звернулася до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате досудове розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України. Також вона зверталася до відповідача з заявою щодо повернення коштів, які були списані з її карток. Проте на вказане звернення жодної відповіді не отримала, та банк кошти не повернув", - вказується у матеріалах справи.
Яким було рішення суду?
Суд задовольнив позов жінки. Платіжні операції (транзакції) щодо зняття коштів 5 вересня 2024 року з карток ПриватБанку на загальну суму 106 500 гривень визнали помилковими (нечинними). Фінустанову зобов'язали зарахувати кошти у розмірі 56 500 гривень на її рахунок, що списані 05.09.2024 року, а також скасувати кредитну заборгованість у розмірі 52 тисячі гривень, яка утворилась за наслідками вищевказаних операцій від 5 вересня 2024 року.
"Своєю чергою, відповідач АТ КБ «ПриватБанк» не підтвердив належними і допустимим доказами обставини, які б беззаперечно доводили, що позивач, як користувач карток, своїми діями чи бездіяльністю сприяла у доступі до відомостей за її картками, акаунту чи мобільного додатку «Приват-24», незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка надала змогу ініціювати платіжні операції 5 вересня 2024 року у період часу з 19:06 до 19:43 щодо зняття грошових коштів у загальному розмірі 108 500 гривень. В ході розгляду справи відповідач повідомив, що 05.09.2024 року відбулося блокування акаунту Приват-24 за ініціативи банку через підозрілу активність «eantifraud» щодо фінансових транзакцій. Проте роботи eantifraud з приводу причин блокування є таємницею, якою володіє виключно підрозділ банку, розкриття такої можливо лише в порядку передбаченому вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідачем не обґрунтовано причини блокування акаунту позивачки лише після певного обсягу транзакцій, хоча такі відбувались протягом незначного періоду часу та з різних держав. Саме банк повинен довести, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які беззаперечно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних коштів. Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Враховуючи те, що в ході судового розгляду не доведено, що позивачка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, позовні вимоги необхідно задоволенню", - наголосив суд.
Слідкуйте за нами у Telegram
