Відома співачка розповіла Наталії Мосейчук, що думає про війну росії в Україні, про колег акторів та бажання вбивати
Знімальна група телеканалу 1+1 разом із відомою ведучою Наталією Мосейчук приїхала до Юрмали, щоб поспілкуватися з Лаймою Вайкуле. З цією принциповою та мудрою співачкою завжди є про що поговорити. В інтерв'ю були порушені різні теми. Але червоною ниткою все ж таки проходила тема війни росії з Україною. І сприйняття цієї війни у суспільстві.
Лайма Вайкуле з перших днів після вторгнення висловлювала свою позицію щодо ситуації в Україні. І, схоже, не втомиться висловлювати.
«Сьогодні, бачачи цю несправедливість, цю жорстокість моє серце розривається. Я не можу мовчати, я не можу до цього ставитися байдуже, я не можу про це не знати. Зі мною поряд завжди ситуація в Україні. Але я дізналася – і це найжахливіше – що так не в усіх. Мені здавалося, що всі люди думають так само як і я. Що всі проти цієї війни, що всі розуміють, хто агресор, що всі захищатимуть Україну. Це несправедливо, це безглузда війна. Дуже дивно, що є хтось, хто може до цього спокійно ставитися».
У вас була одна артистична тусовка. Ви разом виступали, разом жили в одних готелях, разом проводили час. І раптом одні люди почали засуджувати війну, підтримувати українців, інші почали виступати в Лужниках.
«Я цього не розумію. Можливо, хтось дурний, хтось шукає зиску, хтось байдужий. Раніше це було неважливо. Ми зустрічалися на концертах, привіт-привіт, заспівали, пішли. Було неважливо, який у тебе характер. Тоді ми знали одне одного настільки, наскільки давали один одному знати себе. Сьогодні це дуже важливо».
Сьогодні Латвія та Україна однаково розуміють небезпеку, яку несе росія?
«Впевнена, що однаково. Тому що росія – визволитель, яка приходить визволяти, а потім там і лишається. В Україні вони звільнили Харків. Так само було й у Латвії у 40-х. Вони прийшли, звільнили від німців і лишилися. Тому відчуття у нас абсолютно однакові. І я маю відчуття, що сьогодні Україна бореться і за нас. Тому для мене Зеленський – це герой, і всі люди, які поряд із ним – це герої. І військові, котрі воюють, для мене герої».
Чому росія не змогла стати демократичною державою після розпаду СРСР, а перетворилася на тоталітарну?
«Вони багаті, могли б процвітати, могли б дати прекрасне життя людям. Вони нічого не зробили, нічого не дали. Зробили лише Москву та Санкт-Петербург. А решта всіх міст, коли проїжджаєш, вони дуже бідно живуть. Маючи нафту, газ… Ми нічого не маємо. Маємо просто любов до своєї землі, повагу до інших людей, до їхнього вибору. Росія, на мою думку, не змогла стати сучасною, йти в ногу з часом. Вона навіть не зупинилася, вона відкотилася назад. Чому? Це треба спитати у них».
У чому полягає відкат назад? Як він проявляється?
«Вони знову заарештовують, наприклад, науковців. Роблять те саме, що робив Сталін. А якщо більшість це підтримує, то, я думаю, річ у неосвіченості. Вони роблять погано собі. Вони дивні. Напевно, вони перебувають під гіпнозом. Я одного разу була за кермом і збила жінку. Дякувати Богу, з жінкою нічого страшного не сталося. Я була не винна у цій ДТП. Але, що хочу сказати: вбивати – це дуже важко. В мене рік була психологічна травма, я не могла сідати за кермо, не могла спокійно дивитися, як люди близько підходять до проїжджої частини. І це я її не вбила, вона залишилася живою. А що у людини в голові, коли вона приходить в іншу країну та вбиває? Як вона далі житиме, я не розумію».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.