Курс гривні падає, курс долара зростає: у чому причина та що буде далі

Читать на русском

Розповідаємо, чим зумовлений стрибок курсу та чого очікувати далі

Читать на русском
Курс гривні падає, курс долара зростає: у чому причина та що буде далі

Розповідаємо, чим зумовлений стрибок курсу та чого очікувати далі

Курс долара по відношенню до гривні в Україні збільшився. Інформатор запитав у експертів, чим це зумовлено, та що буде далі.

Технічне рішення банків

Інвестиційний банкір Сергій Фурса вважає, що стрибок курсу - це результат технічного кроку, коли деякі великі банки перейшли у картковому курсі до ринкового.

Скоріш за все, раніше гроші на чорний ринок потрапляли через картковий туризм. Через вирівнювання курсу долари для чорного ринку стали дорожчими. Картковий туризм - це практика, через яку з України виводились великі кошти. Коли, користуючись різницею банківського та кешевого курсів, люди заробляли. Вони виїздили за кордон та знімали гроші з карток у банкоматах”, - каже Сергій Фурса.

Економічна політика уряду та Верховної Ради

Економіст Михайло Крапивко відзначає, що від початку повномасштабної війни курс гривні у якийсь момент стабілізувався та почав укріплюватись, але зараз знову полетів униз. У цьому він вбачає велику провину української влади, яка замість стабілізації економіки намагається її розхитати. 

"Йдеться про дії товариша Гетьманцева, який, користуючись підтримкою президента Зеленського, провів через Верховну Раду закон №2260, який відміняє форс-мажор для податкової. Повернуто відповідальність за несвоєчасне виконання зобов’язань щодо сплати податків. Тобто для всієї країни є форс-мажор, а для податкової його немає! 20 липня розпочинається подання податкових декларацій, а у серпні - останній термін виплати зобов’язань за весь період з лютого. 

Ті, хто могли платити податки, їх платили, у тому числі частина підприємців, яким дозволили зовсім не сплачувати податки. А ті, хто не міг, або виїхали за кордон та згорнули бізнес, або їх бізнес сильно постраждав від війни. Навряд чи вони зможуть виконати норми цього закону. Так чи інакше, підхід - війна війною, а податки за розкладом - примусив бізнес напружитись. Сьогодні ті, хто згорнув діяльність та займається релокацією (витрачає свої кошти на те, щоб перевезти виробництво) почали думати, де брати кошти на сплату податків. Через це виникла чергова хвиля бізнес-еміграції.

Підприємці почали згортати бізнес. Хтось готується до банкротства, хтось розпродає залишки активів та вивозить капітал. Цей вивіз капіталу сильно вплинув на міцність національної валюти. 

Банки перейшли на плаваючий курс. З одного боку, це добре, адже встановлюється більш справедливий курс. З іншого - збільшується невизначеність.

Відміна пільг на імпорт. Я зараз кажу не про авто, а про всі інші товари. Необхідність платити ввізне мито та ПДВ сильно підвищила собівартість імпорту, а отже - й ціни в магазинах", - каже Михайло Крапивко.

Зменшення надходжень від заробітчан та збільшення витрат за кордоном біженцями

Співавтор реформ “Вільна економіка” Данило Монін відзначає, що міжнародні резерви впали в червні з 25,1 до 22,8 млрд доларів. У червні міжнародної допомоги в Україну зайшло 2,7 млрд долларів. При цьому НБУ та Мінфін гасив валютні зобов'язання на суму близько 800 млн. доларів.

"При цьому Національний банк відзначає зниження перерахувань заробітчан в Україну та навпаки збільшення витрат нашими громадянами грошей у Європі під час знімання.

Ну і звісно імпорт зростає. У результаті НБУ довелося продати на міжбанку у червні майже 4 млрд. доларів. Поточний же стрибок курсу, як на мене, обумовлений двома факторами:

1) з 1 липня імпорт фактично став відсотків на 20-30 дорожче, оскільки держава вирішила знімати до бюджету мито та ПДВ знову, у тому числі з єдинників.

2) скасування обмежень на імпорт", - відзначив Данило Монін.

Що буде далі

Михайло Крапивко відзначає, що сьогодні НБУ фіксує інфляцію у річному обчисленні на рівні 21,5%. А вище 20% - це гіперінфляція.

"Якщо уряд буде продовжувати таку економічну політику, українська економіка увійде у піке. Якщо уряд оговтається та почне вживати заходи стабілізації, курс може стабілізуватися та навіть трохи відкатитись", - каже економіст.

Данило Монін менш оптимістичний:

"Очевидно, що в липні нам буде потрібно мінімум 4 млрд доларів фіндопомоги, щоб стабілізувати ситуацію. Якщо її не буде, то курс буде під тиском. При цьому для мене залишається загадкою, чому НБУ старанно тримає курс 29.25, коли різниця з обмінками вже становить 25%, що явно негативно для економічних процесів.

Більше того з такою динамікою з урахуванням процесів а ля Вітренко, який хоче витратити шалених 8 млрд доларів на закупівлю газу до опалювального сезону та виплат у вересні за зовнішніми боргами близько 2-2,5 млрд на початок опалювального сезону міжнародні резерви можуть прийти до позначки нижче 10 млрд із рухом у дефолт... Адже причина проста - держава не хоче жити за коштами, сподіваючись на великі вливання Заходу. Дефолту звичайно не буде, нас врятують але курс до зими під великим питанням!", - відзначив він.

Ольга Палій

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.