КСУ скасував автоматичний арешт для військових - суддя тепер зобов'язаний обирати міру самостійно
Другий сенат КСУ визнав неконституційною норму про безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців за окремі злочини під час воєнного стану
Конституційний Суд зробив крок, який змінює правила утримання під вартою для тисяч військовослужбовців, підозрюваних у злочинах під час воєнного стану. Другий сенат КСУ постановив, що безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, є несумісним з Конституцією України. Норма втратить чинність через три місяці - за цей час парламент має ухвалити зміни до КПК.
Другий сенат Конституційного Суду України 24 червня 2026 року ухвалив Рішення № 4-р(ІІ)/2026 і визнав неконституційною частину восьму статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, відтермінувавши втрату чинності цього припису на три місяці. Раніше закон не давав судді вибору: якщо військового підозрювали за низкою статей КПК, його обов'язково відправляли під варту. Суддя не міг призначити заставу, домашній арешт чи віддати на поруки.
"Встановлення законодавцем до військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні низки злочинів, виключно найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою - порушує вимоги частин першої, другої статті 29 Основного Закону України, оскільки не забезпечує вимоги наявності вмотивованого судового рішення як наслідку судового розсуду. Це спотворює саму суть правосуддя", - наголошено у рішенні КСУ.
Суд також констатував, що оспорюваний припис КПК не відповідає вимогам статей 6, 21, частин першої, другої статті 24, частини першої статті 28, частини другої статті 64, частини другої статті 124 Конституції України. Суддею-доповідачем у справі був суддя КСУ Василь Лемак.
Як виникло це судове рішення
Справу ініціював військовослужбовець Сергій Гнезділов, який оскаржив норму через конституційну скаргу. Норма про безальтернативне тримання під вартою для військових діяла з початку воєнного стану. Вона стосувалася, зокрема, справ про самовільне залишення частини - суддям доводилося автоматично обирати арешт навіть у нетяжких випадках.
У жовтні 2024 року Гнезділова затримали за підозрою у самовільному залишенні військової частини з метою ухилення від служби в умовах воєнного стану та повідомили про підозру в дезертирстві. Суд тоді обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У 2025 році суд звільнив його від кримінальної відповідальності після змін у законодавстві щодо добровільного повернення військових, які вперше самовільно залишили частину. Після цього Гнезділов повернувся на службу. У липні 2025 року він звернувся до Конституційного суду з клопотанням щодо перевірки конституційності окремих положень КПК України.
Відтермінування втрати чинності на три місяці має дати час парламенту внести зміни до законодавства. Теперішній стан змінюється принципово: суддя тепер має обирати запобіжний захід, а не просто штампувати арешт.
Що означає ухвалений вердикт для правосуддя
Рішення КСУ стосується базових конституційних гарантій - права на особисту свободу та справедливий суд. Безальтернативний арешт перетворював суддю на технічний елемент процесу: незалежно від обставин справи, тяжкості конкретного правопорушення чи особистості підозрюваного, результат був наперед визначений. Саме це, за висновком КСУ, і спотворювало суть правосуддя.
Тепер суди отримають право оцінювати кожну справу індивідуально і обирати між різними запобіжними заходами - від особистого зобов'язання до застави чи домашнього арешту. Водночас норма ще діє три місяці - до внесення змін до КПК. Верховна Рада має ухвалити нову редакцію статті, яка відповідатиме Конституції.
Слідкуйте за нами у Telegram
Зараз читають на Інформаторі
