Оптимістичні очікування можуть не витримати перевірку грошима
В Україні наповну йдуть «ворожіння на економічній гущі» – озвучується все більше прогнозів, що наступного року буде з курсом, роботою, зарплатами, цінами, і загалом – з країною. Зокрема, детально розписав економічний сценарій на 2024 і наступні роки Нацбанк у своєму нещодавньому інфляційному прогнозі. З нього вимальовується цілком оптимістична картинка — зниження темпів інфляції, скорочення безробіття та відновлення економіки вищими темпами, ніж очікувалося раніше. Все це базується на аналізі поточної ситуації плюс — на вірі у ЗСУ та міжнародних донорів.
«Оновлений прогноз НБУ ґрунтується на припущенні, що завдяки ЗСУ ризики з безпеки суттєво знизяться з середини 2024 року. Також передбачається подальше надходження значних обсягів міжнародної фінансової допомоги», - заявили в Нацбанку.
З'являються перші інсайти й по бюджету -2024. Наступного року можуть розблокувати зростання мінімальних заробітних плат. "Якщо мінімалки підвищать, це буде сигнал для зростання зарплат по всьому ринку", - говорить директор Інституту професійних кваліфікацій при Конфедерації роботодавців України Родіон Колишко.
Втім, як сказав нам нардеп, слен бюджетного комітету Ради Роман Каптєлов, бюджетний процесс ще далекий від завершення. Тому може так статится, що бюджет-2024 буде навіть більш жорстким, ніж нинішний.
"Інформатор" розбирався, чого українцям наступного року.
Наприкінці серпня Нацбанк оприлюднив новий інфляційний звіт, у якому поновив прогнози з економіки. Загалом регулятор сповнений оптимізму, а його бачення економічних перспектив країни порівняно з тим, що було прописано у попередньому інфляційному звіті (НБУ видає такі звіти щокварталу) значно покращилося.
У звіті Нацбанку зокрема зазначається, що українська економіка відновлюється швидше, ніж очікував регулятор. Цьому сприяло вирішення проблеми «блекуатів» (перебоїв електроенергії, від яких бізнес сильно страждав узимку та навесні, зараз практично немає) та розвиток логістичних маршрутів (незважаючи на блокування зернового коридору через чорноморські порти, включився «Дунайський шлях», що дозволяє активно експортувати зерно) .
За оцінками Нацбанку, пожвавлення помітне в таких галузях, як металургія, тваринництво, харчопром. Але головне - покращали настрої пересічних українців. Люди знову готові купувати і почали витрачати більше коштів на товари та послуги.
З огляду на ці чинники Нацбанк переглянув свій попередній прогноз. Зокрема, підвищив планку зростання ВВП на цей рік — з 2% до 2,9%. З наступного року маємо вийти вже на більш значну динаміку: у 2024 році ВВП може зрости на 3,5%, у 2025 році – на 6,8%. Нацбанк підтяг під нове бачення економічних реалій і прогнози щодо інших складових - цін, безробіття, зарплат, курсу.
Наприклад, інфляція вже рекордно впала (з 26% у січні до майже 11% у липні). Зазначимо, що чималий внесок у це зробили овочі - цінники на них просто обвалилися, і це відразу покращило загальну інфляційну картинку. Але річ не тільки в урожаї - зростання цінників пригальмувало здешевлення палива в першому кварталі цього року (ця тенденція з недавніх пір вже кардинально розвернулася), стійкість валютного курсу (цей фактор теж під питанням), незмінність комунальних тарифів (вони залишаються замороженими).
І хоча частина тенденцій, які забезпечили зниження інфляції, вже «не грають», Нацбанк прогнозує її подальше падіння: у 2024 році – до 8,5%, у 2025 році – до 6%. Аргументи такі: чекають на зниження цін на енергоносії на світовому ринку (а значить, і в Україні). І, головне, — завершення війни (імовірно – у середині 2024 року) та початку відновлення України, що перезапустить усі економічні процеси.
Але є й «тривожний дзвіночок» для українців, про який мимохіть згадує НБУ - основний вплив на інфляцію повоєнних років чинитиме, швидше за все, зростання комунальних тарифів. За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенко, очікується поступове скасування режиму ПСО (коли ціни на комуналку для населення – «соціальні»), що призведе до загального подорожчання платіжки в середньому в 2,5 рази.
Компенсувати космічні платіжки українцям може хіба що покращення з роботою та зарплатою. У НБУ прогнозують зниження рівня безробіття і говорять про пожвавлення на ринку праці вже зараз. Так, якщо у 2022 році безробіття в Україні становило 21,1%, то цього року очікується 19%, у 2024 — 16,9%, у 2025 — 14,4%. А дефіцит на ринку праці, що посилюється, має запустити процес масового перегляду зарплат.
Втім, прогнози НБУ на наступні роки базуються на тому, що до середини 2024 року війна закінчиться, або, як мінімум, «ризики безпеки» значно знизяться. Плюс – очікується, що міжнародна підтримка України залишатиметься не менш рекордною, ніж зараз (скажімо, наступного року, щоб перекрити дефіцит бюджету, потрібно 37 млрд доларів). Якщо за цим головнимі складовими – війні та грошам донорів – щось піде не так, сценарії з економіки можуть змінитися.
Щодо економічних перспектив України загалом багато прогнозів – і від представників влади, і від міжнародних організацій, і від приватного бізнесу та профільної експертної спільноти. Інша річ, що вони не такі ґрунтовні, як інфляційні звіти НБУ. Але уявлення про тенденції, які можуть істотно вплинути на ціни, курс, зарплати тощо все ж дають.
Наприклад, у Мінекономіки чекають, що ВВП у 2023 році зросте на 2,8% (це трохи нижче, ніж прогнозує НБУ – 2,9%). А ось прогноз від Мінекономіки на 2024 рік оптимістичніший, ніж у регулятора — плюс 5% до ВВП (НБУ очікує зростання 3,5%).
При цьому МВФ розраховує на зростання ВВП України цього року лише на 1-3%, а наступного — на 3,2%. Приватні компанії, як зазначають у Центрі економічних стратегій, налаштовані оптимістичніше і дають найвищі прогнози щодо зростання економіки - 4,7% до ВВП цього року, і 5,1% - наступного. Приблизно таке саме різноманіття з інфляційних очікувань.
Якщо НБУ на цей рік прогнозує інфляцію в 10,6%, а на наступний — 8,5%, то Мінекономіки чекає плюс 14,7% до цін у 2023 році і 10,8% у 2024-му. Але, зазначимо, прогнози Мінекономіки завжди є максимально консервативними. Як і бачення ситуації від МВФ, який пророкує Україні інфляцію у 15,5% на цей рік та 10% на наступний.
Приватний бізнес, навпаки, чекає 10,6% інфляції цього року і 12% наступного. Тобто, в компаніях, навпаки, вважають, що наступного року розгін цін в Україні буде більшим, ніж цього. Головне побоювання – за курсом долара (адже пішли страшилки, що він може піднятися до 41-42 гривень) та цінникам на автомобільне паливо.
“Після повернення довоєнних податків ціни на бензин та дизель уже підвищилися на 8-10 гривень. На ціноутворення активно впливає чинник нафти. Є прогнози, що до кінця цього початку наступного року нафта подорожчає до 90 доларів за барель, а це означає. що паливо коштуватиме близько 60 гривень за літр. Через подорожчання логістичної складової багато товарів можуть зрости в ціні, щонайменше, на 5%”, — каже керівник спеціальних проектів НТЦ “Психея” Геннадій Рябцев.
У Кабміні вже триває робота над бюджетом -2024. До 15 вересня уряд має погодити проект головного кошторису країни на наступний рік та передати його до парламенту. Але перша інформація щодо бюджету наступного року вже є. Мінфін у своєму листі до головних розпорядників бюджетних коштів озвучив такі прогнозовані показники на 2024 рік (та з урахуванням поновлення середньобюджетного планування - на 2025 та 2026 роки):
Глава Мінфіну Сергій Марченко в ефірі телемарафону заявив, що Україні потрібні надійні джерела покриття бюджетного дефіциту як мінімум на рівні цього року. Це дозволить фінансувати за рахунок власних надходжень сектор безпеки та оборони. Але поки що, за словами Марченка, «питання не закрите». Він оцінив потреби у зовнішній фінансовій допомозі у 42 млрд - таку цифру озвучив в одному з недавніх інтерв'ю. Це збігається з позицією Нацбанку, який прогнозує оптимістичний сценарій для української економіки за умови збереження щедрого міжнародного фінансування (37 млрд. доларів на наступний рік).
«Нам потрібно близько 40 мільярдів доларів наступного року. Жодний зерновий коридор, податкові надходження та інші важливі для економіки показники поки що не перебивають чинника зовнішнього фінансування. Він є найголовнішим для стабільності економіки України», — каже Пензин.
Є подробиці бюджету щодо соціалки. Міністр соціальної політики Оксана Жолжнович в ефірі телемарафону сказала, що у бюджетному запиті відомство планує подати такі цифри, щоб вийти на показники індексації пенсій, як цього року. У зв'язку з цим бюджетний трансферт Пенсійного фонду має зрости майже на 9,3 млрд. гривень.
Важливі новини щодо мінімальної зарплати. Мінфін у своєму листі до головних розпорядників бюджетних коштів зазначає, що прогнозний рівень мінімальної зарплати з 1 січня 20254 має скласти 7100 гривень, а з 1 липня — 8 тисяч гривень. 2025 року мінімалка може зрости до 8370 гривень, 2026 року - до 8956 гривень.
Повинні вирости та прив'язані до мінімалки оклади. Посадовий оклад працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки у 2024 році можуть переглянути двічі – з 1 січня підвищити до 3195 гривень, з 1 липня – до 3600 гривень. 2025 року він має збільшитися до 3766 гривень, 2026 року - до 4030 гривень. Зараз, нагадаємо: мінімалка - 6700 гривень, і цього року її не переглядали.
Якщо в бюджеті на наступний рік закладуть мінімалку в 7100, це запустить зростання зарплат не тільки в бюджетній сфері, а й загалом по країні, каже Родіон Колишко, Середня надбавка складе щонайменше 10%. Без офіційного перегляду мінімальної зарплати, за його словами, не варто очікувати і на масове зарплатне зростання для українців. "Може бути підвищення для окремих категорій фахівців, але масового зростання зарплат не буде", - каже він.
У цьому ж листі Мінфіну є прогнози щодо прожиткового мінімуму. 2024 року він становитиме 2920 гривень на працездатного громадянина, 2025 року — 3183 гривні, 2026 — 3434 гривень.
При цьому в Мінфіні, у листі до головних розпорядників бюджетних коштів зазначають, що в середньостроковій перспективі умови функціонування економіки будуть складними, а наслідки війни відчуватимуться ще протягом тривалого часу. Відновлення ВВП стримуватимуть як фактор безпеки, так і міграційні процеси. Як сказав нам народний депутат, член бюджетного комітету ВР Роман Каптєлов, озвучені Мінфіном цифри - далеко не остаточні.
«Зараз чекаємо, доки Кабмін сформує своє бачення, потім буде процес внесення депутатських пропозицій, після чого уряд доопрацює проект. Тому бюджетні показники ще коригуватимуться. Але можу сказати, що бюджет на 2024 рік може виявитися навіть жорсткішим, ніж цьогорічний, тому що є ризики зниження міжнародної допомоги, і потрібно буде більше розраховувати на свої сили. Можуть підніматися питання збільшення податків та тарифів. Вже зараз Мінфін пропонує забрати деякі податкові надходження у місцевих громад та перенаправити їх до центрального бюджету. Йдеться, зокрема, про податок на доходи фізосіб. Навколо цього питання тривають активні дебати», – зазначив Роман Каптєлов
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.