У Пекіні наполягають на політичному врегулюванні та заявляють, що конфлікт не має стати проблемою відносин з ЄС
Китайська влада виступила із заявою до четвертої річниці повномасштабної війни Росії проти України та закликала сторони скористатися «відкритими дверима» для переговорів. Про це 24 лютого 2026 року на брифінгу повідомила речниця МЗС КНР Мао Нін, коментуючи позицію Пекіна щодо російсько-української війни. У Китаї наполягають на політичному врегулюванні як єдиному реальному способі завершення бойових дій та заявляють про готовність відігравати конструктивну роль у мирному процесі.
Речниця зовнішньополітичного відомства заявила, що «останніми днями відкрилися двері для діалогу» і сторони мають скористатися можливістю для досягнення «всеохоплюючої, тривалої і обов’язкової мирної угоди». При цьому в Пекіні продовжують офіційно називати війну проти України «українською кризою».
Мао Нін підкреслила, що позиція Китаю залишається «послідовною та чіткою», а політичне врегулювання є, за версією Пекіна, єдиним реальним шляхом припинення конфлікту.
«Ми підтримуємо будь-які зусилля, що сприятимуть встановленню миру», – наголосила дипломатка.
Окремо вона прокоментувала можливе обговорення війни в Україні під час переговорів голови КНР Сі Цзіньпіна з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, візит якого до Пекіна розпочався цього дня. За словами речниці, «українська криза» не повинна бути проблемою між Китаєм і Європейським Союзом, а сам Пекін нібито не має жодного відношення до конфлікту в Європі.
Позиція Китаю щодо війни в Україні дедалі чіткіше формулюється як підтримка переговорного формату за обов’язкової участі Європи. Раніше, 14 лютого 2026 року, міністр закордонних справ КНР Ван Ї на Мюнхенській безпековій конференції заявив, що Європа має повне право брати участь у переговорах про припинення війни, оскільки конфлікт розгортається саме на її території.
За словами китайського дипломата, Пекін не претендує на роль сторони, що визначає остаточні рішення, однак наполягає на політичному врегулюванні та формуванні нової архітектури безпеки в Європі. Він підкреслив, що діалог має бути не формальністю, а інструментом досягнення всеохоплюючої, міцної та довготривалої мирної угоди.
Китай публічно підтримує ідею переговорів за участю США, Росії та європейських держав, одночасно дистанціюючись від прямої відповідальності за війну. Риторика Пекіна будується навколо концепції «балансування» безпекових інтересів і усунення першопричин конфлікту, що фактично закріплює його позицію як потенційного посередника, а не сторони протистояння.