The Economist пише, що КНР навчилася відповідати на економічний тиск Трампа і тепер диктує нові правила світової торгівлі. Попри санкції, Пекін зміцнив позиції, тоді як Вашингтон втрачає впевненість у власній перевазі
Жовтневий номер The Economist вийшов із промовистою обкладинкою — Китай перемагає у торговій війні зі Сполученими Штатами. Попри те, що президент США Дональд Трамп і лідер КНР Сі Цзіньпін мають зустрітися наступного тижня у Південній Кореї, навіть сам факт цієї зустрічі залишається під питанням. Відносини двох світових гігантів — у найгіршому стані за останні роки.

Як пише видання, упродовж останніх тижнів Вашингтон і Пекін обмінюються ударами. США посилюють експортні обмеження у сфері технологій і погрожують новими митами, тоді як Китай відповідає санкціями та лімітами на постачання рідкісних металів. Білий дім переконаний, що має перевагу, однак, за оцінкою The Economist, усе навпаки — Китай вийшов переможцем у цій грі на витривалість.
Повернувшись до Білого дому, Трамп узявся продовжувати свою торгівельну стратегію з Китаєм — більше тарифів, більше санкцій і тиск на технологічний сектор. Його команда розраховувала послабити китайську промисловість і змусити Пекін до поступок. Проте через пів року ситуація розвернулася: Китай дихає вільніше, а США стикаються з наслідками власного економічного тиску.
Пекін навчився відповідати асиметрично й ефективно. Коли Трамп запровадив мита на китайські вантажні кораблі, Китай у відповідь ударив по американських компаніях — DuPont, Google, Nvidia та Qualcomm, а також припинив закупівлю американської сої, що боляче вдарило по фермерах Середнього Заходу. На додачу, китайський фондовий ринок виріс на 34%, тоді як S&P 500 — удвічі менше.
Китай також розробляє власні глобальні торгівельні правила, будуючи альтернативну систему світової економіки. За останній рік його експорт зріс на понад 8%, навіть попри падіння поставок до США на 27%. Китай став не просто стійкішим — він поступово формує нову архітектуру світової торгівлі, спираючись на технології й контроль над виробничими ланцюгами.
Торгова війна, зауважує The Economist, зробила не слабшим, а сильнішим і самого Сі Цзіньпіна, і Комуністичну партію. Попри проблеми у сфері нерухомості та сповільнення економіки, китайці бачать у діях Трампа підтвердження курсу Сі на технологічну самостійність і підготовку країни до протистояння зі світом. Утім, обидві сторони ризикують.
Переговори між лідерами США та Китаю, заплановані на кінець жовтня під час саміту Асоціації держав Південно-Східної Азії у Південній Кореї. За словами Трампа, він збирається обговорити мита на імпорт з КНР із Сі Цзіньпіном.
Також президент США заявив, що планує особисто обговорити з головою КНР питання закупівлі Китаєм російської нафти та можливі шляхи завершення війни Росії проти України.