Війна з Іраном все більше виглядала як катастрофа для США та персонально для Трампа, але підстав для мирної угоди не видно
Після згоди Ірану на двотижневе перемирʼя, почнуться мирні переговори, які Америка імовірно розраховує розтягнути «навічно», оскільки вона хотіла б припинити цю війну. Проте є цілий ряд моментів, які вказують: миру не буде, замість цього відбудеться велика ескалація. Ці моменти: зацікавленість Ізраїлю в продовженні війни, нафтова залежність Китаю, якого США вважають головним противником, а також сумна історія з рейтингом Трампа, який балансує на межі дострокової відставки.
Іран та США за посередництво Пакистану оголосили двотижневе перемирʼя. Досвідчені дипломати припускають, що тепер Америка почне переговори, і ці переговори триватимуть «приблизно вічність».
Бо насправді війна все більше виглядала як катастрофа для США та персонально для Трампа. Але підстав для мирної угоди з Іраном не видно.
Є купа протиріч, яких взагалі не було до війни. Приклад: Іран має намір брати мита з нафтових танкерів, що йдуть Ормузькою протокою. Йдеться про мільйони доларів з кожного танкера - це шалені гроші. А до «прекрасної та переможної війни» Трампа Іран такого не робив. Тобто, виходить, Трамп весь світ загнав у пастку на рівному місці.
Інша причина - позиція Ізраїлю, який цим перемирʼям не досягає жодних цілей. Іран не переможений, він так само є загрозою на Близькому Сході, як і напередодні війни.
Все це може вибухнути - і жахливі погрози Трампа Ірану будуть здійснені. Імовірно Америка планувала нанести численні удари по промисловим підприємствам, електростанціям та іншим критичним обʼєктам в Ірані. Як казав Трамп, знищити цивілізацію.
Ввечері 7 квітня європейські політики побоювалися, що Трамп дасть наказ застосувати ядерну зброю. Насправді імовірність такого сценарію лишалася невисокою через непередбачуваність наслідків власне для США. Але його не можна повністю виключити, попри надвисокі жертви серед цивільних.
Зараз весь цей арсенал загроз - і потенційне знищення промисловості, і ядерку американці - намагатимуться використовувати під час переговорів. Мета дипломатів США майже нереалістична. Треба змусити Іран відмовитися від його божевільного мирного плану та навʼязати власний, геть інший.
План Ірану вже був оприлюдненний. З його змісту виходить, що Іран несерйозно ставиться до перемирʼя і не хоче йти на поступки. Тобто, в Ірані впевнені, що домовитися не вдасться, бойові дії відновляться.
Але також в Ірані «мають карти», як каже Трамп. А саме - іранці потенційно здатні знищити увесь нафто- та газовидобуток на Близькому Сході. Це спричинить світову фінансову кризу, як у 1973 - 1975 роках. Тоді в західних країніх, у тому числі - в США, почався дефіцит палива, зупинилося виробництво, економіка впала.
План Ірану налічує такі пункти:
Але є нюанс. У переговори може втрутитися Китай. Він є головним торговельним партнером Ірану. Як стало відомо AP, остаточне рішення щодо згоди на двотижневе перемирʼя 7 квітня Іран ухвалив саме після переговорів з китайцями.

Справа в тому, що від світової кризи саме Китай, економіка якого орієнтована на експорт та залежить від постачання нафти та газу, імовірно постраждає найбільше. Тож Китай потенційно змушуватиме Іран стати поблажливішим.
Але і тут є протиріччя. Справа в тому, що війна з Іраном замислювалася американцями саме проти Китаю. Бо потенційна ціль Трампа була у тому, щоб встановити контроль над нафтою на Близькому Сході та контролювати її постачання в Китай.
Пекін отримує близько 50% потрібного обсягу нафти та газу саме з Близького Сходу. Тобто миротворчі зусилля Китаю можуть спровокувати з боку США нову ескалацію.
Трамп переживає велику іміджеву поразку через війну в Ірані. Його рейтинг впав. Довіра до республіканців перед виборами в Конгрес США, що відбудуться у листопаді, критично знизилася.
У Конгресі 7 квітня навіть лунали заклики відсторонити Трампа через його неадекватність. Ба більше, члени команди Трампа намагаються відсторонитися від непопулярної війни в Ірані. Це зокрема стосується віцепрезидента Венса. Всіма своїми вчинками Венс демонструє, що не підтримує цю ідею війни.
Трамп зараз збирається створювати іллюзію, що рішення про припинення вогню та початок переговорів - це його перемога. Проте вже зрозуміло, що в нього нічого не вийде.
Інше рішення, якраз у стилі Трампа - підвищити ставки до крайньої межі - і досягти в Ірані цілей, що були заявлені на початку. Тож ризик нової ескалації на Близькому Сході залишається високим через велику кількість факторів.