Дослідницький центр KI Insights, що підтримується Kyiv Independent, повідомляє про зниження кількості випадків насильства, терору та бусифікації під час мобілізації. Експерти відзначають, що система стала більш керованою, хоча проблеми з якістю мобілізованих військ залишаються
За даними дослідницького центру Kyiv Independent Insights, протягом останніх 12 місяців спостерігається помітне зниження кількості інцидентів насильства та провокацій, пов’язаних із мобілізацією в Україні. Проте забезпечення армії боєздатними військами залишається складним завданням. Видання відзначає ефективність нових заходів безпеки та реформ у мобілізаційній системі.
"Критики люблять дорікати Україні за її жорстку мобілізаційну тактику; більш прихильні спостерігачі вважають її зоною стратегічної вразливості. Тож де вона зараз?" - задаються риторичним запитанням аналітики.
Інколи важкий процес завантаження небажаючих воювати чоловіків у фургони викликає ненависть у багатьох і експлуатується антиукраїнською пропагандою, особливо в темних куточках соціальних мереж. Проте, за спостереженнями дослідників, мобілізація стала менш насильницькою та більш стійкою до російських терористичних атак.

Дані KI Insights показують, що після сплеску російських диверсій на початку 2025 року Україна взяла ситуацію під контроль. Насильницька "бусифікація" - практика затримання чоловіків на вулицях і перевезення їх до призовних пунктів - також зменшилася.

Аналітики підкреслюють, що хоча система мобілізації залишається проблемною та не здатна забезпечити повну боєздатність армії, її керованість значно покращилася. Наприклад, після лютневого сплеску терористичних атак у 2025 році Україна у березні запобігла 6-8 інцидентам, а до квітня кількість жертв знизилася до нуля.

Майже всі російські терористичні дії відбувалися за схожою схемою: агенти вербували незадоволених українців, оплачували їм дрібні диверсії, а потім поступово підштовхували до більш екстремальних дій Включно й з діями зі створенням саморобних вибухових пристроїв.
"Кур’єри майже у всіх випадках не знали про свій вантаж і були найпоширенішими жертвами цих нападів", - додають аналітики.
Україна активно реагувала: посилила безпеку у призовних пунктах та запровадила інформаційні кампанії для вразливих груп. Зокрема, йдеться про роботу телеграм-боту "спали ФСБшника".
Насильство під час мобілізації найчастіше спостерігалося у південно-східних регіонах - Харківській, Дніпропетровській та Одеській областях. Громади висловлювали невдоволення через фізичне перешкоджання мобілізації або "рятування"призовників від вербувальних автобусів.
Разом із тим, кількість підозрілих смертей та жорстокого поводження у призовних пунктах теж знизилася завдяки реформам колишнього міністра оборони Дениса Шмигаля, зокрема частковому запровадженню нагрудних камер. Народні депутати та аналітики зазначають, що проблемою залишаються якість мобілізованих військ і непридатність частини осіб до бойових дій через алкогольно-наркотичну залежність або психічні та фізичні захворювання.
"Чесно кажучи, саме тут і починаються всі проблеми", - коментує Соломія Бобровська, член Комітету з національної безпеки та оборони.
Кирило Буданов, новопризначений керівник Офісу президента, має реформувати систему мобілізації, змістивши акцент з кількості на якість, адже хронічна криза людських ресурсів в Україні загострюється. Над звітом працювали дослідники Анна Гармаш та Еріка Бортнік.
Агресія щодо працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) спостерігалася ще до того, як українці почали вживати термін "бусифікація". Першим гучним випадком речник Полтавського ТЦК Роман Істомін називає історію з блогером Романом Заволокою, який отримав шість років ув’язнення за приниження військових.
Ексміністр оборони Денис Шмигаль також коментував випадки так званої "бусифікації", визнавши, що явище дійсно існує. Водночас він наголосив, що мобілізації загалом відбуваються у межах чинних норм. У Міністерстві оборони вважають, що ефективність управління та довіра до командирів є ключем до уникнення насильницьких методів вербування.