Кабмін розділив законопроєкт про посилення фінмоніторингу на два: йдеться про кримінальну відповідальність
Мінфін пояснює, що посилення фінансового контролю є частиною євроінтеграції України
18 квітня Кабмін схвалив розроблений Мінфіном законопроєкт, що передбачає звуження банківської таємниці та посилення фінмоніторингу. Народні депутати відмовились його розглядати. Тож, Мінфін допрацював документи і на засіданні 29 квітня Кбмін ухвалив 2 законопроєкти на ту ж саму тему.
Уряд ухвалив проєкти законів України:
- «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)»
- «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо забезпечення відповідності актам права Європейського Союзу та відповідним критеріям, встановленим Європейською платіжною радою, з метою приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA)».
“Мета законопроєктів – приведення українського законодавства у сфері запобігання та протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму у відповідність до актів права Європейського Союзу. Це є обов’язковою умовою для забезпечення подання офіційної заявки на приєднання України до SEPA ( Single Euro Payments Area). Приєднання України до SEPA дозволить громадянам та бізнесу здійснювати перекази у євро між 36 європейськими країнами – учасницями надзвичайно швидко, без додаткових комісій та за чітко встановленими правилами. Після прийняття Верховною Радою і подальшого підписання угоди – фінансові кордони з ЄС будуть стерті. Вступ до SEPA – це не тільки сучасні технічні можливості, це декларація про відданість європейським фінансовим стандартам”, - прокоментував ініціативу Мінфін.
Переваги приєднання України до SEPA та ключові засади схваленого урядового пакету законопроєктів Мінфін пояснює в презентації.
Як пояснив народний депутат Ярослав Железняк, законопроекту про реєстр банківських рахунків та сейфів (SЕPA), поданий 18 квітня, не міг бути зареєстрований, тому що містив зміни у фінансове законодавство і зміни у КУАП/КК. Тому Кабмін схвалив вже два окремих законопроекти на цю тему. Після чого один закон піде в Податковий комітет ВР, а інший - у Комітет правоохоронної діяльності.
“І так як досі ведення реєстру залишили і в цих версіях закону за Податковою, то щось мені підказує, що в цих комітетах вони і помруть. Фактично законопроєкт пропонує розкривати інформацію для податкової про всіх людей на тому рівні, як це зараз роблять ФОПи. І тут у нас купа питань про подальші наміри і чому саме Податкова має адмініструвати цей реєстр? Тому що так, в майбутньому це закладає основу для спроб вже повністю розкрити банківську таємницю для податківців. Окремим законом”, - зазначив Ярослав Железняк.
“Уряд не здається і знову погоджує законопроєкт про реєстр рахунків і сейфів. Попередній законопроєкт так і не потрапив до Ради. Отже, норма лишається, як і була - в Україні хочуть створити реєстр усіх банківських рахунків і сейфів фізичних осіб”, - написав народний депутат Олексій Гончаренко.
Він назвав основні параметри фінансового законопроєкта:
- Державна податкова служба (ДПС) адмініструватиме новий реєстр.
- У базі фіксуватимуть факт відкриття або закриття будь-якого рахунку чи банківського сейфа — навіть в електронних гаманцях.
- Інформація про залишки на рахунках і вміст сейфів вноситися не буде — але сам факт їх наявності стане доступним для держави.
- Доступ до реєстру отримають фінрозвідка, правоохоронці, суди й інші органи.
Також уряд погодив законопроєкт, який запроваджує штрафи і кримінальну відповідальність за переслідування працівників, які повідомляють про відмивання грошей або фінансування тероризму. Що передбачає документ:
- Адміністративна відповідальність для посадовців, які тиснуть на викривачів (звільнення, дисциплінарні стягнення тощо).
- Кримінальна відповідальність за незаконне звільнення через викриття порушень.
- Відповідальність за перешкоджання роботі фінансового моніторингу.
Що таке фінмоніторинг
Фінансовий моніторинг – це діяльність із виявлення незаконно отриманих доходів та запобігання фінансуванню тероризму. Національний банк встановлює до банків та небанківських установ вимоги щодо протидії відмиванню незаконно отриманих доходів та перевіряє їх дотримання.
В Україні діє закон “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення”, згідно з яким в Україні створено систему фінансового моніторингу. Крім того, існує Положення про здійснення фінансового моніторингу суб’єктами первинного фінансового моніторингу, відповідна Постанова НБУ та низка інших нормативних актів.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
