Їдемо до Дніпра, але там теж прильоти: історії біженців з Покровська, почуті Інформатором
Про що розповіли переселенці в евакуаційному потязі з Покровська
Тисячі жителів Покровська Донецької области вимушені покинути свої домівки через наближення війни до міста - обстріли, руйнування, загрозу окупації. Люди роблять крок у невідомість і змушені починати життя заново в нових містах. Наші журналісти записали історії людей, яки були змушені залишити Покровськ на евакуаційному потязі.
Ці історії – це голоси тих, хто залишив усе, але продовжує вірити в Україну, в перемогу та у відбудову свого дому після війни. Більшість переселенців, які евакуювалися потягом з Покровська, тимчасово виїхали до інших міст України – Дніпра, Павлограда, Києва. Це крок у невідомість, але вони сподіваються повернутися.
"Куми ще сидять, а ми не чекали"
Олексій та Тетяна переїхали спочатку до Павлограда – автобус привіз прямо з Покровська. Залишатися, кажуть вони, було вже неможливо.
"Ракети щоночі прилітають, то там, то тут. Дуже багато прильотів. Ось позавчора недалеко від нас, 800 метрів, чотири будинки знесло. Чотирьох хат нема!", - жалиться чоловік.
Він згадує, що у 2022 році, як війна почалася, "місто виїхало все".
"Потім усі повернулися. А тепер знову… але тепер уже все. Тоді виїхали з переляку, а зараз просто не можна вже більше залишатися", - вважає Олексій.
І хоча Олексій каже, що всі їдуть назовсім, Тетяна заперечує – вона сподівається повернутися до Покровська. А зараз вони – біженці, і поїхали без нічого. Меблі не брали, холодильник та телевізор також залишилися.
"Куми ще сидять удома (у Покровську). Коли фронт ближче підійде - поїдуть. Зараз 8-10 км (до окупантів), а як артилерія почне по будинках стріляти – вони теж виїжджатимуть. А ми не чекали", - каже чоловік.
Дітей Олексій вивіз до Одеси - вони, за його словами, переїхали раніше, тижнів зо два тому, зараз орендують там житло. Тепер і вони з дружиною доїдуть до Дніпра - а там вже будуть їхати до Одеси.
"Може, маршруткою. Може хтось допоможе", - сподіваються старі.
Вибухи кожні п'ять хвилин – ні, мабуть, кожні п'ять секунд
Світлана вирішила поїхати заради сина – каже, "дуже попросив у наказовому порядку" - виїжджай, мовляв, бо приїду забирати. Жінка дістається Білої Церкви, там її зустріне син і забере до Києва. Залишатися в Покровську під обстрілами, за її словами, це дуже страшно.
"Не працює жодна аптека, два магазини на все місто. Вибухи кожні п'ять хвилин – ні, мабуть, кожні п'ять секунд. Я за три доби не поспала жодної секунди. У поїзді, сподіваюся, вирубаюсь. Вчора в мене вже не було нічого: ні світла, ні газу, ні води. Воду можна брати зі свердловини, але немає світла – не запускається помпа", - описує вона життя в місті.
У Покровську у жінки нікого не залишилося. Рік тому вона вже виїжджала із міста. Але помер тато, і Світлана повернулася оформляти документи. Зараз, евакуюючись, просто зібрала сумку – що вмістилося. Абсолютно все, за її словами, залишилося у квартирі у Покровську.
"Я просто жила і насолоджувалась життям. Нікого не просила звільняти ні від своєї квартири, ні від свого гаража, ні від своєї машини", - з ненавистю говорить вона про росіян-окупантів.
Вона розповідає, що у Покровську залишилося багато літніх людей, а молоді немає. Світлана згадує, як пропонувала бабусі зі своєї оселі вивезти її за свої гроші. Та відповіла: "Дочко, я тут народилася, тут і помру. Мені 88 років. Куди я поїду, кому я потрібна?"
Світлана каже, що вірить у перемогу України та своє повернення додому. А зараз після всіх жахів прифронтового міста збирається просто жити.
"Жити, просто жити. Знайти роботу і просто жити. І все почати заново", - посміхаючись крізь сльози, каже жінка.
"Квартиру винайняти у Дніпрі - там такі ціни божевільні!"
Володимир та Христина вивезли з-під обстрілів дітей. Вони бачили в Покровську смерть сусідів, прильоти та зруйновані будинки. Зараз хочуть розпочати життя у Дніпрі та сподіваються, що туди не прилітатиме. Але навіть якщо й не буде, все одно на біженців чекає купа проблем.
"Ну, їдемо ми зараз, а що далі? Ну поживемо у родичів. Квартиру, щоб зняти у Дніпрі - там такі ціни беруть божевільні! За одну кімнату 15-17 тисяч просить рієлтор. Тому поки що до родичів, там знайдемо роботу та винаймемо якесь житло. Якщо там буде тихо. А то й там бахає. У Дніпрі теж прильоти є", - турбуються вони.
Володимир розповідає, що вибухи у Покровську "дуже чутно". Вікна тремтять, вилітають шибки, штукатурка сиплеться. Чоловік не бачить сенсу сидіти під бомбами – "один раз, вдруге пересидимо", але рано чи пізно прилетить. Ось в сусідньому Мирнограді бомба прилетіла до дев'ятиповерхівки та просто розрубала будинок навпіл, розповідають вони.
"Буває затишшя, хвилин 20 – а потім знову – бу-бух, прильоти. Песик дворовий від страху біжить у хату і у ванній ховається. Кажуть, у людей просто підвали складаються від КАБів. Що там сидіти", - впевнені Володимир та Христина.
З міста виїхали всі, лишилися лише пенсіонери, розповідає Володимир. Він каже, що обстрілі тільки посилюються, і російські окупанти, схоже, зітруть Покровськ із лиця землі А виїжджати, на його думку, треба заради дітей.
"Залишилося все там, все лишилося – і нехай лишається. Взяли все найнеобхідніше. Цеглини тримати – чи життя врятувати?" - запитує він, і відповідь очевидна.
Окупанті атакують Покровськ
Наприкінці вересня бої за Покровськ загострилися, Росія пішла на новий штурм. Україна обороняє місто, проте сценарій, за якого ЗСУ доведеться піти з Покровська, не можна виключати. Інформатор ще у серпні писав, що армія РФ прорвала основні лінії оборони ЗСУ на схід від міста Покровськ, та укріплень там більше немає. Причому, як свідчить колишній генпрокурор Юрій Луценко, який бачив це на власні очі, немає їх до самого Павлограда Дніпропетровської області (це 100 км від Покровська трасою на Дніпро).
Тим часом до Покровська все ближче наближається російська армія, щодня евакуюються все більше цивільних людей. Але є й ті, хто відмовляється виїжджати з прифронтового міста. Журналісти “Україна Сейчас” також побували у місті, яке намагається захопити ворог. Обстріли у Покровську набули такої інтенсивності, що місцеві жителі майже не сплять ночами. Місто потроху пустішає - зачиняються магазини, аптеки, неможливо зняти готівку.
Покровськ, колись важливий центр Донеччини, перетворюється на місто-привид через постійні артилерійські обстріли. Волонтери Схід SOS евакуюють найбільш вразливих мешканців, а фотографи Костянтин і Влада Ліберови документують жахливі сцени розставань та руйнувань.
В Україні відбувається евакуація цивільних через російські обстріли
Нагадаємо, з 24 вересня евакуаційні поїзди з Донеччини курсуватимуть до Чернівецької області. Евакуація до Чернівецької області здійснюватиметься спеціальним поїздом 1 раз на 4 дні. Зокрема, цього місяця заплановано 2 евакуаційні рейси: 24 і 28 вересня. Крім того, за заявками військових адміністрацій населених пунктів здійснюється безкоштовна евакуація сімей з дітьми, з безкоштовним розселенням, до Закарпатської області.
Також ми писали, що фінансова допомога на пів року гарантована людям, які евакуюються із небезпечних регіонів централізовано або ж виїхали самостійно. Наразі виплата ВПО становить 2 тисячі гривень на людину та 3 тисячі гривень на дитину, людину похилого віку чи особу з інвалідністю.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. Підписатися на канал у Viber можна тут.
