Історична територія в обмін на мир: Вірменія готова визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану

Читать на русском

Якщо угоди досягнуть, це може означати кінець тридцятилітнього протистояння

Читать на русском
Опозиція у Вірменії
Опозиція обіцяє масові акції непокори

Якщо угоди досягнуть, це може означати кінець тридцятилітнього протистояння

Вірменія готова на історичний крок, її влада заявила, що може визнати Нагірний Карабах частиною Азербайджану. Причиною такого рішення є загроза відновлення бойових дій у регіоні. Для того, аби гарантувати мирний процес, прем’єр країни Нікол Пашинян намагається залучитися підтримкою на Заході. У середині Вірменії та в самому невизнаному Нагірному Карабасі владу звинувачують у державній зраді. Є свідчення, що москва провокує подальше криваве протистояння, аби зберегти вплив у регіоні.

Готові визнати кордони

Вірменія визнає Нагірний Карабах частиною Азербайджану, якщо буде гарантовано безпеку вірменського населення, заявив на пресконференції прем’єр Вірменії Нікол Пашинян. Про це повідомляє вірменське інформагентство Arka.am.

«Вірменія готова визнати територіальну цілісність 86600 квадратних кілометрів, і в нашому розумінні Азербайджан готовий визнати територіальну цілісність Вірменії площею 29800 квадратних кілометрів», — оголосив політик.

Але Пашинян очікує міжнародних гарантій для переговорів щодо прав та безпеки вірмен Нагірного Карабаху в рамках діалогу Степанакерт — Баку. Якщо це станеться, на один гарячий конфлікт на території колишніх пострадянських країн стане менше.

США закликають вивести війська у двосторонньому порядку, але Азербайджан, за словами Пашиняна, не має наміру цього робити і продовжує чинити тиск. Держсекретар США Ентоні Блінкен повідомив, що це питання обговорювалося на переговорах у Вашингтоні. Після вашингтонської зустрічі вірменська сторона направила в Баку нову редакцію мирної угоди, і тепер чекає відповіді.

Пашинян та Алієв
Пашинян провів низку зустрічей на нейтральній території, аби отримати міжнародну підтримку. Фото: Evroaktive

Варто зазначити, що причиною таких заяв стало очікування військового наступу Азербайджану. Це спонукало Єреван використовувати всі наявні засоби, аби запобігти цьому: Пашинян говорив на нейтральній території з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, відвідував країни ЄС, був на параді в путіна, намагався заручитися підтримкою США, і, схоже, щось у нього вийшло. Важливо, що досвід врегулювання цього кривавого конфлікту можуть використати в Україні.

Як планують врегулювати конфлікт

Вірменія вважає Нагірний Карабах своєю історичною територією під назвою Арцах. Згадки про це є ще в давньогрецьких авторів. Після розпаду СРСР ця територія де-юре є частиною Азербайджану. Але вірмени, які там проживають, в 1991 році проголосили його незалежність, їх підтримав Єреван — це призвело до війни. Бойові дії періодично відновлюються впродовж майже тридцяти років.

Нагірний Карабах
Нагірний Карабах (Арцах) вірмени вважають своєю історичною територією. Фото:1 Lurer

Єреван має невеликий вибір, адже надії на «парасольку росії» не виправдали себе, тож звернувся до Заходу. Посадові особи ЄС та США вже привітали такі рішення як «перший крок».

«Ми вважаємо важливим створити міжнародні гарантії для цих переговорів. Маємо на увазі, наприклад, те, що питання прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху може бути просто забутим, а Азербайджан продовжить політику етнічних чисток і геноциду вірмен Нагірного Карабаху шляхом застосування сили. І ми вважаємо важливим, щоби були гарантії, що ця політика не продовжиться», — заявив Пашинян.

За словами Пашиняна, обговорюється кілька варіантів врегулювання конфлікту. Наприклад, розглядають варіант за принципом району Брчко, ця територія спільно управляється і Сербією, і Боснією та Герцоговиною, якій формально належить. Подібний варіант окремі політичні оглядачі рекомендують взяти за основу під час мирних переговорів в Україні. Як варіант, у випадку з Нагірним Карабахом пропонують також залишити квадратний кілометр території, яка буде доступна для обох держав. Ще один варіант врегулювання передбачає поділ спірної території після демаркації кордону і визначання законних територій країн.

ШОС всі учасники
Всі сторони конфлікту є членами ШОС. Фото з відкритих джерел

За одним зі сценаріїв, який поширюють російські видання, такі як «Независимая газета», пропонується передати територію під спільне керівництво Шанхайської організації співробітництва (ШОС). Річ у тім, що Вірменія, її союзник росія, Азербайджан та Туреччина, яка його підтримує, є членами ШОС.

«Роль росії в сьогоднішньому сценарії зрозуміла, але Китай може запропонувати Азербайджану розглянути план створення окремого адміністративного району разом із Ханкенді на прикладі Гонконгу, який є частиною Китаю. Він не матиме суверенної політики таким чином, Карабах стане таким собі Гонконгом — його пропонують зробити своєрідним офшором, «кавказьким» фінансовим центром», — повідомляють на сторінках видання.

Не всім це подобається

Одразу після проголошення цієї заяви  Парламент невизнаного Нагірного Карабаху зібрався на позачергове засідання, на якому заявив, що ніколи не відмовиться від боротьби за самовизначення регіону, і закликав усіх вірмен світу не допустити, щоб нинішній уряд Вірменії передав Карабах і вірменські території Азербайджану.

В Азербайджані обережно поставилися до таких заяв Пашиняна, офіційної реакції ще не було. Проте в Баку поки неодноразово заявляли, що на території колишньої Нагірно-Карабахської автономної області не створюватимуть автономії, або що вірменам Карабаху не буде надано особливого статусу. Азербайджан вважає, що й так має військову перевагу, яка дає можливість отримати повний контроль над спірною територією.

Алієв в Карабасі
Азербайджан відчуває свою військову перевагу. Фото:  Caspian News

У Вірменії рішення влади відмовитися від претензій на Нагірний Карабах вкрай непопулярне. Вірменська церква назвала його «передумовою для нового геноциду». Опозиція погрожує масштабними акціями протесту і вимагає «незалежності для Арцаху». З’явилася інформація про формування нового блоку сил проти партії Пашиняна. Опозиція заявляє, що в них є 5–6 місяців, аби зупинити владу, доки це рішення не стало незворотнім.

«Ця влада не залишає іншого виходу: або здаватися, або воювати за Батьківщину. Я не закликаю до насильницьких дій, але повстання — це непокора і священне право народу проти влади, яка полонила народ», — заявив опозиційний політик Ішхан Сагателян.

Москва незацікавлена у припиненні конфлікту

Кремль незадоволений віддаленням свого союзника, Вірменія виразно дрейфує в бік Західного світу і якщо буде підписано мирну угоду за сприяння Заходу, путін знову виглядатиме стороною, яка програла. Пашинян не раз демонстрував своє незадоволення тим, яку роль відіграє союзник по ОДКБ у війні за Нагірний Карабах. Єреван навіть проголосив, що розглядає можливість вийти з військового блоку росії.

Вірменський політичний оглядач Роман Багдасарян заявив, що росія не хоче миру між Вірменією та Азербайджаном. За його словами, один із депутатів «парламенту Нагірного Карабаху» розповів йому, що на нього чиниться тиск і залякування командування російських миротворців.

«Росіяни вжили заходів одразу після пресконференції прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Вони зв’язалися з вірменськими депутатами й чиновниками в Карабасі й дали їм вказівку почати інформаційну війну. Вони наголосили на важливості відкритого звинувачення влади Вірменії в державній зраді… Вони погіршують ситуацію, поширюючи в соціальних мережах фейкові відео про вбивства азербайджанцями вірмен. Мета Кремля — ​​повернути Вірменію у сферу впливу росії та не допустити підписання мирної угоди. Росія хоче нової війни, яку має намір реалізувати через чиновників Арцаху», — пише блогер.

Російські "миротворці"
Росія хоче зберегти контроль над регіоном. Фото:  Panorama

Багдасарян також заявив, що росіяни, які працюють у російських компаніях у Вірменії, поширюють листівки проти Нікола Пашиняна. У цьому контексті важливо пам’ятати, що на 25 травня заплановано зустріч між сторонами конфлікту в кремлі. А на 1 червня в Брюсселі заплановано п’ятисторонню зустріч за участю воюючих країн, а також президента Франції Еммануеля Макрона, канцлера Німеччини Олафа Шольца, президента Європейської Ради Шарля Мішеля.

Раніше ми писали про те, що лідери Азербайджану та Вірменії погодилися відновити переговори щодо делімітації кордонів. Інформатор також розповідав, про те, що жертвами мінних загроз в Україні та Карабаху стають діти

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

Ми використовуємо файли cookie, щоб забезпечити належну роботу сайту, а вміст та реклама відповідали Вашим інтересам.