Азербайджан та Вірменія погодилися відновити переговори щодо делімітаціх кордонів: чому це важливо
Врегулювати це питання допомагає Європейська рада
У Брюсселі відбулася зустріч лідерів Азербайджану й Вірменії. Її влаштували за посередництва ЄС. Країни, між якими вже кілька десятиліть тривають сутички та суперечки в питанні навколо Нагірного Карабаху, врешті погодилися відновити переговори про делімітацію кордонів та продовжувати пошук шляхів для нормалізації двосторонніх відносин.
Про це повідомив президент Європейської Ради Шарль Мішель.
"Мені було приємно приймати президента Алієва та прем’єр-міністра Пашиняна сьогодні в рамках п’ятої зустрічі в Брюсселі. Наш обмін був відвертим, відкритим та орієнтованим на результат. Вони зосередилися на прогресі на шляху до нормалізації відносин між Вірменією і Азербайджаном", - поділився він.
За словами Мішеля, розмова між політиками була "щирою, відкритою та орієнтованою на результат" і вони розглянули усі питання порядку денного. Він зазначив, що після зустрічі представників Баку та Єревана у Вашингтоні та цієї зустрічі слід скористатися цим "імпульсом" і зробити наступні, вирішальні кроки для досягнення комплексної мирної угоди.
"Фінальна делімітація кордонів буде погоджена шляхом переговорів", – зазначив президент Євроради.
У переговорах Вірменію представляв прем’єр Нікол Пашинян, а Азербайджан – президент Ільхам Алієв. У питанні кордонів дві країни домовилися відновити двосторонні переговори цього питання. Ба більше, сторони підтвердили визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). А вже деталі делімітації кордонів узгодять під час дискусій.
Окрім територіальних питань, лідери Азербайджану й Вірменії встигли обговорити й питання іншого характеру. Йдеться зокрема про розблокування транспортних та економічних зв'язків у регіоні, а також поновлення залізничного руху через місто Нахічевань. Відтак, незабаром в країнах планують розпочати будівельні роботи та створити конкретний графік для відновлення залізничного сполучення.
Лідери також обговорили низку гуманітарних питань, включаючи пошук зниклих безвісти людей, поводження з військовослужбовцями, які помилково потрапили на територію однієї зі сторін, та заходи щодо забезпечення їх якнайшвидшого звільнення.
"Ми продовжили обмін думками у питанні прав та безпеки вірмен, які живуть у колишній Нагірно-Карабаській автономній області. Я закликав Азербайджан долучитися до розробки позитивного порядку денного з метою гарантувати права та безпеку цього населення, у тісній співпраці із міжнародним співтовариством. Я також порушив питання про необхідність прозорого та конструктивного діалогу між Баку та цим населенням", - повідомив Мішель.
Що буде далі?
Наступна така ж зустріч для досягнення миру між Вірменією та Азербайджаном відбудеться вже в липні цього року.
"Ми домовилися проводити зустрічі у Брюсселі настільки часто, як це буде необхідно. Лідери знову зустрінуться у Брюсселі у липні, а також – як вже публічно повідомляли – ми знову зустрінемося найближчим часом, разом із президентом Франції Макроном і канцлером Німеччини Шольцом на полях саміту Європейської політичної спільноти у Кишиневі. І я збираюся запросити лідерів на ще одну таку зустріч на полях третього саміту спільноти у Гранаді у жовтні", – додав президент Європейської ради.
Зазначимо, зустріч Азербайджану та Вірменії у такому форматі стала першою від початку лютого 2023 року. Тоді лідери обох країн спілкувались на полях Мюнхенської безпекової конференції. Після тристоронніх переговорів офіс вірменського прем’єра заявив, що той підтвердив рішучість Вірменії досягти угоди, яка "справді гарантуватиме довгостроковий мир і стабільність в регіоні". Однак на панельній дискусії про розбудову безпеки на Південному Кавказі обоє висловили протилежні позиції сторін щодо статусу Нагірного Карабаху, блокади Лачинського коридору та напряму майбутніх переговорів.
Нагадаємо, Нагірний Карабах є міжнародно визнаною частиною Азербайджану, але під час першої війни на початку 1990-х років на території, населеній переважно етнічними вірменами, була проголошена невизнана держава. Під час шеститижневої війни 2020 року Азербайджан повернув більшу частину втраченої території.
Раніше Інформатор писав, про те як Вірменія заявляла, що може визнати суверенітет Азербайджану над Нагірним Карабахом.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.
