Ілюзія безпеки: чи готові українські школи до навчального року в розпал війни

1 вересня для українців вже другий рік поспіль не лише день знань, але й день тривог. Тих самих повітряних тривог, під час яких всі мають убезпечитися та спуститися до укриття. Адже нині, коли безпечного місця в Україні не залишилось, відправляючи дитину до школи, у батьків щемить серце – і не від гордості за чадо, яке йде гризти граніт науки, а від думки – а що, якщо раптом ракета-дрон-КАБ? Чи готові освітні заклади до навчального процесу, дізнався «Інформатор».

В Україні очно школи відкривають лише за умови забезпечення всіх учасників освітнього процесу місцем в укритті.

Освітній обмудсмен Сергій Горбачов дав досить нечітке роз’яснення, яким має бути шкільне укриття в школі.

«Сховище має не просто бути, а й відповідати визначеним для будівель цивільного захисту вимогам. Зрозуміло, що у зонах бойових дій та на прилеглих до них територіях навчання можливе у дистанційному форматі. На іншій території є можливість здійснювати очне та змішане навчання, але за умови наявності укриття у закладі освіти. Для цього МОН проводить аудит шкіл щодо наявності та облаштування бомбосховищ, щоб забезпечити безпеку дітей та педагогічних працівників», - пояснив Горбачов.

За його словами, при організації навчання необхідно враховувати спроможність укриття – на скільки людей воно розраховане. Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття. Щоб при повітряній тривозі в укритті могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.

На жаль, війна показала, що в частині закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей. Проте, вони все одно використовуються, попри їхній стан. 

За словами омбудсмена, бюджетів громад на облаштування укриттів не вистачає. Це підтверджують і розповіді батьків у групі «Батьки SOS».

«Мій величезний біль – це спуск в укриття. Для малюків там нормально, а от для старших дітей – кошмар. Лави вузькі, задуха пекельна. В туалет діти ходять на відро», - пише киянка Яна Тарута.

«Наше місто Кременчук з 1 вересня виходить на змішане навчання. Що це означає – ніхто не знає, бо з початку вторгнення діти жодного дня не ходили до школи. Не секрет, що умовні сховища в підвалах шкіл – аби було. Я знаю багато батьків. Які просто забрали документи зі шкіл. У нас лише одна онлайн-школа і та проводить заняття в першій половині дня. Багато хто продовжують навчатися в українських школах з-за кордону і просто не встигають на ті уроки… Ілюзії , що всі сидять в сховищах в безпеці, це лише ілюзії - бо сховищ не має», - пише Алла Заможська.

«Київ. Школа №152 – постраждала від падіння уламків 1 червня цього року. Наразі пройшло вже 3 місяці, а у школі й досі відсутні вікна, не зроблене бомбосховище», - пише киянка Наталя Азамат.

«В спеціалізованій школі №197 імені Дмитра Луценка за півтора року так і не влаштували нормальне укриття. Діти біжать 15 хвилин до пологового будинку, де є укриття», - написала ще одна з матусь.

«Навчання у школі без укриття. Здоровий глузд підказує, що це як мінімум протизаконно. Закарпатська область, Рахів, Школа №2. Класні керівники роздають батькам бланки заяви про те, що батьки не заперечують, щоб діти ходили до школи, в якій не обладнане сховище і відповідальність за здоров'я дитини беруть на себе. Це, вибачте, як? На скільки мені відомо, якщо в школі сховище не обладнане, або не вміщає достатню кількість учнів, то школа організовує дистанційне навчання. Як я можу взяти на себе відповідальність за свою дитину, коли вона знаходиться не зі мною. Підписатися під документом, що опосередковано характеризує мене як маму, яка готова ризикувати безпекою дитини?», - пише Хельга Бравістова з Рахова.

Приблизно така ж ситуація з укриттями по всій країні.

Офіційно в Міносвіти стверджують, що форму навчання кожна школа може визначати самостійно, в залежності від кількості учнів та місць в укриттях. Місцева влада запевняє, що дирекція кожної школи консультувалась з батьками з приводу форми навчання.

Батьки ж скаржаться, на необладнані укриття та на те, що їх змушують підписувати папірці про те. що вони погоджуються на відвідини дітьми шкіл, а дирекція відповідальності не несе.

Згідно офіційних даних, лише у столиці цьогоріч 240 тисяч столичних школярів будуть навчатись офлайн. Це у 2,5 раза більше, ніж минулого року, коли лише 94 тисячі батьків вирішили відправити дітей на офлайн-навчання. 

В КМДА стверджують, що 417 шкіл із 420 мають укриття, у яких вдалось забезпечити майже 190 тисяч місць. Тобто в тих школах, де охочих навчатися більше, ніж місць в укритті, буде діяти змішана система навчання.

• У новому навчальному році школи Полтавщини приймуть майже 136 тисяч учнів, відкриються 522 школи,  95,4% з них мають укриття.
• У сусідній Черкаській області лише 17 шкіл і 11 дитячих садочків не мають укриття до початку нового навчального року через технічні проблеми.
• Із понад 650 закладів середньої освіти на Тернопільщині з 1 вересня очно не працюватимуть лише 8 – обласна військова адміністрація теж заявляє про наявність укриття.
• У трьох з 38 шкіл Кропивницького немає укриттів. Очного навчання в Запоріжжі не буде цього навчального року.

Натомість батьки в соцмережах викладають світлини тих самих укриттів. Про які звітують офіційні органи і стверджують, що діти у школах не захищені.

Оригінально вийшли з ситуації у Харкові. Там на 5 станціях метро створюють класи для офлайн навчання.

Наприклад, на станції метро «Університет» зробили 7 окремих класів з шумоізоляцією та одну вчительську, їх обладнають всім необхідним для навчання, а також буде вайфай. Тут навчатимуться учні з 1-го по 4-ий класи, у дві зміни.

Учні ліцею № 55 у Миколаєві звернулись до міжнародних організацій та зараз збирають кошти на побудову укриття самостійно – діти розповідають, що хочуть навчатися офлайн.

В ЮНІСЕФ повідомили, що під час повномасштабного російського вторгнення в Україні  повністю зруйновано понад 1300 шкіл – фахівці змогли порахувати ті заклади, які знаходяться на підконтрольній Україні території.

Ще сотні шкіл в Україні зазнали часткових руйнувань унаслідок обстрілів - вони не придатні до навчання. А деякі зачинили з міркувань безпеки, адже вони розташовані у прифронтових районах і можуть потрапити під ракетні обстріли.

Так чи інакше, але попри війну і російські ракети, життя потрібно продовжувати, і освіта для дітей – невід’ємний його процес. А от хто нестиме відповідальність у випадку біди – під дуже великим питанням.

Раніше Інформатор писав, що в Україні хочуть перевести школи на 12-річну систему освіти. Зміни відбудуться уже з 2024 року. Також публікували перелік предметів, які залишать після скорочення кількості дисциплін.

Ще повідомляли, що в України хочуть осучаснити уроки праці. Діти на таких уроках зможуть збирати FPV-дрони.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб не пропустити важливих новин. За новинами в режимі онлайн прямо в месенджері слідкуйте на нашому Telegram-каналі Інформатор Live. Підписатися на канал у Viber можна тут.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• В ООС бойовики дев'ять разів порушили тишу і застосовували безпілотник
• Синоптики попередили про надзвичайну пожежну небезпеку в Україні
• Де переночувати? Хостели біля вокзала Києва: де розташовані, скільки коштують
• Росіяни вдарили артилерією по центру Купʼянська: поранений чоловік, пошкоджені численні будівлі. Фото
• Мобілізація в Україні: Данілов розповів, чи планують в Україні забирати одразу по 300 тисяч чоловіків