Хто йде в мери Харкова та чим відомі кандидати: повний список

Кандидати у мери Харкова: досьє, біографія, досягнення

Хто йде в мери Харкова та чим відомі кандидати: повний список

31 жовтня мешканці Харкова обирають нового мера. Інформатор зібрав інформацію про всіх 10 кандидатів, які вирішили поборотися за посаду. Докладніше – у матеріалі.

Проголосувати на позачергових виборах мера Харкова можуть усі зареєстровані у Харкові жителі міста віком від 18 років з 08.00 ранку до 20.00 вечора 31 жовтня (у неділю). Ми розмістили кандидатів у алфавітному порядку.

Віктор Величков 

 

Владимир Величков

Самовисуванець, член партії «Опозиційна платформа – За життя». Зараз пенсіонер та підприємець. У 2010-2018 рр. був власником, а до 2016 року керівником підприємства «Агропартнер», яке спеціалізується на вирощуванні зернових та бобових культур.

З 2010 до 2015 року був депутатом міськради Лозової від Партії регіонів. 2015 року балотувалася до Харківської облради та міськради Лозової від партії «Соціалісти», але невдало. Очолює районну організацію ВО «Держава» у Лозовій, пов'язану з колишньою Компартією України.

2019 року на президентських виборах був довіреною особою кандидата Юрія Бойка по 173 округу. Агітує людей проти Михайла Добкіна.

Михайло Добкін

 

Михаил Добкин

Самовисуванець, голова партії «Християнські соціалісти». Колишній народний депутат України (2002–2006, 2014–2019), голова Харківської ОДА (2010–2014), мер Харкова (2006–2010). Був головою харківської обласної організації Партії регіонів, а згодом – «Опозиційного блоку». У 2017 році вийшов із Опоблоку та очолив свою партію. 

У 1993-2002 pp. займався підприємництвом (у т.ч. продажем паливно-олійних матеріалів), керував бізнесами. У 1998-2002 pp. був депутатом міськради Харкова. З 1999 року є віце-президентом Харківської асоціації з міні-футболу. У 2004 році був довіреною особою кандидата у президенти Віктора Януковича у Харкові.

Михайло Добкін став відомим на всю країну у 2007 році, коли було опубліковане закадрове відео зйомок його передвиборчого ролику 2005 року з Геннадієм Кернесом. Втім, багато хто з вас його бачив:

 

 

Проти Михайла Добкіна було відкрито багато справ за час його кар'єри. Його підозрювали у розтраті державних коштів у особливо великих розмірах, зазіханні на територіальну цілісність України (підтримував проросійські рухи у 2014 році в Харкові), сприянні пов'язаним із сім'єю Добкіна фірмам у отриманні багатомільйонних тендерів від влади, махінаціях із землею на 220 млн грн. За останній епізод Добкіна брали під варту у 2017 році, а заставу у 50 млн грн за нього внесли олігарх Вадим Новинський та Борис Колесніков.

У Верховній Раді відзначився прогульником та кнопкодавом (голосував за колег). У 2014 році балотувався на пост Президента України та набрав понад 546 тис. голосів українців (3,03%). 2020 року планував балотуватися у мери Києва, потім зареєструвався кандидатом у мери Харкова, але зняв свою кандидатуру та підтримав Геннадія Кернеса. Брат екс-мера Харкова Дмитро Добкін був депутатом облради (2010-2012) та народним депутатом України (2012-2019).  

Очолює ГО «Наш дім – Харків». Є співвласником інвестиційної компанії ТОВ КУА "Ореола", ПАТ "Володимир-Волинська птахофабрика", АТ "Володимир-Волинська аграрна компанія", ТОВ "Луцька аграрна компанія".

Добкін ще отримує з бюджету міста Харкова щомісяця по 30 тис. грн. як почесний громадянин міста. Із 2019 року йому вже заплатили 687,6 тис. грн. за це. А декларацію політика за 2019 рік дивіться тут

Дмитро Маринін

 

Дмитрий Маринин

Самовисуванець, безпартійний. У 2010–2015 роках був депутатом міськради Харкова від Партії регіонів. Якийсь час працював радником мера Харкова у Геннадія Кернеса. У 2013 році вийшов із Партії регіонів та приєднався до Європейської партії України. У 1997-2015 роках. був підприємцем, спеціалізувався на торгівлі з лотків та на ринках. Звинувачувався у розкраданні коштів під час роботи керівником КП «Жилкомсервіс» (але справу закрили), його адвокатом був Олег Синегубов – тепер це губернатор Полтавської області.

Аліна Мустафаєва

 

Алина Мустафаева

Самовисуванка, безпартійна. Депутат міськради Харкова від «Слуги народу» з кінця 2020 року. Працює директором ТОВ "Екокар". У 2012-2016 роках. працювала лікарем швидкої допомоги у Центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Була помічницею нардепа Олександра Куницького від «Слуги народу». У суді намагалася скасувати обрання Ігоря Терехова секретарем міськради Харкова.

Також є керівником ТОВ «Екомобілі» (торгівля автомобілями та робота служб таксі), ПАТ НВП «Система» (виготовлення електрозарядних пристроїв), благодійної організації «Ентерпрайз Піклування», засновником та директором ТОВ «Едісон Моторс» (ремонт автомобілів) та EV Changing Network sro у Чехії. Підприємства, де працює Аліна Мустафаєва, фігурують у кримінальній справі. Підприємці у 2015-2018 роках. завезли зі США електромобілі за підробленими документами та з хабарами на митниці, щоб не сплачувати високих митних зборів.

Згідно з декларацією депутатки за 2020 рік, вона заробила минулого року 4 млн 819 тис. 971 грн (в основному як підприємець) та отримала 1 тис. 570 грн страхових виплат. Володіє квартирою в Харкові (137 кв.м), автомобілем Chevrolet Volt 2013, у службових цілях використовує Cadillac ELR 2016 своєї фірми.

Костянтин Немічев

 

Константин Немичев

Самовисуванець, голова Харківської облорганізації партії «Національний корпус». У 2014-2016 роках. брав участь в АТО у складі полку «Азов», брав участь в обороні Маріуполя та боях за Широкине. Очолює громадську організацію «Національне об'єднання жіноцтва «Білі янголі», є співзасновником ОК ЖБК «Слобідський край» та ГО «Перший націоналістичний хаб» у Харкові. У 2019 році у Харкові балотувався у народні депутати по округу №170, але набрав 3,52% голосів. 2021 року обраний головою громадської ради при Харківській ОДА. Кандидата підтримали партії "Нацкорпус", "Голос", "Правий Сектор" та "Демсекіра".

Володимир Плетньов

 

Владимир Плетнев

Кандидат від Партії Шарія, член цієї партії. Адвокат. Депутат міськради Харкова від Партії Шарія із кінця 2020 року. З 1991 по 2011 рік був суддею Київського районного суду Харкова, а 2011-2018 – суддею Апеляційного суду Харківської області. 2018 року був відправлений у відставку Вищою радою правосуддя. Із 2018 року очолює Асоціацію суддів Харківської області. У 2019 році балотувався від ОПЗЖ до нардепів по 180 округу і був членом партії, але програв. Донька Володимира Плетньова Юлія адвокат, серед її клієнтів був Михайло Добкін.

Згідно з декларацією голови фракції Партії Шарія у міськраді Харкова, у 2020 році він отримав 674 тис. 238 грн пенсії, а дружина заробила 13,7 тис. грн. У Володимира Плетньова готівкою 58 тис. дол, у дружини – 200 тис. дол. Депутат володіє дачним будинком (329 кв.м) та двома ділянками (2,23 тис. кв. м) у Харкові. Їздить він на Toyota Tundra 2012 року, Volkswagen Caddy 2008 року, а у дружини – Porsche Cayenne 2013 року за 1,6 млн грн та вантажівку Iveco. Дружині ще належить 39% ТОВ «Червоний сердолік».

Сергій Ряполов

 

Сергей Ряполов

Самовисуванець, безпартійний. Голова громадської організації "Волонтерський центр допомоги ОСББ та ОСН". У 2006-2016 роках. був ФОП. Директор та засновник ТОВ «Еко-Світло». У 2016-2018 роках. займався безоплатним навчанням пенсіонерів, у т.ч. комп'ютерної грамоти. Входить до руху Save-ФОП. Постраждалий у рамках кримінальної справи, за якою Геннадія Кернеса та його двох охоронців звинувачували у побитті та викраденні активістів у 2014 році. Балотувався у 2015 році до міськради Харкова від партії «Народний контроль», а у 2020 році – до Харківської облради від «Блоку Юлії Світличної – Разом», обидва рази безуспішно.

Олександр Скорик

 

Александр Скорик

Кандидат від партії "Європейська солідарність", член партії. Депутат Харківської облради та голова фракції ЄС. У 2015-2020 pp. був депутатом Богодухівської райради Харківської області від Блоку Петра Порошенка. Працює гендиректором м'ясокомбінату «М'ясний» у Богодухові (він же й засновник разом із дружиною), є приватним підприємцем. Співзасновник на 50% ТОВ «Продвест» (виробництво м'ясопродуктів). У 2019 році був довіреною особою Петра Порошенка на окрузі № 180.

Згідно з декларацією депутата Харківської облради, у 2020 році Олександр Скорик заробив 7 млн. 797 тис. 358 грн., дружина – 10 млн. 187 тис. 92 грн. У депутата готівкою 500 тис. грн., у банках у подружжя 196 тис. 792 грн. Також його дружина має борги на 5,9 млн грн. Їздить депутат від ЄС на Nissan Leaf 2013 року та Ford (модель не вказана) 1997 року. У них із дружиною є 3 причепи та 48 вантажних автомобілів та мікроавтобусів (здебільшого марок Mercedes-Benz та Hyundai).

Олександрові Скорику належать нежитлове приміщення (164 кв.м), будинок (391 кв. м) та ділянка (1,5 тис. кв. м) у Харкові, будинок (53,3 кв. м) у селі Корбини Івани, ділянка у селі Ківшарівка (70 кв.м), магазин (37,1 кв. м) у Богодухові на Харківщині, магазин (284 кв. м) та ділянка (407 кв. м) у місті Сміла Черкаської області, 33% будівлі (4 тис м. у місті Сорокине на Луганщині та 33 % ділянок (98 тис. 809 кв. м) в Ульянівці на Харківщині, 49 % виробничого цеху (1 тис. 229,5 кв. м) у Донецьку.

На дружину записані ділянки (15 тис. 724 кв. м), 3 будівлі (8 тис. 283,1 кв. м), овочесховище (319,2 кв. м), квартира (169,3 кв. м) у Харкові, ділянки (68 тис. 586 кв. м), комплекс (4 тис. 502 кв. м), магазини (518 кв. м), овочесховище (532,2 кв. м), майстерня (88,9 кв.м) Богодухові, ділянка (1 тис. 395 кв. м) у Лозовій, 2 ділянки (4 тис. 2 кв. м) та будинок (146 кв. м) у Графському, будинок (139 кв. м) у Циркунах на Харківщині, ділянка (624 кв. м) та магазин (297,4 кв. м) у Слов'янську, приміщення (61,3 кв. м) у Соледарі на Донеччині.

Ігор Терехов

 

Игорь Терехов

Висуванець партії «Блок Кернеса – Успішний Харків!», безпартійний. Секретар міськради Харкова та в.о. мера міста із грудня 2020 року. 2006 року невдало балотувався від Блоку «Наша Україна» до Верховної Ради, був депутатом міськради Харкова від партії «Відродження» (2015-2020). Прогулював засідання (понад 50 %) бюджетної комісії (до якої складався) та сесій міськради минулого скликання, але очолював фракцію. Не володіє українською мовою. Кандидат наук із держуправління.

У 1992-1995 pp. працював футбольним арбітром. У 1994-1999 pp. працював на керівних посадах в «Укркондиціонері», «Харківський завод «Кондиціонер», який пізніше переоформили на матір майбутнього депутата міськради. У 1999-2006 роках. працював начальником управлінь міськради Харкова з підприємництва та комунального споживчого ринку.

У 2006 році Ігор Терехов йде працювати до Харківської ОДА, де у 2007-2010 роках. був заступником її глави, коли губернатором області був Арсен Аваков. Після цього перекинувся до опонентів і з 2010 по 2020 рік працював заступником мера у Геннадія Кернеса. 2020 року обрався депутатом міськради Харкова знову, від партії «Блок Кернеса – Успішний Харків».

Ігор Терехов був співвласником сигаретних кіосків «Кісет» у Харкові, які пізніше дісталися його екс-дружині та близькому до Авакова бізнесмену Ігорю Котвицькому. Їхній річний оборот перевищує 1,5 млрд грн. Із сім'єю Ігоря Терехова пов'язана мережа приватних поліклінік «ОН Клінік», яка нещодавно з великим скандалом отримала 30 соток землі у Харкові. Співзасновник Благодійного фонду Кернесу. Ігор Терехов близький до мільйонера Павла Фукса, на якого РНБО нещодавно наклала санкції 

ОПОРА звертала увагу на те, що сайт міськради Харкова розміщував матеріали із ознаками політичної реклами Терехова. Також секретаря міськради звинувачували неодноразово у «грецькосійстві» (безкоштовній роздачі продуктів та товарів, проведенні свят незадовго до виборів).

Згідно з декларацією депутата Ігоря Терехова за 2020 рік, він заробив 1 млн 455 тис. 519 грн як перший заступник мера. Готівкою зберігає 135 тис. грн, 151 тис. дол, 54 тис. євро. І ще 221 тис. 994 грн. у банках. А в 2017 році взяв у борг 10 млн 81,6 тис. грн. Має інвестиційні сертифікати в ТОВ КУА «Фінекс-Капітал», носить годинник Omega Speedmaster Automatic. Володіє квартирою (70 кв. м) разом із мамою у Харкові, орендує у неї ще квартиру (29,5 кв. м) та ще одну (101,3 кв. м) у іншої людини. Їздить орендованим автомобілем Mercedes-Benz GL 350 CDI 2013 року.

Нагадаємо, що за в.о. мера Ігоря Терехова міськрада продовжує співпрацювати із сумнівними підрядниками, на яких «висять» кримінальні справи, та віддавати їм мільйонні перемоги у тендерах. А про те, як обманним шляхом Ігор Терехов та Михайло Добкін могли отримати особисті дані харків'ян – читайте тут.

Денис Ярославський

 

Денис Ярославский

Самовидвиженець, безпартійний. У 2002-2004 роках. працював ревізором у КРУ у Харківській області. Потім з 2004 по 2017 рік працював в органах міліції та поліції, пройшовши шлях від дільничного інспектора у селі Хорошеве Харківської області до начальника Голосіївського райвідділу у Києві та Обухівського райвідділу Київської області. Наразі працює юристом у Харківському проектному інституті. Кандидат у майстри спорту з боксу.

Як пишуть ЗМІ, у 2017 році колишнього поліцейського затримали з двома іншими громадянами при отриманні авансу за організацію викрадення російського мільйонера, що проживає в Україні, і відправлення його в РФ за суму в 17 млн ​​дол. писав екс-генпрокурор Юрій Луценко. Сам же Ярославський говорив, що навпаки намагався запобігти викраданню російського бізнесмена Володимира Крупчака. У будь-якому випадку із СІЗО його відпустили. 

Денис Ярославський є найчастішим коментатором на телеканалі «Наш». У 2019 році балотувався до нардепів по округу №171 у Харкові. Отримав 3,73% голосів. У 2020 році балотувався у мери Харкова, отримав 3233 голоси (близько 1%).

Нагадаємо, за участь у виборах мера Харкова кандидати платили заставу у 271 тис. 659 грн. Його повернуть тому, хто переможе.

Дмитро Чернишов

 

 

Головна Актуально Informator.ua Україна на часі Youtube